Ухвала суду № 30602870, 27.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р.Справа № 2а-11483/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФО-П ОСОБА_1.), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України (далі - Західна МДПІ м. Харкова) від 11 червня 2012 року:

- № 0000331721, яким йому, внаслідок порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1.839 грн. 50 коп.

- № 0000321721, яким внаслідок порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб-підприємців, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5.998 грн. 19 коп. у тому числі 4.798 грн. 55 коп. - основний платіж, 1.199 грн. 64 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення ним податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 28 травня 2012 року № 725/17-221/НОМЕР_3 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» (далі - Акт перевірки).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Західна МДПІ м. Харкова, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ФО-П ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Західної МДПІ м. Харкова проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 28.05.2012 року за № 725/17-221/НОМЕР_3 (а.с. 9-16).

Відповідно до висновків акту перевірки (в межах оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), відповідачем встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.2 ст.200 ПК України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 1.471,60 грн.; п.177.2 ст.177 ПК України, внаслідок чого до бюджету донараховано податку з доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 4.798,55 грн. за 2011 рік.

Вказаних висновків податковий орган дійшов з урахуванням встановлених в ході проведення перевірки обставин, а саме:

Перевіркою встановлено, що згідно банківських виписок за жовтень 2011 року на розрахунковий рахунок ФО-П ОСОБА_1 від TOB «Зооветеринарний центр» (код 31293151) надійшла сума 38.000.00грн. (п.д. №15 від 31.10.2011 року) призначення платежу «погашення заборгованості згідно акту звірки від 18.10.2011р.», але сума у розмірі 31.990.34 грн. не була включена до складу валового доходу, що призвело до заниження валового доходу за перевірений період у сумі 31.990.34грн.

За результатами перевірки Західною МДПІ м. Харкова встановлено, що сума оподатковуваного доходу, яка підлягає оподаткуванню на загальній системі оподаткування у 2011 року склала - 34.473,42 грн., однак, внаслідок заниження об'єкта оподаткування за 2011 рік, що є порушенням п.177.2 ст.177 ПК України податковим органом донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік у сумі - 4.798 грн. 55 коп. (31.990,34 * 15%).

Також перевіркою встановлено завищення задекларованих ФО-П ОСОБА_1 показників у рядку 10.1 у декларації з ПДВ за червень 2011 року на загальну суму 626,60 грн.

Крім того, перевіркою не визнано під час розрахунків суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (2010 р.) (рядок 21.2 Декларації) в сумі 3119,00 грн. (податковий кредит). У зв'язку з чим, сума податкового зобов'язання в розмірі 845,00 грн. не була зарахована в зменшення податкового кредиту в наслідок чого за даними відповідача сума позитивного значення 845,00 грн. була віднесена до суми ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету (р.25Декларації).

Таким чином відповідач встановив заниження позивачем податку на додану вартість всього на суму 1471,60 грн. (626,60+845,00=1471,00), з посиланням на порушення позивачем п. 198.2, 198.3, ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 28.05.2012 року за №725/17-221/НОМЕР_3 Західною МДПІ м. Харкова винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.06.2012 року № 0000321721 та № 0000331721 (а.с. 17).

Колегія суддів, погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1, зазначає наступне.

Згідно із п. 177.2. ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. 177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств»).

Судом встановлено та не спростовано матеріалами справи, що сума грошових коштів в розмірі 38.000,00 грн., що надійшла позивачу на поточний рахунок від ТОВ «Зооветеринарний центр» була спрямована на погашення кредиторської заборгованості , що виникла у ТОВ «Зооветеринарний центр» ще в 2009-2010 роках.

Первинними документами підтверджено, що борг ТОВ «Зооветеринарний центр» перед ФО-П ОСОБА_1 склав за 2009 рік - 155.928,59 грн. та за 2010 рік - 132.854,04 грн. Усього станом на 01.01.2011 рік борг склав 288.782,63 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 2011 рік (а.с.70-71) з якого вбачається, що протягом 2011 року ТОВ «Зооветеринарний центр» сплатив ФО-П ОСОБА_1 загальну суму боргу 167.051,13 грн., з якої лише дві оплати пішли на погашення боргу за поставку товару в 2011 р. і які були відображення в декларації за 2011 рік, а саме: 7.351,13 грн. згідно з випискою банку № 3262 від 25.06.2011р., в якій зазначено призначення платежу: «оплата на підставі накладної № 6 від 04.04.2011р» та 10.000,00 грн. згідно з випискою банку № 3417 від 15.08.2011р. в якій зазначено призначення платежу: «оплата на підставі накладної № 16 від 10.06.2011р.»(а.с.73-74). Інші оплати в сумі 149.700,00 грн., що здійснювалися ТОВ «Зооветеринарний центр» у 2011 році пішли на погашення їхнього боргу, що виник 2009-2010 роках, про що свідчать копії виписок з банку, а тому суд зазначає що дані грошові кошти не могли повторно відображатися в Декларації за 2011 рік, тому що вже були відображені в Декларації за 2010 рік.

Зазначене підтверджується, видатковою накладною № 17 від 29.07.2010р. на підставі якої, позивач здійснив в 2010 році поставку товару ТОВ «Зооветеринарний центр» на суму 150.000,00 грн. Дана накладна № 17 була відображена позивачем в Книзі обліку доходів і витрат (а.с.75).

Отже, у зв'язку з тим, що дана накладна була відображена в Книзі обліку доходів та витрат ще в 2010 році, то і дохід позивач відобразив у Декларації в тому періоді, в якому здійснювалася поставка товару - в 3 кварталі 2010 року, надалі дана сума доходу була відображена в річній Декларації за 2010 рік, з якої вже було сплачено відповідний податок з доходів.

Таким чином спірна сума 38.000,00 грн. є складовою частиною боргу, що виник на підставі накладної №17 від 29.07.2010р., вона була включена позивачем в дохід за 2010 р. і з неї вже було сплачено податок з доходу фізичних осіб. А тому лише той факт, що вона була погашена позивачем тільки в 2011 році не дає підстав відповідачу повторно включати її в оподаткований дохід, тому що це призведе до подвійного оподаткування ФО-П ОСОБА_1, що суперечить чинному податковому законодавству.

Стосовно порушень позивачем положень п. 198.2, 198.3, ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого утворилося заниження позивачем податку на додану вартість всього на суму 1471,60 грн. (626,60+845,00=1471,00) колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно - правового договору.

Відповідно до п.201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Крім того, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування на платників податків покладено обов'язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, які відповідно до положень ПК України необхідні для віднесення певних сум для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, так як і факт оплати не є безумовним доказом реального характеру господарської операції.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що завищення на суму 626,60 грн. у відповідача виникло у зв'язку з тим, що 20.06.2011 року в бухгалтерському обліку позивача було оприбутковано товар з наступним асортиментом: 1) Дата відвантаження - 20.06.2011 року; Номенклатура товару - Селеніт барію; Ціна без ПДВ (грн.) - 3.135,00 грн.; Сума з ПДВ - 3.762,00 грн.; 2) Дата відвантаження - 20.06.2011 року; Номенклатура товару - Пляшка ПЕТ-1,5; Ціна без ПДВ (грн.) - 1.277,70 грн.; Сума з ПДВ - 1.533,24 грн. Однак на даний асортимент товару контрагентом (ТОВ «НВП Квант») помилково було видано накладну № 6120 від 20.06.2011 р., в якій було зазначено замість "1) Дата відвантаження - 20.06.2011 року; Номенклатура товару - Селеніт барію; Ціна без ПДВ (грн.) - 3.135,00 грн; Сума з ПДВ - 3.762,00 грн;" - 1) Дата відвантаження - 20.06.2011 року; Номенклатура товару - Субстанція неоміцину сульфат ; Ціна без ПДВ (грн.) - 7.000,00 грн; Сума з ПДВ - 8.400,00 грн;».

Тобто контрагентом в накладній помилково було зазначено замість товару «селеніт барію на загальну суму 3.762,00 грн.», товар - «субстанція неоміцину сульфат на загальну суму 8.400,00 грн.».

На підтвердження того, що дійсно було поставлено товар селеніт барію на загальну суму 3.762,00 грн. по накладній від 20.06.2011 року № 6120 на загальну суму 5.294,24 грн., а не субстанція неоміцину сульфат на загальну суму 8.400,00 грн., як то стверджує відповідач, позивачем надано: таблицю обліку отримання товарів і розрахунків за них у 2011 р. з зазначенням суми 5.294,24 грн., виписки з банку на підтвердження оплати за угодою укладеною між позивачем та ТОВ «НВП Квант», та договір № б/н від 11.01.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ «НВП Квант».

Крім того, позивач також відобразив в Декларації з ПДВ від 12.07.2011 року дані у сумі 5.294,24 грн., яку надав до податкової інспекції, що не заперечується сторонами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення суми 627,00 грн. до податкового кредиту перевіряємого періоду.

Згідно зі статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.5 ст. 200 ПК України визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Судом встановлено, що сума 845,00 грн. відображена ФО-П ОСОБА_1 в деклараціях з ПДВ за 2011 року в рядку 18, як позитивне значення податкового зобов'язання, але дана сума не була сплачена позивачем до бюджету, у зв'язку з тим, що вона зменшувалася на суму податкового кредиту 3119,00 грн. (від'ємне значення попереднього періоду р.21.2. Декларації з ПДВ).

Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів вважає правомірним дії позивача стосовно несплати протягом перевіряємого періоду до бюджету податкових зобов'язаннь з ПДВ за рахунок їх зменшення на суму податкового кредиту, що виник ще у 2010 році.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності не врахування відповідачем суми податкового кредиту 3.119,00 грн. з посиланням на акт документальної планової перевірки від 27.07.2011 року № 1453/17-221/НОМЕР_3 за період з 01.07.2009р по 31.12.2010р. ФО-П ОСОБА_1, яким встановлено: вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків у зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про те, що сума від'ємного значення 3.119,00 грн. (р. 21.2 Декларації з ПДВ) за січень 2011 р. за даними перевірки відсутня.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01 квітня 2013 року

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова