Постанова № 30604550, 05.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3252/12

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Дячука Д.А.;

за участю:

представника позивача - Бурми С.В.;

представника відповідача - Ганевича А.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області (відповідач) про визнання протравною та скасувати вимоги № 24-07-14-14/9119 від 03.12.2012 року про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією в частині покладення на позивача обов'язків, що передбачені пунктами 1, 4, 6 та 8 вимоги.

Ухвалою суду від 05.04.2013 року позовну заяву в частині визнання протравним та скасування пункту 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області № 24-07-14-14/9119 від 03.12.2012 року, за клопотанням позивача, залишено без розгляду, в зв`язку з відкликанням позовної вимоги в цій частині.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право на надання обов'язкової для виконання вимоги виникає у органів державної фінансової інспекції тільки у випадку, якщо виникла необхідність усунення порушень законодавства та недоліків, які були допущені підконтрольним суб'єктом. При цьому ціла низка порушень законодавства, що відображено в акті ревізії та стало підставою для визначення спірних пунктів оскаржуваної вимоги, фактично підприємством не допускалася.

Так, В пункті 1 спірної вимоги зазначено, що в порушення підпунктів 3.1.6. та 3.1.7. Колективного договору, абз. 2 ст.5 Закону України "Про колективні договори та угоди", абз. 1, 3 ст. 95 КЗпП України, позивачем у 2009-2011 роках та І кварталі 2012 року нараховано заробітної плати в більших розмірах, ніж визначено Колективним договором на загальну суму 169,1 тис. грн.. (з урахуванням мінімальних гарантій, визначених Галузевою угодою) та нараховано внесків до державних цільових фондів на 63,8 тис. грн.. у зв'язку з чим на відповідача покладено обов'язок:

- в порядку ст.ст. 130-136 КЗпП України забезпечити відшкодування незаконно нарахованої працівникам заробітної плати в сумі 169,1 тис. грн..;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставних нарахованих сум внесків до державних цільових фондів у сумі 63,8 тис. грн..

Однак протягом 2009-2012 років заробітна плата працівникам позивача нараховувалася та виплачувалася у розмірах, що не перевищують установлені Колективним договором, при цьому його умови в цій частині є чинними, збільшують соціальні і трудові гарантії порівняно із Галузевою угодою, тому підлягають застосування в силу приписів Законів України "Про колективні договори та угоди" та "Про оплату праці". На думку позивача, ним не порушувалося законодавство у сфері визначення розміру заробітної плати, її розмір визначався відповідно до Колективного договору, тому відсутні правові підстави вимагати від працівників відшкодування незаконно нарахованої заробітної плати та щодо проведення перерахунку і взаємозвірки з пенсійним фондом.

Пунктом 6 спірної вимоги відповідач зобов'язав здійснити відшкодування з певних працівників підприємства суму отриманої ними матеріальної допомоги на лікування, оскільки підприємство в період її виплати було збитковим. Однак позивач вважає, що негативні фінансові показники діяльності підприємства не перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку із правом адміністрації виділяти матеріальну допомогу на оздоровлення працівників у випадку виникнення такої необхідності, оскільки пунктом 7.1. Колективного договору підприємства встановлено, що підприємством, виходячи із фінансових можливостей (наявності чистого прибутку, що спрямовується на фінансування соціально-трудових пільг) встановлюються додаткові порівняно з чинним законодавством та тарифною угодою гарантії і компенсації, зокрема, виділення коштів або матеріальної допомоги на здешевлення лікування працівників (п.п. 7.1.8. Колективного договору) і його зміст не містить прямої заборони на виділення такої матеріальної допомоги при відсутності чистого прибутку у підприємства, а тільки надає можливість враховувати його фінансовий стан під час прийняття рішень про надання допомоги, передбаченої Колективним договором.

Крім того, в пункті 8 вимоги вказано, що в порушення п. 4.6. Колективного договору в 2009-2011 роках касиру підприємства надавалась додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 днів за ненормований робочий день, в той час як в Переліку посад керівників, фахівців, службовців і робітників з ненормованим робочим днем така посада відсутня. Зазначеним пунктом вимоги на позивача покладений обов'язок забезпечити відшкодування зайво нарахованих 3,0 тис. грн. відпускних та зайво нараховано внесків до державних цільових фондів на суму 1,1 тис. грн.. Однак, як стверджує позивач, додатком № 8 Галузевої угоди між ДАК "Хліб України", галузевими об'єднаннями підприємств та Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006-2008 роки затверджений список професій та посад працівників з ненормованим робочим днем на підприємствах і в організаціях Міністерства аграрної політики України, до посад з ненормованим робочим днем віднесена посада касира. У зв'язку із цим, відповідно до п. 4.12. Галузевої угоди працівникам з ненормованим робочим днем обов'язково надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Тому, на думку позивача, обов'язок, що покладений на підприємство пунктом 8 спірної вимоги, є безпідставним та протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в запереченнях проти позову та наданих додаткових пояснень.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на підставі постанови Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.09.2012 року була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за 2009-2011 та завершений звітній період 2012 року, про що 24.10.2012 року складений акт. Під час ревізій було виявлено ряд порушень позивачем законодавства, що врегульовує питання нормування та оплати праці працівників підприємства, що знайшло своє відображення в акті перевірки. У зв'язку з цим та на підставі Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року за № 1236, позивачу була пред'явлена вимога про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією.

Також зазначив, що обов'язок щодо приведення у відповідність до чинного законодавства умов Колективного договору, відшкодування зайвих виплат на оплату праці працівників позивача та здійснення відповідних коригувань внесків до Пенсійного фонду України, що відображений в п.1 спірної вимоги, є законною та вмотивованою, оскільки штатними розписами підприємства, що затверджені станом на 01.04.2008 року, 01.04.2009 року та 02.02.2011 року встановлені більші, ніж передбачені Колективним договором та Галузевою угодою розміри заробітної плати працівників позивача. При цьому, умовами Колективного договору позивача були встановлені гірші ніж мінімально визначені законодавством умови щодо встановлення розмірів заробітної плати працівникам підприємства, тому такі умови Колективного договору, в силу ч.2 ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди" є недійсними, а застосуванню підлягаю мінімально визначені Галузевою угодою розміри оплати праці. У цьому зв'язку під час ревізії працівниками відповідача були використані нормативи з оплати праці, що установлені Галузевими угодами на відповідні роки, внаслідок чого було виявлено зайве нарахування заробітної плати та внесків до пенсійного фонду України, що стало підставою для покладення на позивача обов'язків, передбачених пунктом 1 спірної вимоги.

Відповідач також наполягав на повній відповідності законодавству змісту покладених обов'язків, які викладені в пунктах 6 та 8 спірної вимоги, оскільки надання матеріальної допомоги на лікування у сумі 15,1 тис. грн. та надання касиру підприємства 7 додаткових днів до відпустки і, як наслідок, зайве нарахування відпускних у сумі 3,0 тис. грн., а також нарахування з вказаних сум внесків до пенсійного фонду України у розмірі 6,8 тис. грн. не передбачені Колективним договором, тому мають бути відшкодовані та відкореговані позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

На підставі постанови Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.09.2012 року Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів за 2009-2011 та завершений звітній період 2012 року, про що 24.10.2012 року складений акт № 24-07/394 (надалі - акт ревізії).

Як вбачається зі змісту акту ревізії працівниками Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області під час проведення ревізії було виявлено цілу низку недоліків та порушень законодавства в сфері оплати праці, що знайшло своє відображення у висновках акту ревізії.

Не погоджуючись з висновками, які наведені в акті ревізії позивач направив письмові заперечення на адресу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, в яких вказав на безпідставність певних висновків про порушення законодавства та виправлення під час ревізії дійсно допущених недоліків, що відображені в акті ревізії.

28.11.2012 року відповідач листом № 24-07-14-14/8987 повідомив позивача про власні висновки за результатами розгляду заперечень, за змістом яких всі заперечення ДП ДАК "Хліб Україна" Чернівецький комбінат хлібопродуктів відхилені в повному обсязі.

Пунктом 7 статті 10 Закону України № 2932-ХІІ від 26.01.1993 року "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" до повноважень органів контрольно-ревізійної служби України віднесено право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

У відповідності до п. 6.13 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року № 1236, Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області, як структурний підрозділ органів контрольно-ревізійної служби України, уповноважена пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року, передбачено: "якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування".

03.12.2012 року Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області направила позивачу вимогу № 24-07-14-14/9119 про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією (надалі - вимога), за змістом якої на Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів покладені певні обов'язки щодо усунення порушень та недоліків виявлених ревізією, в тому числі обов'язки, що передбачені пунктами 1, 6 та 8 вимоги, що є предметом спору в даній справі.

За змістом пункту 1 спірної вимоги позивачем, в порушення пунктів 3.1.6, 3.1.7 Колективного договору, абз. 2 ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди", абз. 1, 3 ст.95 та абз. 2 ст.97 Кодексу законів про працю України, у 2009-2011 роках та І кварталі 2012 року нараховано заробітної плати працівникам в більших розмірах, ніж визначено Колективним договором на суму 169,1 тис. грн.. (з урахуванням мінімальних гарантій, визначених Галузевою угодою) та нараховано внесків до державних цільових фондів на 63,8 тис. грн.., у зв'язку з чим на позивача покладений обов'язок:

- привести у відповідність до вимог чинного законодавства діючий Колективний договір в частині дотримання мінімальних гарантій з плати праці;

- в порядку ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України забезпечити відшкодування підприємству незаконно нарахованої працівникам підприємства заробітної плати у сумі 169,1 тис. грн.;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків до державних цільових фондів в сумі 63,8 тис. грн.

З наданих відповідачем розрахунків за 2009-2011 роки та І півріччя 2012 року погодинної заробітної плати працівників (посадових окладів та надбавок) з урахуванням норм Галузевих угод на 2006-2008 роки та на 2011-2013 роки, що складені працівниками відповідача під час проведення ревізії та є додатками до акту ревізії, відповідач при визначенні суми зайвого нарахування заробітної плати та внесків до державних цільових фондів виявив суми зайвих нарахувань шляхом порівняння фактично нарахованої позивачем відповідно до штатних розписів від - 01.04.2008 року, 01.04.2009 року та 02.02.2011 року заробітної плати за період 2009 року - І півріччя 2012 року з урахуванням надбавок до посадових окладів з мінімально установленими згідно з Галузевими угодами на відповідні роки посадовими окладами щодо кожного працівника ДП ДАК "Хліб країни" Чернівецький комбінат хлібопродуктів. Визначена в такій спосіб позитивна різниця між фактично нарахованою заробітною платою з урахуванням надбавок та мінімальними окладами працівників, що встановлені Галузевими угодами становить 169,1 тис. грн. відшкодування яких є предметом пункту 1 спірної вимоги, з нарахованими на неї внесками до державних цільових фондів з розрахунку 37,77% від вказаної різниці, що становить 63,8 тис. грн., відшкодування яких також покладено в обов'язок позивача згідно пункту 1 спірної вимоги.

Судом встановлено, що мінімальні оклади працівників позивача, які зазначені у наданих відповідачем розрахунках до акту ревізії, визначені ним за період 2009-2010 років у відповідності до п. 5.5. Галузевої угоди між ДАК "Хліб України", галузевими об'єднаннями підприємств та Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006-2008 роки та додатків № 2-6 вказаної Галузевої угоди (надалі Галузева угода на 2006-2008 роки), за період 2011 року та І півріччя 2012 року у відповідності до п. 6.5. Галузевої угоди між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ДАК "Хліб України", галузевими об'єднанням підприємств хлібопекарської промисловості "Укрхлібпром" та Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 роки та додатків № 1-5 вказаної Галузевої угоди (надалі - Галузева угода на 2011-2013 роки). Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", згідно з частиною 1 якої основною заробітною платою вважається винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, в тому числі різного роду доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 108/95-ВР відноситься до додаткової заробітної плати. Як вбачається зі змісту п. 5.5. Галузевої угоди на 2006-2008 роки та п. 6.5. Галузевої угоди на 2011-2013 роки, відповідними додатками до Галузевих угод, посилання на які міститься у зазначених пунктах Галузевих угод, встановлені мінімальні гарантовані розміри тарифних ставок і місячних окладів робітників, посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців.

Отже мінімальні гарантовані розміри тарифних ставок і місячних окладів робітників, посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, що розраховані відповідачем, застосовуються виключно до основної заробітної плати відповідної категорії працівників та не включають у себе різного роду надбавки та доплати, що законом віднесені до додаткової заробітної плати.

Як вбачається із наданих відповідачем розрахунків погодинної заробітної плати визначені ним на підставі додатків № 2-6 Галузевої угоди на 2006-2008 роки та додатків № 1-5 Галузевої угоди на 2011-2013 роки мінімальні посадові оклади працівників позивача порівнювалися із фактично установленими згідно з штатними розписами окладами цих же працівників з додаванням до них сум надбавок, що не відносяться до основної заробітної плати працівника, що суперечить вище вказаним нормам законодавства, оскільки додаткова заробітна плата у вигляді доплат не підлягає включенню до мінімально гарантованих розмірів тарифних ставок і місячних окладів робітників, посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, а може нараховуватись зверх мінімально установленого розміру основної заробітної плати.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо встановлення позивачем у штатних розписах окладів працівників в більших розмірах, ніж визначено Колективним договором з огляду на таке. Відповідно до ст.5 Закону України № 108/95-ВР "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Згідно зі ст.8 Закону України № 3356-ХІІ "Про колективні договори і угоди" Галузевою угодою регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі).

Отже, Галузевими угодами на 2006-2008 року (із змінами) та на 2011-2013 роки визначені мінімальні межі тарифної сітки, що встановлюють мінімальні коефіцієнти співвідношень розмірів посадових окладів до розміру посадового окладу техніка. Відповідно до ст.14 Закону України № 108/95-ВР договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди". За змістом ст.15 Закону № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з п. 5.2. Галузевої угоди на 2006-2008 роки на підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, норми раці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, перелік, розміри та умови запровадженні і виплати надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною угодою та цією Угодою. За змістом п. 5.5. вказаної Галузевої угоди розміри посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців встановлюються в колективному договорі (схемі посадових окладів) на основі посадового окладу техніка (фахівця) всіх спеціальностей.

У відповідності до пункту 6.2. Галузевої угоди на 2011-2013 роки встановлено, що на госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати раці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, перелік, розміри та умови запровадженні і виплати надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною угодою та цією Угодою. Згідно з пунктом 6.5. Галузевої угоди на 2011-2013 роки розміри посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців встановлюються в колективному договорі (схемі посадових окладів) на основі посадового окладу техніка (фахівця) всіх спеціальностей, які встановлюється коефіцієнтом не нижче 1,25 до тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва з розрахунку на місяць.

Досліджений в судовому засіданні Колективний договір, що укладений між адміністрацією дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів та профспілковим комітетом підприємства 04.03.2005 року та зареєстрований Першотравневою у місті Чернівці радою 08.05.2005 року (надалі - Колективний договір) регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини між адміністрацією і працівниками підприємства, його дія не припинялася шляхом укладення нового колективного договору.

Згідно з пунктом 3.1.6. Колективного договору розміри посадових окладів керівників, фахівців, технічних службовців встановлює адміністрація на основі розмірів та міжпосадових коефіцієнтів, співвідношень посадових окладів керівників згідно додатку № 3.5. до Колективного договору. Додаток № 3.5. до Колективного договору містить в собі відомості про найменування посад працівників підприємства (колонка № 1), розміри посадових окладів вказаних у абсолютних цифрах, тобто виражені у гривні навпроти кожної посади (колонка № 2) та коефіцієнти співвідношень розмірів посадових окладів до розміру посадового окладу техніка, що вказані у цифрових позначеннях відповідних коефіцієнтів, що застосовуються під час визначення посадового окладу зазначеної навпроти коефіцієнта посади шляхом його множення на розмір посадового окладу техніка.

Суд вважає помилковими висновки відповідача про недійсність Колективного договору в частині умов, що встановлені пунктом 3.1.6. та додатком № 3.5. до нього, оскільки твердження відповідача про визначення умовами Колективного договору в цій частині гірших умов, ніж встановлені Галузевими угодами не відповідає дійсності. У відповідності до ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Як зазначалося вище, посадовий оклад кожного керівника, професіонала, фахівця і технічного службовця встановлюються в колективному договорі на основі посадового окладу техніка (фахівця) всіх спеціальностей, який розраховується на основі співвідношення між розмірами тарифних ставок і окладів працівників в залежності від їх кваліфікації, тобто шляхом множення відповідного міжпосадового коефіцієнта на розмір посадового окладу техніка всіх спеціальностей. В свою чергу посадовий оклад техніка (фахівця) всіх спеціальностей, як базовий для визначення окладів керівника, професіонала, фахівця і технічного службовця, визначається із мінімального розміру тарифної ставки робітника 1 розряду, що встановлюється відповідною Галузевою угодою.

