Ухвала суду № 30602370, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К-28856/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 04.04.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010

у справі № 2-а-28/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост-2005"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рост-2005" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0001290854/0 від 27.07.2009; № 0001290854/1 від 20.08.2009; № 0001290854/2 від 22.10.2009; № 0001290854/3 від 14.01.2010.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства період з 01.01.2007 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 та складено акт № 2251/23-106/33204152 від 14.07.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001290854/0 від 27.07.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств 596116 грн. основного платежу, 298058 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В порядку адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001290854/1, № 0001290854/2, 0001290854/3.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.2.1 абз. 2 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.2.2. п. 8.2, пп. 8.6.1. ст. 8, пп. 11.2.3. п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"; внаслідок перевищення двопроцентного від оподатковуваного прибутку за попередній звітний податковий період ліміту витрат на безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, віднесених до валових витрат за 2007 рік та 1 і ІІ квартали 2008 року, у наслідок чого завищені валові витрати всього на суму 10035050 грн.; у зв'язку з тим, що з наданих до перевірки актів виконаних робіт неможливо зробити висновок щодо фактичного отримання таких послуг, змісту та характеру отриманих послуг, щодо зв'язку даних послуг з веденням господарської діяльності підприємства, у наслідок чого завищені валові витрати у сумі 1345983 грн.; торгівельне та виробниче обладнання підприємство рахувало по групі основних засобів 2 замість 3, а амортизаційні відрахування нараховувалися за вавкою 10% замість 6%, у наслідок чого завищено амортизаційні відрахування у сумі 34976 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство здійснювало рекламні акції з безоплатною роздачею товарів, а саме, згідно з договору № 3 від 16.11.2005 Про надання рекламних послуг підприємством протягом 2007 року придбано у ТОВ „Компанія „Райт" та безоплатно роздано рекламну продукцію на загальну суму 1483941 грн., податок на додану вартість 296789 грн.; згідно договору № 34-02/08 з ТОВ „Проект 07" Про виконання робіт по виготовленню рекламної продукції (поліграфічної, сувенірної) протягом 2008 року придбано та безоплатно роздано рекламну продукцію на загальну суму 345050 грн., податок на додану вартість 51190 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство укладало угоди на обслуговування торговельного залу з приватними підприємцями - платниками єдиного податку та отримало послуги

Предметом договорів є: пошук постачальників та виробників товарів, потрібних для збільшення обсягів роздрібного та оптового товарообігу; проведення переддоговірної роботи з потенційними постачальниками та замовником, які забезпечують регулярне надходження таких товарів, згідно необхідного асортименту та обсягів продажу та оформлення відповідних замовлень на постачання відповідних товарів; здійснення контролю за строком дії сертифікатів та гігієнічних висновків, здійснення контролю за естетичним виглядом товару на торговельних вітринах та прилавках, здійснення контролю зміною попиту на товари; розцінка прибуткових накладних, що включає в себе формування облікових та продажних цін на товари, здійснення контролю за розміщенням цінників на товари, а також нагляду за зміною ціновою політики конкурентів замовника; здійснення контролю за обсягом залишків товару, друкування відповідної інформації по залишки, обсяги реалізації та оформлення відповідних замовлень на товар, що користується підвищеним попитом, або залишок якого не забезпечує попит протягом строку реалізації.

В наданих до перевірки актах виконаних робіт зазначене лише наступне: "послуги з обслуговування торгівельного залу виконані якісно і своєчасно. Замовник не має претензій до виконавця".

Позивачем проводилася роздача дисконтних карток, флаєрів з цінами, повітряних куль, чашок, ручок з логотипом "РОСТ", тощо не з метою просування на ринку цих товарів, а з метою реклами бренду підприємства - "РОСТ", який наносився на ці предмети, відповідно до договорів, укладених позивачем з ТОВ „Компанія „Райт" та з ТОВ „Проект 07".

За умовами договорів, предметом договорів є: пошук постачальників та виробників товарів, потрібних для збільшення обсягів роздрібного та оптового товарообігу; проведення переддоговірної роботи з потенційними постачальниками та замовником, які забезпечують регулярне надходження таких товарів, згідно необхідного асортименту та обсягів продажу та оформлення відповідних замовлень на постачання відповідних товарів; здійснення контролю за строком дії сертифікатів та гігієнічних висновків, здійснення контролю за естетичним виглядом товару на торговельних вітринах та прилавках, здійснення контролю зміною попиту на товари; розцінка прибуткових накладних, що включає в себе формування облікових та продажних цін на товари, здійснення контролю за розміщенням цінників на товари, а також нагляду за зміною ціновою політики конкурентів замовника; здійснення контролю за обсягом залишків товару, друкування відповідної інформації по залишки, обсяги реалізації та оформлення відповідних замовлень на товар, що користується підвищеним попитом, або залишок якого не забезпечує попит протягом строку реалізації.

За виконані роботи згідно укладених договорів на обслуговування торгівельного залу, оскільки надані документи засвідчують факт отримання зазначених послуг, понесені витрати по їх оплаті та зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю підприємства з продажу товарів, а отже, використання їх в господарській діяльності підприємства

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у даному Законі, не дозволяється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання договорів підтверджується належним чином долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами.

Відповідачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували його доводи відносно фіктивності проведених позивачем господарських операцій.

Наслідком виконаних маркетингових послуг за договорами на обслуговування торгівельних залів з підприємцями є факти укладання позивачем договорів з постачальниками та виробниками товарів, потрібних для збільшення обсягів роздрібного та оптового товарообігу та як наслідок поставка необхідних товарів необхідного асортименту, вказаних в актах виконаних робіт, а проведення підприємцями переддоговірної роботи з постачальниками дають можливість забезпечити регулярне надходження товарів.

Позивачем торгівельне та виробниче обладнання обліковано по групі основних засобів 2 (згідно з додатком № 5 до акту перевірки: ломтерізка, м'ясорубка, машина для чистки риби, овочерізка, машина для пакування, машина для миття підлоги, машина для чистки картоплі, міксер тощо), замість групи 3, відповідно амортизаційні відрахування нараховувало за ставкою 10 %, замість 6%

Згідно пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", основні фонди підлягають розподілу за певними групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач не навів доводів в обґрунтування тверджень про необхідність віднесення електромеханічних приладів групи 230000 "Прилади та інструменти побутові електромеханічні" відповідно до Класифікації основних фондів ДК-013-97, затвердженої наказом Держстандарту від 19.08.1997 року № 507 до торгівельного чи виробничого обладнання та саме 3-ї групи основних фондів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 у справі № 2-а-28/10/2070 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 у справі № 2-а-28/10/2070 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко