ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2013 року м. Київ К-30078/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010
у справі № 2а-39823/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник"
до Державної податкової інспекції у м. Харкові
про скасування податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельник" звернулось до Харківського окружного адміністративного суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000122302/0 від 27.01.2009; №0000122302/1 від 26.03.2009; №0000122302/2 від 21.05.2009.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким постанову суду першої інстанції скасовано в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0000122302/0 від 27.01.2009 та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено, змінена постанова суду першої інстанції в частині мотивів та підстав задоволення позову про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000122302/1 від 26.03.2009; №0000122302/2 від 21.05.2009, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000122302/1 від 26.03.2009; №0000122302/2 від 21.05.2009, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2008 та складено акт №121/23/31061880 від 14.01.2009.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122302/0 від 27.01.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 582800 грн.: основний платіж 388533 грн., штрафні (фінансові) санкції 194267 грн.
В порядку адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова та Державною податковою адміністрацією в Харківській області скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення залишені без змін.
Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення - рішення №0000122302/1 від 26.03.2009; №0000122302/2 від 21.05.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 388533 грн.: за квітень 2008 року 83333 грн., травень 2008 року 42000 грн., червень 2008 року 2632000 грн.
Відповідно до договору підряду №22/06 від 22.06.2007, укладеного між ТОВ „Будівельник" та ТОВ „Проектно - будівельна компанія „Вертикаль", Замовник доручає, а Підрядник - зобов'язується виконати роботи з реконструкції будівлі за адресою: м. Харків, вул. Іванова 10.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом пп. "а" п. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відсутні відомості про наявність у сторін по договору підряду № 22/06 від 22.06.2007, проектної документації та узгодженої кошторисної документації на реконструкцію будинку з надбудовою 2-х поверхів за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 10, а сам предмет даного договору носить загальний характер, без конкретизації які саме роботи повинні проводитись, їх перелік та об'єми.
Також, зі змісту акту прийомки виконаних робіт № 1 від 22.07.2007, що проведено реконструкцію будинку ВАТ КБ „Надра" по вул. Лєрмонтовській, 8.
Проте договором підряду № 22/06 від 22.06.2007 не передбачалось проведення робіт по вказаній адресі.
Згідно договору підряду № 22/06 від 22.06.2007, укладеного між ТОВ „Будівельник" та ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль", початок роботи по реконструкції будинку з надбудовою 2-х поверхів за адресою: м. Харків, вул. Іванова,10, передбачено 25.06.2007, а закінчення роботи 25.06.2008.
Також, відсутнє письмове погодження між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельник" про продовження строків здавання робіт по реконструкції будинку по вул. Іванова, 10, м. Харків, оскільки виходячи зі змісту договору підряду № 22/06 від 22.06.07 р. зазначені роботи на час укладення договору виконанні не були.
Крім того в матеріалах справи відсутнє письмове погодження між АК ІБ „УкрСиббанк" та ТОВ „Будівельник" про залучення субпідрядника ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль", що є обов'язковим відповідно до п. 3.4 договору підряду № 17 від 18.08.06 р., так як фактично ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль" є субпідрядником щодо виконанню робіт по реконструкції будинку по вул. Іванова, 10, м. Харків.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названим контрагентом, дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність виконаних робіт по договору підряду, за вказаних обставин самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання договору.
Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова після закінчення процедури адміністративного оскарження прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000122302/1 від 26.03.2009; № 0000122302/2 від 21.05.2009, в яких сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість і застосовані штрафні санкції які залишились незмінними.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій.
Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованого в Мін'юсті України 06.07.2001 р. N 567/5758, в якому зазначено, що за результатами розгляду скарг виноситься податкове повідомлення-рішення та через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення - рішення.
Згідно з положенням п.5.3. Наказу № 253 - з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене, крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Однак, встановлюючи законність позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень - рішень: № 0000122302/1 від 26.03.2009; № 0000122302/2 від 21.05.2009 не вийшов за межи своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2а-39823/09/2070 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2а-39823/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко
Судове рішення № 30602315, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-39823/09/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: