Постанова № 30602347, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К-32759/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Карася О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року

по справі №6/151

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин» (надалі - ТОВ «Юджин»)

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Кивєа (надалі - ДПІ у Святошинському районі м.Кивєа)

про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У жовтні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення рішення ДПІ у Святошинському районі м.Кивєа №0002042310/0 від 19.09.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.04.2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010р., в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ «Юджин» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Юджин» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: червень - грудень 2007р., за результатами якої складено акт від 19.09.2008р. №163/23-40/31303824.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТОВ «Юджин» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на відповідну суму за червень - грудень 2007р.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на відповідну суму за липень - грудень 2007р.

На підставі зазначеного акта ДПІ у Святошинському районі м.Києва було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002042310/0 від 19.09.2008р., яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в спірній сумі.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.11.2008р. про відкриття провадження у справі, зобов'язано позивача надати документи на підтвердження виконання угод: акти виконаних робіт, банківські виписки та інші документи.

Згідно журналу судового засідання від 07.04.2009р. представником заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів у справі, оскільки головний бухгалтер ТОВ «Юджин» знаходилась у тривалому відряджені і не могла надати доступу до всіх необхідних документів.

Проте, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні даного клопотання та після нарадчой кімнати оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що з метою проведення позапланової перевірки питань достовірності донарахування суми бюджетного відшкодуванню з ПДВ, посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва 17.09.08р. було здійснено виїзд за фактичною адресою місцезнаходження ТОВ «Юджин»: м. Київ, вул.Урицького, 45, та встановлено, що позивач орендував офісне приміщення згідно договору суборенди, але станом на 17.09.2008р. за даною адресою не знаходиться, про що було складено акт №126/23-40 від 17.09.2008р. Про своє фактичне місцезнаходження ТОВ «Юджин» не повідомляло ДПІ у Святошинському районі м.Києва.

Враховуючи те, що ТОВ "Юджин" первинні бухгалтерські документи, які підтверджують суму дозволеного податкового зобов'язання до перевірки товариством не надані відповідачу, та не можуть бути прийнятими до складу податкового зобов'язання за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007р., сума податкових зобов'язань з ПДВ за вищевказані податкові періоди становить 0,00 грн.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ТОВ «Юджин» заявлені клопотання про залучення письмових доказів, а саме, податкових накладних, банківських виписок за червень - грудень 2007р., а також договори на відновлення благоустрою межевої території між театром оперети та новобудовою ТРЦ «Троїцький»; топографічну зйомку земельної ділянки з додатком; на виконання підрядних робіт з додатками; підряду на виконання проектних робіт; підряду з додатками (кошторисами); на виконання вишукувальних робіт з кошторисами; на виконання проектних робіт; підряду на прокладання мережі водопроводу з додатками (кошторисами) та інш.

Розгляд справи в апеляційному суді згідно журналів судових засідань від 26.06.2010р., 23.07.2010р., 03.09.2010р. відкладався неодноразово у зв'язку з наданням можливості ознайомитись із матеріалами справи представнику відповідача та дослідженням і вивченням наданих нових доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з вказаними вище висновками суду першої інстанції та окрім цього зазначила, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2008 року про відкриття провадження у справі, зобов'язано позивача надати документи на підтвердження виконання угод: акти виконаних робіт, банківські виписки та інші документи, які TOB "Юджин" не надано суду першої інстанції під час розгляду справи. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. А тому колегією суддів не прийнято до уваги копії податкових накладних та банківських виписок за червень - грудень 2007р. та інших додаткових письмових доказів, наданих в судовому засіданні.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками суддів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4, 5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Крім цього, ч.2 ст.195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість ТОВ «Юджин» в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007р. (згідно поданих декларацій) є виконання робіт по реконструкції площі перед НСК «Олімпійський» шляхом заключення договорів підряду з підприємствами, які виконують будівельно-монтажні роботи з реконструкції площі, прокладання мережі водопроводу та відновлення порушеного благоустрою території, виконують проектно-конструкторські роботи, високочастотні інженерно-геодизичні роботи та ін.

Під визначенням податковий кредит, яке наведено у п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону).

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це наведено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Фактична оплата позивачем виконаних робіт протягом січня - квітня 2007р. відбулась у травні 2007р. (підтверджено банківськими виписками та є в матеріалах справи), саме з цієї причини суми ПДВ, зазначені у податкових накладних з січня по квітень 2007р., були включені до складу податкового кредиту у червні 2007р.

На підтвердження суми податкового кредиту, задекларованого з червня по грудень 2007р. а, отже, і суми бюджетного відшкодування, позивачем ТОВ «Юджин» надав до суду всі первинні та розрахункові документи (податкові декларації, розрахунки сум бюджетного відшкодування, податкові накладні, договори акти приймання-передачі виконаних робіт, виписки з банківського рахунку про рух коштів на оплату товарів (робіт, послуг) в тому числі сум ПДВ).

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що прийняте ДПІ у Святошинському районі м.Києва податкове повідомлення - рішення №0002042310/0 від 19.09.2008р. є безпідставним та протиправним.

Також слід відзначити, що відповідно до вступної частини акта від 19.09.2008р. №163/23-40/31303824 перевірка ТОВ «Юджин» проводилась по вул.Урицього, 45, м.Київ, однак згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України №22486/06 від 03.11.2005р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №070468 від 14.02.2001р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №36359387 від 26.03.2003р., які були надані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ТОВ «Юджин» знаходиться по вул.Генерала Наумова, 23-Б, Святошинський район, м.Київ, 03164.

Крім цього, ТОВ «Юджин» на адресу ДПІ у Святошинському районі м.Києва було надіслано лист в якому повідомлено про те, що ТОВ «Юджин» тимчасово фактичне місце знаходження змінено - 04050, м. Київ, вул.Пимоненко, 13, оф. 8С у зв'язку з поганим станом офісного приміщення за юридичною адресою, який отриманий податковим органом 18.09.2008р. згідно вхідного штемпелю.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року - скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Кивєа про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення - задовольнити. Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва №0002042310/0 від 19 вересня 2008 року.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ ОСОБА_1