Ухвала суду № 30604692, 02.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1778/12

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представників апелянта Твердохліб Наталії Федорівни, Ткач Аліни Іванівни

представника відповідача Пецентія Ігора Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" (надалі ДП "Сокирянське лісове господарство", позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області (надалі - Сокирянська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою від 12.11.2012 року Чернівецький окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного їх з'ясування і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

У ході судового засідання представники позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Так, Чернівецьким окружним адміністративним судом встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у травні 2012 року Сокирянською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Сокирянське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

Підставою для проведення перевірки слугував наказ начальника Сокирянської ОДПІ за № 79 від 03.05.2012 року, яким встановлено її тривалість 20 робочих днів, починаючи з 14.05.2012 року.

Наказом № 120 від 12.06.2012 року проведення документальної планової виїзної перевірки державного підприємства продовжено на 8 робочих днів з 13.06.2012 року по 22.06.2012 року.

За її результатами 03.07.2012 року складено Акт за № 072/23-013/35361371.

У ході перевірки виявлені та відображені в Акті, зокрема, порушення підприємством порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті унаслідок завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 15 Декларації «придбання з податком на додану вартість на митній території України» та рядка 17 «Усього податкового кредиту».

На підставі акта перевірки 19.07.2012 року податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення №0000272300 та № 00002623.

Позивач, вважаючи, що Акт № 072/23-013/35361371 складено з порушенням законодавства та процедури проведення перевірки, а відтак, вказані рішення є неправомірними, звернувся до суду.

Апелянт стверджує, що в ході попередніх камеральних перевірок Сокирянською ОДПІ порушень у звітності ДП " Сокирянське лісове господарство" не було встановлено, а в процесі документальної перевірки дані порушення виявлені. Відсутність зауважень, на переконання позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем службових обов'язків після отримання ним поданих підприємством декларацій. Саме ці дії, на думку представника підприємства, призвели до неусунення ним наявних порушень і, як наслідок, подальшого їх виявлення виїзною перевіркою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що документальна перевірка, за наслідками якої винесено спірні повідомлення-рішення, проводилась у відповідності до діючого законодавства. Під час її проведення досліджувалась, як і належить, правомірність та повнота формування податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується із такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України, Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1.1. ст. 75 Кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Що стосується документальної перевірки, то нею за нормами податкового законодавства вважається перевірка, яка … проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.75.1.2 ст. 75 Податкового Кодексу України).

Відповідно до абз.4 п.75.1.2 ст. 75 ПК України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Ширшим та поглибленішим, виходячи з аналізу ст.ст. 75, 76 ПК України та п.4 Додатку 2 Листа ДПА України "Щодо Методичних рекомендацій з перевірки податкової звітності з податку на додану вартість" № 23235/7/16-1116 від 22.10.2009 року, порівняно з камеральною є не лише перелік документів, на підставі яких проводиться документальна перевірка, а й предмет дослідження.

Предметом саме документальної перевірки, згідно з вимогами Податкового Кодексу України, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку, що під час проведення камеральної та документальної перевірки з'ясовується різне коло питань, при цьому, об'єктом вивчення першої повнота формування податкового зобов'язання не є.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією окружного суду, що підстави для скасування податкових повідомлень - рішень №0000272300 та № 00002623, надісланих позивачу на підставі акту оспорюваної перевірки, відсутні.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, доводи апелянта його не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 квітня 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Курко Олег Петрович

Залімський Ігор Геннадійович