Пунктом 5.4. Галузевої угоди на 2006-2008 роки починаючи з 01.01.2006 року мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1 розряду з розрахунку на місяць встановлений у розмірі 408 грн. Змінами до Галузевої угоди на 2006-2008 роки від 20.12.2007 року зарплата робітника 1 розряду з 01.01.2008 року становить 610 грн. на місяць, від 27.03.2009 року, починаючи з 01.04.2009 року, становить 750 грн. на місяць, від 15.12.2009 року, з 01.01.2010 року, встановлена на рівні 907 грн., а з 01.10.2010 року 925 грн.

Пунктом 6.4. Галузевої угоди на 2011-2013 роки заробітна плата працівника 1 розряду з 01.01.2011 року встановлена на рівні 1024 грн. Змінами до Галузевої угоди на 2011-2013 року мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника І розряду за повністю виконану місячну норму праці (обсяг робіт) встановлений з 1 січня 2012 року - 1094 грн., з 1 квітня 2012 року - 1116 грн., з 1 липня 2012 року - 1124 грн. Протягом 2006-2012 року до Колективного договору дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів зміни не вносилися, у зв'язку з чим його умови в частині визначення розмірів посадових окладів згідно графи № 2 додатку № 3.5. до Колективного договору у абсолютних розмірах в національній валюті протягом 2008-2012 років були нижчими ніж мінімально установлені у Галузевих угодах на відповідні роки, тому в силу ст. 5 Закону № 3356-ХІІ умови Колективного договору в цій частині вважаються недійсними та застосуванню не підлягають.

Проте недійсність умов Колективного договору в частині визначення розмірів посадових окладів працівників підприємства у національній валюті України, що визначені в колонці № 2 додатку № 3.5. Колективного договору не спричиняє недійсність інших його умов, в тому числі міжпосадових коефіцієнтів співвідношень розмірів посадових окладів до розміру посадового окладу техніка, установлених у колонках № 1 та № 3 додатку № 3.5. до Колективного договору.

У зв'язку з цим підприємство зобов'язано встановлювати розміри посадових окладів відповідних керівника, професіонала, фахівця і технічного службовця із застосування вказаних коефіцієнтів співвідношень розмірів посадових окладів до розміру посадового окладу техніка у випадку, якщо показники зазначених коефіцієнтів не погіршують умови оплати праці працівників порівняно з мінімально установленими умовами оплати праці згідно відповідних Галузевих угод.

За наслідками співставлення показників міжпосадових коефіцієнтів окладів керівника, професіонала, фахівця і технічного службовця, що встановлені додатком № 6 до Галузевої угоди на 2006-2008 роки, додатком № 5 до Галузевої угоди на 2011-2013 роки та міжпосадових коефіцієнтів окладів керівників, професіоналів і фахівців, що встановлені додатком № 3.5. до Колективного договору суд не виявив погіршення умов оплати праці працівників позивача згідно з умовами Колективного договору порівняно з аналогічними мінімально установленими умовами у Галузевих угодах на 2006-2008 роки та 2011-2013 роки, отже умови Колективного договору в цій частині не погіршують умови оплати праці працівників позивача порівняно з мінімально установленими, відтак Колективний договір в цій частині є дійсним та підлягає застосуванню. За наслідками співставлення розмірів посадових окладів працівників дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів, що визначені штатними розписами по підприємству станом на 01.04.2008 року, на 01.04.2009 року та на 02.02.2011 року перевищення розміру посадових окладів працівників позивача на розмірами, що установлені відповідно до умов Колективного договору відсутні. Відповідач не надав інших доказів порушення законодавства про працю в частині визначення посадових окладів працівників позивача із перевищенням розмірів, установлених Колективним договором.

У зв'язку із відсутністю допущених позивачем порушень встановлених законодавством норм визначення посадових окладів працівників в частині їх перевищення над розмірами, що установлені Колективним договором, пункт 1 вимог відповідача щодо покладення на позивача обов'язків, передбачених його змістом вважається протиправним та підлягає скасуванню в частині відшкодування підприємству незаконно нарахованої працівникам підприємства заробітної плати у сумі 169,1 тис. грн., в порядку ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України забезпечити та проведення перерахунку та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків до державних цільових фондів в сумі 63,8 тис. грн.

Проте, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги позивача щодо скасування пункту 1 вимоги відповідача від 03.12.2012 року № 24-07-14-14/9119 в частині приведення у відповідність до вимог чинного законодавства діючий Колективний договір щодо дотримання мінімальних гарантій з плати праці, оскільки встановлено, позивачем не вносились відповідні зміни до Клективного договору підприємства, з внесенням змін до Галузевих угод на 2006-2008 та 2011-2013 роки.

Щодо визнання протиправним та скасування п.6 оскаржуваних вимог встановлено, що відповідно до ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України від 24.03.95 №108/95-ВР "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Пунктом 7.1. Розділу 7 Колективного договору на 2005 рік передбачено, що виходячи із фінансових можливостей (наявності залишку чистого прибутку, що спрямовується на фінансування соціально-трудових пільг) встановлюється додаткові порівняно з чинним законодавством та тарифною угодою гарантії та компенсації, зокрема: п.7.1.8 - виділення коштів або матеріальної допомоги на здешевлення лікування працівників комбінату.

Так, згідно даних бухгалтерського обліку та даних фінансової звітності за 2009-2011 роки та І квартал 2012 року Підприємство було збитковим та відповідно збитки складали по роках 710,0; 2210,0; 888,0 та 154,0 тис. грн., та непокриті збитки 7774,0; 9984,0; 10872,0; 11026,0 тис.грн. відповідно, тобто джерел виплати додаткових компенсацій (матеріальної допомоги на лікування), як передбачено Колективним договором на 2005 рік у Підприємства не було, так як згідно фінансової звітності форма №2 "Звіт про фінансові результати" за 2009-2011 роки та І квартал 2012 року відсутній залишок чистого прибутку.

Щодо визнання протиправним та скасування п.8 оскаржуваних вимог встановлено, що в 2009-2011 роках касиру Підприємства ОСОБА_3 надавалася оплачувана відпустка тривалістю 31 день (24 дні основної щорічної відпустки та 7 днів щорічної відпустки за ненормований робочий день).

Підпунктами 4.12 та 5.18 Галузевих угод на 2006-2008 роки та на 2011-2013 роки передбачено, що працівникам із ненормованим робочим днем обов'язково надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 7 календарних днів (орієнтовний перелік посад і професій з ненормованим робочим днем наведений у додатку 8 (на 2011-2013 роки у 7 ) до цієї угоди. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем встановлюється в колективному договорі.

Підпунктом 2 ст. 8 Закону України від 15.11.1996 за №504/96 ВР „Про відпустки" передбачено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Пунктами 6,7 Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року за №7 зазначено, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

В Переліку посад керівників, фахівців, службовців і робітників з ненормованим робочим днем, яким надається додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів, який являється додатком 4.2. до пункту 4.8 Колективного договору на 2005 рік посада касира відсутня.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд відмовляє позивачу задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування п. 6 та п. 8 вимог Держфінінспекції в Чернівецькій області від 03.12.2012 року № 24-07-14-14/9119.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень належним чином не довів правомірність пункту 1 спірної вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/9119 від 03.12.2012 року в повній мірі, в той час як позивач надав достатніх та належних доказів зворотного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати п.1 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/9119 від 03.12.2012 року про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією, в частині забезпечення відшкодування Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» Чернівецького комбінату хлібопродуктів незаконно нарахованої працівникам позивача заробітної плати в сумі 169,1 тис. грн., проведення перерахунку та взаємозвірок з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих внесків до державних цільових фондів в сумі 63,8 тис. грн.(зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Чернівецького комбінату хлібопродуктів (провулок Миколаївський, 9, м.Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ - 00952686) судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 10,73 грн., сплачених згідно платіжного доручення №83 від 25.12.2012 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанову в повному обсязі виготовлено 10 квітня 2013 року.

Суддя В.О. Григораш