Ухвала суду № 30604740, 02.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1148/12

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника апелянта Васійчука Сергія Ігоровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" (надалі - ВАТ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76", позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою від 27.12.2012 року Чернівецький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного їх з'ясування і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 27.03.2013 року подав заяву за вх. № 151198/13 про розгляд справи без його участі.

У ході судового засідання представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, за результатами проведеної податковим органом камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань на підставі акту № 29/15-2/01037595 від 05.04.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях 24.04.2012 року були прийнятті податкові повідомлення рішення:

№ 0001840152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 755 073,88 грн.;

№ 0001830152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 538 282,68 грн.;

№ 0001850152, яким визначено суму штрафу з ПДВ в розмірі 539 286,06 грн.

Мотивом для таких висновків стало твердження податкового органу про несвоєчасність сплати акціонерним товариством узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що призвело до утворення податкового боргу та нарахування штрафних фінансових санкцій.

Позивач вважаючи, що вказана заборгованість утворилась унаслідок протиправної самовільної зміни податковою інспекцією зазначеного платником у платіжних дорученнях призначення платежу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до переконання про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень та визнав їх нечинними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, протягом 2011 року позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість, сплачуючи суми самостійно визначеного податкового зобов'язання. Одночасно в реквізитах платіжних доручень ним визначалось призначення платежу як оплата ПДВ за відповідні місяці 2011 року. При цьому судом встановлено, що суми узгодженого податкового зобов'язання зараховувались податковим органом у рахунок погашення боргів за минулі періоди.

Так, згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до положень п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Правилами ч.1 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом же 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, порушення якого встановлено у податковому повідомленні-рішенні № 0001830152, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

При цьому, у відповідності до п. 17.1.7. ст. 17 Закону, на який податковий орган також послався при винесенні вказаного повідомлення-рішення, передбачено, що застосування штрафних санкцій відбувається у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Проте, наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями по кожному строку сплати за 2011 рік повністю підтверджується, що акціонерним товариством суми податку на додану вартість, зазначені в деклараціях, сплачено своєчасно, з дотриманням термінів, передбачених як Податковим Кодексом України так і Законом № 2181-III.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що твердження апелянта з приводу несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, а відтак, і правомірності нарахування штрафних фінансових санкцій, у повній мірі спростовується належними доказами.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав нечинними прийняті 24.04.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях податкові повідомлення-рішення №0001840152, №0001830152 та №0001850152, як протиправні.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 квітня 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Курко Олег Петрович

Залімський Ігор Геннадійович