Постанова № 30602163, 10.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5023/5039/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову та на рішення Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року господарського суду Харківської області від 26.12.2012 рокуу справі господарського судуХарківської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Харківські теплові мережі"простягненняв засіданні взяли участь представники:

- позивача:Станішевський І.С.,- відповідача:Фомін В.В.,ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до КП "Харківські теплові мережі" про стягнення 73856,30 грн. інфляційних втрат, 27692,59 грн. - 3% річних, 143124,19 грн. пені та 130654,09 грн. -7% штрафу, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу природного газу №06/11-17 від 29.09.2011 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 27692,59 грн.-3% річних, 73856,30 грн. інфляційних втрат, 19894,26 грн. пені, 18160,92 грн. штрафу та 2792,08 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року скасувати в частині зменшення сум пені та 7% штрафу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.09.2011 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Харківські теплові мережі" (покупець) укладено договір №06/11-17 купівлі-продажу природного газу.

За умовами договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва електричної енергії, а останній - прийняти у власність та оплатити газ на умовах договору.

Згідно п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за п'ять днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №3 від 14.11.11 року до договору, сторони виклали п.6.1 договору в новій редакції, відповідно до якої, оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: - оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу; - оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами було встановлено, що позивач належним чином та у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання та передав відповідачу протягом жовтня - грудня 2011 року природний газ в обсязі на загальну суму 69053346,37 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався повністю, проте, оплата проводились з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи зазначене, висновок судів про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних у сумі 27692,59 грн. та 73856,30 грн. інфляційних втрат є вірним, відповідно з чим, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Пунктом 7.2 укладеного договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати газу, позивачем нараховані 143124,19 грн. пені та 130654,09 грн. - 7% штрафу, розмір яких судами було зменшено до 19 894,26 грн. та 18160, 92 грн., відповідно.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для зменшення нарахованих штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст.233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За переконанням колегії суддів, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами було встановлено, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а і інші інтереси, зокрема, можливість забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та надання теплової енергії і послуг з теплопостачання населенню міста Харкова.

Крім того, судами було встановлено винятковість обставин у даній справи, що пов'язано з тим, що прострочка з оплати газу за спірним договором виникла через скрутний фінансовий стан відповідача, що підтверджено балансом відповідача; несвоєчасне відшкодування різниці в тарифах за надані відповідачем послуги з теплопостачання, а також, несвоєчасне надходження компенсації за поставлену відповідачем теплову енергію громадянам, яким надаються пільги та субсидії і яка, у разі її надходження, негайно перераховувалась на рахунок позивача в якості оплати за отриманий газ за спірним договором. Зазначене встановлено на підставі довідок, відповідно до яких, станом на 06.12.2012 року загальний борг населення за надані послуги з централізованого теплопостачання перед відповідачем склав 670,9 млн. грн., бюджетних організацій - 24,0 млн. грн., заборгованість із бюджету по компенсації пільг та субсидій - 20,1 млн. грн., які були досліджені судами.

Приймаючи до уваги, що станом на день звернення до суду із позовом, сума основного боргу відповідачем сплачена у повному обсязі та встановлені судами обставини, за наявності яких, суд скористався своїм правом щодо зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновками судів, що пеня та 7% штрафу мають бути стягнуті у зазначеному розмірі.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року справі №5023/5093/12 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець