Рішення № 30602218, 09.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 5017/3761/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

Про стягнення 48 138 730,02 грн.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

суддя Смелянець Г.Є.

суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Бережок С.І. за довіреністю

Від відповідача: Ельчібекян І.М за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 48 138 730,02 грн.

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 493 374,70 грн., інфляційних витрат у розмірі 303 725,53 грн., 3 % річних у розмірі 1 040 206,69 грн., пені у розмірі 4 301 423,10 грн., всього - 48 138 730,02 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 грудня 2012 року порушено провадження по справі № 5017/3761/2012.

08.02.2013р. до матеріалів справи надійшов відзив Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" № 21/17-94 від 08.02.2013р. (вх. № 4563/2013).

12.02.2013 року до матеріалів справи надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про залучення до матеріалів справи банківських виписок (вх. № 4922/2013).

У судовому засіданні 12.02.2013 року представник відповідача звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів (вх. № 4976/2013).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2013р. строк розгляду справи № 5017/3761/2012 продовжено до 07.03.2013р.

У судовому засіданні 26.02.2013 року представник позивача звернувся з клопотанням про залучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості, заперечень на відзив та звіту про фінансові результати (вх. № 6729/2013).

У судовому засіданні 26.02.2013 року представник відповідача звернувся з клопотанням про залучення до матеріалів справи копії акту звіряння розрахунків та копії платіжного доручення про перерахування 114 161,25 грн. (вх. № 6728/2013).

28.02.2013р. до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" № 21/17-131 від 28.02.2013р. (вх. № 7019/2013).

07.03.2013р. до матеріалів справи надійшла заява Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про уточнення позовних вимог № 14/2-755 від 05.03.2013р. (вх. № 7797/2013) відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 842 500,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 303 725,53 грн., 3 % річних у розмірі 1 122 126,19 грн., пені у розмірі 4 301 423,10 грн., всього - 8 569 775,02 грн.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07 березня 2013 року справу № 5017/3761/2012 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Смелянець Г.Є. та суддя Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2013р. справу № 5017/3761/2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Смелянець Г.Є. та суддя Д'яченко Т.Г.

У судовому засіданні 09.04.2013р. представник позивача звернувся із заявою про залучення до матеріалів справи довідки по операціям по розрахункам ПАТ "Одесагаз", а також просить суд задовольнити позов у повному обсязі (вх. № 11616/2013).

Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" (Покупець) було укладено договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11.

Згідно умов пп.1.1, 1.2 даного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями), надалі Споживачам, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується споживачами Покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Під словом "населення" слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

При цьому, відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою Покупця Продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктами 5.1, 5.2 договору обумовлено, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 743,10 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 790,20 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 891,72 грн. (вісімсот дев'яносто одна грн. 72 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 (триста сорок дві грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 5.3 договору ціна на газ та тарифи на послуги з транспортування газу визначені відповідно до п. 5.2 цього Договору, можуть змінюватися у разі прийняття Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ та тарифи на послуги з транспортування газу, Сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок вартості спожитого газу та послуг з його транспортування.

Розділом 6 договору № 14/2185/11 обумовлений порядок та умови проведення розрахунків. Так, відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, із зазначенням періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як переоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Пунктом 7.1 договору обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання

Згідно з п. 11.1 даного договору цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

В подальшому, до договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 30.09.2011р., додаткову угоду № 2 від 11.10.2011р., додаткову угоду № 3 від 31.01.2012р. та додаткову угоду № 4 від 31.01.2012р. якими внесені зміни до п. 5.2 розділу 5 "Ціна газу" відповідного договору.

На виконання вищенаведених умов договору Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" було прийнято від Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу у жовтні 2011 року на загальну суму 8 843 930,88 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011р., у листопаді 2011 року на загальну суму 20 145 828,53 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2011р,у грудні 2011 року на загальну суму 21 216 217,57 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2011р.,у січні 2012 року на загальну суму 26 271 918,23 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2012р.,у лютому 2012 року на загальну суму 31 226 127,63 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 29.02.2012р.,у березні 2012 року на загальну суму 20 221 486,51 грн. згідно з актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2012р. на загальну суму 127 925 509,35 грн.

При цьому, як стверджує позивач, відповідачем було частково оплачений отриманий природний газ на загальну суму 85 432 134,65 грн. Таким чином, як вбачається із позовної заяви, станом на 20.11.2012 року сума основного боргу Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" складає 42 493 374,70 грн.

Враховуючи вищевикладене Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 493 374,70 грн., інфляційних витрат у розмірі 303 725,53 грн., 3 % річних у розмірі 1 040 206,69 грн., пені у розмірі 4 301 423,10 грн., всього - 48 138 730,02 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ, а також положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" згідно відзиву на позовну заяву № 21/17-94 від 08.02.2013р. (вх. № 4563/2013 від 08.02.2013р.) вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" такими, що не є цілком законними та обґрунтованими, не розраховані відповідно до норм закону, а також не враховують дійсних правовідносин, що склалися між сторонами та просить суд позов задовольнити частково, зменшити розмір неустойки до 10 000 грн., застосувати до спору загальні та спеціальні строки позовної давності, а також зобов'язати позивача уточнити позовні вимоги з урахуванням здійсненої оплати за договором. При цьому відповідач зазначає, що заборгованість виникла не з вини відповідача з огляду на наступне. Свої зобов'язання з подачі газу підприємствам комунальної теплоенергетики ПАТ "Одесагаз" виконало, однак ці підприємства розрахунок у повному обсязі не здійснили, через невідповідність діючих тарифів з теплопостачання фактичним затратам. Такий стан речей державою передбачено і статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за твердженням відповідача, приписами Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" від 11 травня 2011 р. № 503 встановлено, що учасниками розрахунків є відповідні територіальні органи Казначейства, місцеві фінансові органи, підприємства, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію для населення, незалежно від форми власності, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом. Так, підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, а Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надають учасникам розрахунків письмову відповідь з обґрунтованою відмовою у погодженні таких договорів протягом десяти робочих днів.

Відповідач зазначає, що однією з особливостей ринку природного газу є те, що на кошти які знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників, їх структурних підрозділів, а також суб'єкта уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, що здійснює продаж природного газу гарантованим постачальникам, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями суб'єктів ринку природного газу. Так, відповідальність суб'єктів ринку природного газу встановлена ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", перелік правопорушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Крім того, відповідач стверджує, що Законом та договором, укладеним між сторонами по справі, не встановлена додаткова відповідальність у вигляді стягнення збитків понад штрафні санкції і таким чином задоволенню підлягають лише збитки не покриті санкціями.

При цьому, відповідач просить суд прийняти до уваги те, що позивач жодних збитків не поніс. Більш того, відповідач, з посиланням на ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, просить суд у будь якому разі встановити розмір пені у сумі 10 000 грн.

Крім вищенаведеного, відповідач також просить суд прийняти до уваги той факт, що ПАТ "Одесагаз" є підприємством, що відповідно до ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності на постачання газу за регульованим тарифом постачає природний газ виключно по цині, що встановлена державою - населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики і відповідно до ст. 52 Господарського кодексу України є некомерційною господарською діяльністю, так як не має на меті отримання прибутку. Кошти, які сплачуються цими споживачами розподіляються відповідно до затвердженого алгоритму між підприємствами (ДК "Газ України" - вартість газу; ДК "Укртрансгаз" - вартість послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами; ПАТ "Одесагаз" - вартість послуг по транспортуванню газу розподільчими газопроводами) і таким чином одноразове стягнення суми позову призведе до порушення алгоритму розподілу коштів, що завдасть шкоди іншим учасникам розрахунків, а відповідача поставить на межу банкрутства.

Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", в свою чергу, були надані заперечення на відзив від 21.02.2013р. згідно з якими позивач заперечує проти задоволення відзиву, зокрема, зменшення розміру пені до 10 000 грн., оскільки відповідач не наводить жодного доказу, який би вказував на наявність виняткових обставин, які передбачені положеннями п. 3. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а отже, суд не вправі зменшувати розмір нарахованої позивачем пені. Крім того, позивач в підтвердження свого тяжкого фінансового стану надає копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, з якого вбачається, що позивачем отримано збиток у розмірі 4,55 млрд. грн.

Відповідачем - Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" були надані додаткові пояснення № 21/17-131 (вх. № 7019/2013 від 28.02.2013р.) відповідно до яких він зазначає, що порушення зобов'язання визнається таким, що сталося внаслідок випадку, якщо особа доводить відсутність своєї вини. В цьому випадку, якщо інше не передбачене договором або законом, відповідальність боржника не настає. Однак треба враховувати, що залежно від вини застосовуються лише ті наслідки порушення зобов'язання, які є мірами відповідальності, а застосування інших наслідків не залежить від вини. Порушення зобов'язання через те, що належні суми грошей не надійшли вчасно з державного бюджету і є таким випадком, тому що укладаючи угоду сторони не можуть передбачити порушення виконання бюджету зі сторони держави. Як стверджує відповідач, доказом того, що ПАТ "Одесагаз" здійснило дії з метою недопущення порушення зобов'язання - є рішення суду, які на даний час ще не виконані, однак спрямовані на їх виконання. Так, рішеннями господарського суду Одеської області від 14.05.2012р. по справі № 5017/800/2012 та від 07.05.2012р. по справі № 27-22/17-4000-2011 на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" було стягнуто 125662,89 грн. основного боргу, 10000 грн. пені, 58856,92 грн. 3% річних, 117002,91 грн. інфляційних витрат, а також заборгованість у розмірі 12699930,32 грн. відповідно.

Крім іншого, відповідачем до матеріалів справи були надані копії договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування № 487/517з від 04.12.2012р., № 488/517з від 04.12.2012р., № 489/517з від 04.12.2012р., № 490/517з від 04.12.2012р., 491/517з від 04.1.2012р., № 1255/517з від 19.12.2012р., № 1256/517з від 19.12.2012р., а також спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету № 2952 від 20.11.2012р.

Предметом вищезазначених угод є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (зі змінами).

Так, на виконання умов вищезазначених договорів Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" було сплачено на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму у розмірі 5 697 072,97 грн. згідно з платіжним дорученням № 665 від 07.12.2012р., суму у розмірі 7 590 865,85 грн. згідно з платіжним дорученням № 666 від 07.12.2012р., суму у розмірі 8 740 100,12 грн. згідно з платіжним дорученням № 667 від 07.12.2012р., суму у розмірі 9 074 992,14 грн. згідно з платіжним дорученням № 668 від 07.12.2012р., суму у розмірі 7 384 072,31 грн. згідно з платіжним дорученням № 669 від 07.12.2012р., суму у розмірі 207 473 грн. згідно з платіжним дорученням № 671 від 21.12.2012р., суму у розмірі 838 214,31 грн. згідно з платіжним дорученням № 677 від 21.12.2012р., суму у розмірі 3 922,55 грн. згідно з платіжним дорученням № 656 від 22.11.2012р. на загальну суму 39 536 713,25 грн.

В подальшому, позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог № 14/2-755 від 05.03.2013р. відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 842 500,20 грн. з огляду на той факт, що станом на момент прийняття справи до розгляду, відповідачем було частково погашено заборгованість, а також інфляційних витрат у розмірі 303 725,53 грн., 3 % річних у розмірі 1 122 126,19 грн., пені у розмірі 4 301 423,10 грн., всього - 8 569 775,02 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, станом на 20.11.2012 року сума основного боргу Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" склала 42 493 374,70 грн., а станом на грудень 2012 року відповідачем було погашено заборговаість за отриманий природний газ у розмірі 39 536 713,25 грн. При цьому, 21.01.2013р. Публічним акціонерним товариством „Одесагаз" було також перераховано на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму у розмірі 114 161,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 684 від 21.01.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи. Таким чином, осоновний борг відповідача за отриманий природний газ за договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р. складає 2 842 500,20 грн.

Враховуючи наведене, основна заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 2 842 500,20 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 303 725,53 грн. за період: з січня 2012р. по лютий 2013р. та 3 % річних у розмірі 1 122 126,19 грн. за період: з 11.11.2011р. по 31.01.2013р. за договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р., згідно наданого розрахунку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р. обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 303 725,53 грн. інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 1 122 126,19 грн.

Більш того, позивач просить суд стягнути з відповідача пені у розмірі 4 301 423,10 грн. за період з 11.11.2011р. по 31.01.2013р. за договором на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р., згідно наданого розрахунку.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4 301 423,10 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання

Пунктом 1.2 договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р. передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується споживачами Покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Під словом "населення" слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам.

У своєму відзиві на позовну заяву № 21/17-94 від 08.02.2013р. (вх. № 4563/2013 від 08.02.2013р.) Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" зазначає, що заборгованість виникла не з вини відповідача оскільки свої зобов'язання з подачі газу підприємствам комунальної теплоенергетики ПАТ "Одесагаз" виконало, однак підприємства розрахунок у повному обсязі не здійснили, через невідповідність діючих тарифів з теплопостачання фактичним затратам та просить суд зменшити розмір неустойки до 10 000 грн.

Разом з тим, приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Можливість зменшення судом розміру неустойки передбачена також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що населення є основним споживачем теплової енергії (природний газ використовується суб'єктами господарювання, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п. 1.1 договору на купівлю - продаж природного газу № 14/2185/11 від 30.09.2011р.), а також те, що основний борг відповідачем майже погашено, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені до суми у розмірі 43 014,23 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 43 014,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також положень п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. згідно з якими, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій відповідачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про стягнення основного боргу у розмірі 2 842 500,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 303 725,53 грн., 3 % річних у розмірі 1 122 126,19 грн., пені у розмірі 4 301 423,10 грн., всього - 8 569 775,02 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р № 2603130103944 у АТ "Ощадбанк" МФО 328845, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р № 26002301921 у АТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 2 842 500 (два мільйони вісімсот сорок дві тисячі п'ятсот) грн. 20 коп., пеню у розмірі 43 014 (сорок три тисячі чотирнадцять) грн. 23 коп., інфляційні витрати у розмірі 303 725 (триста три тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 53 коп., 3 % річних у розмірі 1 122 126 (один мільйон сто двадцять дві тисячі сто двадцять шість) грн. 19 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р № 2603130103944 у АТ "Ощадбанк" МФО 328845, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р № 26002301921 у АТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 10.04.2013 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

суддя Смелянець Г.Є.

суддя Д'яченко Т.Г.