Ухвала суду № 30602385, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року м. Київ К-29372/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010

у справі № 41/338а

за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена планова перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.09.2005 по 31.03.06 та складений акт № 1667/23-2/33760279 від 29.09.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

- за 4 квартал 2005 року занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню, на суму 11268 грн., та, відповідно, занижено розмір податкового зобов'язання на суму 2816 грн.;

- за 1 квартал 2006 року збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 110305 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення позивачем загальної суми валових витрат за період з 01.10.2005 по 31.03.2006 на суму 121573 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення до складу валових витрат підприємства за період з 01.10.05 по 31.03.06 витрат на послуги з ремонту теплотрас, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов» у сумі 81324 грн. (без ПДВ), які не можуть бути віднесені до валових витрат, використаних у власній господарській діяльності.

На підставі вказаного акта перевірки та згідно пп. «б» п.п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007872342/0 від 10.10.06, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3942,4грн., у тому числі за основним платежем 2816,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1126,4грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач відніс до складу валових витрат суми, сплачені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов»: у 2005 році у зв'язку з ремонтом теплотраси на загальну суму без ПДВ - 11267,67 грн. та у 2006 році у зв'язку з ремонтом ізоляції теплотраси на трубопроводах по території дитячого комбінату в середній школі, ремонтом ізоляції бака - акумулятора запасу води, поточним ремонтом ізоляції наземних теплотрас від котельної на загальну суму без ПДВ - 70057 грн. Вказані операції підтверджено первинними документами, а саме: договорами підряду, актами прийому виконаних підрядних робіт та довідками вартості виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно акта від 02.06.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов» за юридичною адресою не знаходиться, а тому неможливо провести зустрічну позапланову його перевірку з питань взаємовідносин з позивачем за період з 01.11.05 по 31.03.06. Згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов» ОСОБА_3, він ніякою фінансово - господарською діяльністю не займається, угод не укладав, робіт не виконував, доходів від діяльності підприємства не отримував. Серед контрагентів, з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов» мало взаємовідносини позивач не значиться.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2008 у справі № 2-а-20944/08, залишеній без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2008 відмовлено у задоволенні позову прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов» про визнання недійсними установчих документів, оскільки не було доведено фіктивність створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Азов».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що витрати, понесені позивачем пов'язані з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, були правомірно включені до складу валових витрат.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 41/338а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 41/338а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко