Постанова № 306019, 04.12.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2006 р. Справа № АС-13/04-06

вх. № 728/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Малахатко І.І. (дов.), Михайлов Р.Г. (дов.)

відповідача - Зміївський С.П. (дов.)

по справі за позовом ВАТ "Богодухівський молокозавод", м. Богодухів Харківської області

до Богодухівської МДПІ Харківської області, м. Богодухів Харківської області

про визнання нечинними повідомлень

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000012310/0 від 12.01.06р. про донарахування ПДВ у сумі 267354,0грн., у т.ч. 178023,0грн. основного платежу та 89331,0грн. штрафних санкцій. №0000022310/0 від 12.01.06р. про донарахування податку на прибуток у сумі 439000,0грн., у т.ч. 339500,0грн. основного платежу та 99500,0грн. штрафних санкцій, як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

В зв*язку з реорганізацією відповідача на Богодухівську ДПІ та Краснокутську ДПІ, за його заявою первісного відповідача було замінено на його правонаступника - Богодухівську ДПІ.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової комплексної документальної перевірки проведеної відповідачем з питань з дотримання позивачем податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. було складено акт № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005 р.

На підставі зазначеного акту перевірки були прийняті оскаржуємі податкові повідомлення-рішення від 12.01.2006 р. № 0000012310/0, яким донараховано ПДВ у сумі 267.354,00 грн. (178.023,00 грн. - основний платіж, 89.331,00 грн. санкція) та № 0000022310/0, яким донараховано податок на прибуток у сумі 439.000,00 грн. (339.500,00 грн. - основний платіж, 99.500,00 грн. санкція).

Підставою для такого нарахування, як зазначив відповідач в акті перевірки та у відзиві на позов, стали встановлені перевіркою порушення: п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11,п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 п.5.9 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2004 рік на суму 108,2 тис. грн., за І півріччя 2005 року -231,3 тис.грн. При визначенні валового доходу від продажу товарів позивачем не застосовувалось правило першої події по обліку валового доходу, в результаті чого за 2004 рік та І півріччя 2005 року перевіривши дані декларацій про прибуток платника та за даними перевірки встановлені відхилення 504,3 тис. грн. та 1138,7 відповідно.

Згідно розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2,04.10 та 07 декларації Про прибуток) в графі 4 "запаси, використані не у господарській діяльності" підприємством не відображено суми використані не у господарській діяльності, тобто ВАТ „Богодухівський молокозавод", повинен віднести у цю графу вартість запчастин, які використано для ремонту автомобілів та матеріалів, використаних на поліпшення основних фондів за 9 м-ів 2004 року-75,2 тис.грн., за 2004 рік -147,0 тис. грн. І квартал 2005 року - 65,9 тис. грн., І півріччя 2005 року - 190,3 тис. грн.

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток „ платник податків має право протягом звітного періоду віднести на валові витрати будь- які витрати, пов'язані з поліпшенням ОФ, що підлягають амортизації , у тому числі витрати на поліпшення орендованих ОФ, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОФ на початок звітного періоду.

В результаті порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за 9 м-ів 2004 року підприємство занизило скоригований валовий доход за 9 м-ів 2004 року - 75,2 тис. грн, за 2004 рік -147,0 тис. грн., І квартал 2005 року - 65,9 тис. грн., І півріччя 2005 року- 190,3 тис. грн.

Перевіркою встановлено розбіжність між даними податкової звітності по ПДВ та податком на прибуток за перевірений період 2004 року .

За перевірений період ВАТ" Богодухівський молокозавод" згідно договору №20/11/2003 від 20 листопада 2003 року надавав послуги по переробці давальницької сировини для ЗАТ "Плавлені сири", одним із засновників якого є Кохановський Дмитро Володимирович, частка якого в статутному фонді ЗАТ "Плавлені сири " складає 91,6 % або 238,2 тис.грн. ( статутний фонд ЗАТ" Плавлені сири" становить 260,0 тис.грн.). Кохановський Дмитро Володимирович є також засновником ВАТ" Богодухівський молокозавод", частка його внеску в статутному фонді ВАТ "Богодухівський молокозавод" 66,2%, або 144,9 тис.грн. Вищеназвані підприємства є пов"язаними особами згідно ст.1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

ВАТ "Богодухівський молокозавод" в порушення п.п.7.4.3. п.7.4.ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надавав послуги ЗАТ "Плавлені сири", який є пов'язаною особою, за цінами нижчими собівартості, в зв'язку з чим було занижено валовий дохід підприємства:

9 місяців 2004 року - на суму 26,6 тис.грн.

2004 рік - на суму 148,3 тис.грн.

1 квартал 2005 року -на суму 336,6 тис.грн.

1 півріччя 2005 року- на суму 556,8 тис.грн.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про прибуток дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи з договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Також відповідач вказує, що ВАТ "Бодухівський молокозавод" одержані аванси від ВАТ "Красноградський маслосирзавод " та ЗАТ "Плавлені сири " було включено до податкового зобов'язання по ПДВ, а не включено до валового доходу по податку на прибуток на загальну суму 391666,67 грн.

Також в порушення п.11.3.1 Закону України „Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств" ВАТ "Богодухівський молокозавод" не було включено до податкової декларації реалізація ТМЦ на суму 250842 грн., в т.ч. ПДВ 41807 грн., в т.ч. за листопад 2004 року валовий дохід- 101335грн., за грудень 2004 року валовий дохід на 107700 грн.

1)Згідно реєстру податкових накладних, що відповідають книзі продажу товарів (робіт, послуг) за листопад 2004 року реалізація молочної продукції склала 879084,28 грн. До спеціальної декларації по ПДВ переробного підприємства було включено обсяг реалізації в сумі 877252 грн. Різниця складає 1832 грн., що відповідає перерахунку питомої ваги згідно молочного коефіцієнту, що включається до загальної декларації, тобто реалізація молочної продукції згідно книги продажу відповідає даним спеціальної декларації переробного підприємства. Обсяг продажу загальної декларації за листопад 2004 року склав 314727 грн., тоді як згідно податкових накладних він становить 414229 грн. Тобто ВАТ "Богодухівський молокозавод" не включило до загальної податкової декларації за листопад 2004 року податок на додану вартість в сумі 20267 грн., валовий дохід в сумі - 101335 грн.

2)Згідно реєстру податкових накладних, що відповідають книзі продажу товарів (робіт, послуг) за грудень 2004 року реалізація молочної продукції склала 1190879,13 грн. До спеціальної декларації по ПДВ переробного підприємства було включено обсяг реалізації в сумі 1188881 грн. Різниця складає 1998 грн., що відповідає перерахунку питомої ваги згідно молочного коефіцієнту, що включається до загальної декларації, тобто реалізація молочної продукції згідно книги продажу відповідає даним спеціальної декларації переробного підприємства. Обсяг продажу загальної декларації за грудень 2004 року склав 595147 грн., тоді як згідно податкових накладних він становить 700848 грн. Тобто ВАТ "Богодухівський молокозавод" не включило до загальної податкової декларації за грудень 2004 року податок на додану вартість в сумі 21540 грн., валовий дохід -107700 грн.

Перевіряючи правильність визначення валових витрат встановлено розбіжність між даними платника податків визначеними в декларації про прибуток та даними виявленими вході перевірки, відхилення складають за 2004 рік 71,7 тис. грн. за І півріччя 2005року 54,3 тис. грн.

В результаті виявлених порушень, дослідивши правильність визначення валового доходу, валових витрат, нарахування амортизаційних відрахувань відповідачем встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток в сумі 339,5 тис.грн , а саме 2004 рік 108,2 тис. грн.. І півріччя 2005 року 231,3 тис. грн.

Стосовно донарахування суми ПДВ відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за II півріччя 2004 року в розмірі 71466 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за І півріччя 2005 року в розмірі 106557 грн.

Вказані заниження податкових зобов*язань виникло внаслідок порушення абзацу 12 ст. 9 Закону України від 23.12.2004 р. № 2285 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" де сказано: "Установити, що в 2005 році; ... база обкладення податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижчими від фактичних витрат на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного митного збору інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування."

ВАТ "Богодухівський молокозавод" занижено податкове зобов'язання по ПДВ на різницю між договірною вартістю і фактичними витратами на виготовлення продукції, що в сумі складає 67328,29 грн,

В порушення п.4.2 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ" Богодухівський молокозавод" надавав послуги ЗАТ "Плавлені сири", який є пов"язаною особою, за цінами нижчими собівартості, в зв"язку з чим було занижено базу оподаткування за період з вересня 2004 року по червень 2005 року на загальну суму 141012,87 грн.

Відповідно до вимог п 1.2 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість„ встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами визначеними пунктом 1.12 статті 1 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств"

Згідно пп.1.20.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року ( із змінами та доповненнями) при визначенні звичайної ціни перевіркою застосовувався метод "витрати плюс"( витратний), за яким ціна товарів ( робіт,послуг),що продаються платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат . Фактично понесені витрати - це є собівартість послуг.

Також в порушення п 7.3.1 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р та п.3.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 в якому сказано, що "дані, наведені в декларації повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника податків та даним книг податкового обліку .... " ВАТ "Богодухівський молокозавод" не було включено до податкової декларації реалізація ТМЦ на суму 250842 грн., в т.ч. ПДВ 41807 грн., в т.ч. за листопад 2004 року - 20267 грн., за грудень 2004 року на 21540 грн.

1) Згідно реєстру податкових накладних, що відповідають книзі продажу товарів (робіт, послуг) за листопад 2004 року реалізація молочної продукції склала 879084,28 грн. До спеціальної декларації по ПДВ переробного підприємства було включено обсяг реалізації в сумі 877252 грн. Різниця складає 1832 грн., що відповідає перерахунку питомої ваги згідно молочного коефіцієнту, що включається до загальної декларації, тобто реалізація молочної продукції згідно книги продажу відповідає даним спеціальної декларації переробного підприємства. Обсяг продажу загальної декларації за листопад 2004 року склав 314727 грн., тоді як згідно податкових накладних він становить 414229 грн. Тобто ВАТ "Богодухівський молокозавод" не включило до загальної податкової декларації за р листопад 2004 року податок на додану вартість в сумі 20267 грн.

2) Згідно реєстру податкових накладних , що відповідають книзі продажу товарів (робіт, послуг) за грудень 2004 року реалізація молочної продукції склала 1190879,13 грн. До спеціальної декларації по ПДВ переробного підприємства було включено обсяг реалізації в сумі 1188881 грн. Різниця складає 1998 грн., що відповідає перерахунку питомої ваги згідно молочного коефіцієнту , що включається до загальної декларації, тобто реалізація молочної продукції згідно книги продажу відповідає даним спеціальної декларації переробного підприємства. Обсяг продажу загальної декларації за грудень 2004 року склав 595147 грн., тоді як згідно податкових накладних він становить 700848 грн. Тобто ВАТ "Богодухівський молокозавод" не включило до загальної податкової декларації за грудень 2004 року податок на додану вартість в сумі 21540 грн.

В порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12 травня 1999 року "Про порядок нарахування та виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко" позивачем було віднесено до податкового зобов'язання спеціальної декларації реалізацію казеїну, що був виготовлений з обрату, який в свою чергу був придбаний у ВАТ "Красноградський маслосирзавод" згідно податкової накладної № 419 від 30.06.2005 р. на загальну сума 30341,19 грн ., в т.ч. ПДВ 50568,36 грн. та у ЗАТ "Краснокутський маслозавод" згідно податкової накладної № 138 від 30.06.2005 р. на загальну суму 192363,10 грн. , в т.ч. ПДВ 32060,52 грн.

Податковий кредит згідно вищеперелічених декларацій був віднесений до загальної декларації в повному обсязі, тобто 82628,88 грн.

Всього в червні 2005 року було придбано 700098 кг. обрату

Для виготовлення 1 тн. казеїну згідно норм витрат по виробництву було використано 40,35тн. обрату, таким чином з покупного обрату було виготовлено 17350,63 кг казеїну на загальну суму 537869,53 грн. До загальної декларації за червень 2005 року було включено реалізацію казеїну на суму 491040 грн., таким чином розбіжність складає 46830 грн , в т.ч. ПДВ 7805 грн.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог не заперечує про той факт, що він є пов*язаною особою з ВАТ "Плавлені сири", але вказує на те, що відповідач не довів, що його підприємство надавло послуги ВАТ "Плавлені сири" за цінами, нижчими ніж звичайні, оскільки у відповідності до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається, що звичайною є ціна, встановлена в договорі, якщо пунктом 1.20 не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно підпункту 1.20.8. обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

При проведенні перевірки відповідач не скористався наданим йому підпунктом 1.20.8 правом надати позивачу запит стосовно обґрунтування визначених позивачем у договорі цін. В наслідок цього на порушення підпункту 1.20.2 не були враховані таки умови договору, як обсяг виконуємих робіт, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При визначенні звичайних цін відповідач виходив із приписів підпункту 1.20.9, який стосується визначення звичайної ціни для платників податку, що є природними монополістами у відповідності до Закону України «Про природні монополії».

З який підстав відповідач вважає позивача природною монополією у акті перевірки не зазначено.

Крім зазначеного відповідачем було порушено підпункт 1.20.10 щодо здійснення донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок застосування звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

У відповідності до підпункту 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про сплату податкових зобов'язань, визначених з використанням непрямого методу приймається у судовому порядку за поданням керівника відповідного податкового органу.

Таким чином, приймаючи рішення про донарахування податку на додану вартість у сумі 141.011,00 грн. та податку на прибуток у сумі 176.300,00 грн. відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень щодо права приймати таке рішення; безпідставно визначив звичайні ціни без урахування вимог підпунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.6, 1.20.8, 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та застосував порядок визначення звичайних цін за підпунктом 1.20.9 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно донарахування податкових зобов*язань з ПДВ позивач зазначає, що стаття 1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачає, що ставки механізм справляння податків і зборів, обов'язкових платежів не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування. Закон України «Про податок на додану вартість» (преамбула) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону (п. 11.4 ст. 11).

Таким чином, Закон України «Про державний бюджет на 2005 рік» не може змінювати встановлений Закон України «Про податок на додану вартість» порядок обчислення податку на додану вартість і тому встановлені абзацом 12 статті 9 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» умови визначення бази оподаткування податком на додану вартість не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Стосовно невірного відображення витрат на поліпшення основних фондів та ремонт автомобілів, в наслідок чого донараховано 52.800,00 грн. податку на прибуток, позивач зазначає, що при розрахунку витрат на поліпшення основних фондів відповідачем були враховані не тільки вартість будівельних матеріалів і запчастин, фактично використаних на поліпшення основних фондів, а й вартість придбаних запчастин протягом перевіряємого періоду.

На 2005 рік у відповідності до пункту 22.2 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, можуть бути віднесені до валових витрат, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 % до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визнав поліпшенням автомобілів як основних засобів здійснення їх поточного ремонту.

Статтею 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняття ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних засобів не визначено. У відповідності до пункту 1.43 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000 р., передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Таким чином, проведення поточного ремонту транспортних засобів є засобом забезпечення роботоздатності автомобіля та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання і у відповідності до пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» витрати на проведення поточного ремонту автомобіля включаються до валових витрат.

Стосовно невідображення у складі валових доходів сум отриманих у І та II кварталах 2005 року авансів ВАТ «Красноградський маслосирзавод» та ЗАТ «Плавлені сири» у розмірі 391,7 тис. грн. позивачем було виявлено у III кварталі 2005 року і відображено у складі валових доходів в декларації за 9 місяців 2005 року, яку 09.11.2005 р. було надано відповідачу. На зазначений факт позивач посилався в запереченнях до акту перевірки, однак, у відповідності до відповіді на ці заперечення, відповідачем не були враховані вказані обставини.

До висновку про заниження валового доходу у розмірі 209,0 тис. грн. у декларації по податку на прибуток за 2004 рік відповідач дійшов в наслідок аналізу обсягів продажу за листопад та грудень 2004 року без врахування пункту 11.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким податковим періодом визначено квартал, півріччя, три картали, рік.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування та використання коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.99 р.

Таким чином, при визначенні податкових зобов'язань у загальній декларації по податку на додану вартість за червень 2005 року та у спеціальній декларації по податку на додану вартість за червень 2005 року позивач виходив із розподілення обсягу продажу казеїну, пропорційно частці обрату власного виробництва та купленого обрату в загальній кількості переробленого обрату.

При проведенні перевірки відповідач здійснив власний розрахунок розподілу обсягу продажу казеїну між загальною та спеціальною деклараціями та дійшов висновку, що обсяг продажу у загальній декларації повинен становити 537.870,00 грн. При здійснені розрахунку відповідач виходив з того, що весь виготовлений з купленого обрату казеїн у кількості 17.350 кг було продано. Підстав, з яких відповідач вибачив неможливим застосування способу позивача, акт перевірки не містить, як не містить і посилання на пункт Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.99 р., який позивач порушив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як зазначено в акті перевірки ВАТ "Богодухівський молокозавод" в порушення пп.7.4.3. п.7.4.ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в період 2004р.-1 півріччя 2005р. надавав послуги ЗАТ" Плавлені сири", який є пов'язаною особою, за цінами нижчими собівартості, в зв'язку з чим було занижено валовий дохід підприємства на загальну суму 705,1 тис.грн.

Порядок оподаткування податком на прибуток операцій з повязаними особами встановлює пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7 доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Порядок оподаткування податком на додану ватість операцій з повязаними особами встановлює пункт 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до цього пункту у разі продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. У відповідності до пункту 1.18 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються у цьому законі за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається, що звичайною є ціна, встановлена в договорі, якщо пунктом 1.20 не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно підпункту 1.20.8. обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно підпункту 1.20.8. обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

При проведенні перевірки відповідач не скористався наданим йому підпунктом 1.20.8 правом надати позивачу запит стосовно обґрунтування визначених позивачем у договорі цін. В наслідок цього на порушення підпункту 1.20.2 не були враховані таки умови договору, як обсяг виконуємих робіт, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідач не надав обгрунтування тієї звичайної ціни, яку він самостійно визначив позивачу у його розрахунках з пов*язаною особою, а тому пов*язане з цим донарахування податку на прибуток та ПДВ суд на підставі ч.2 ст.71 КАС України вважає необгрунтованим.

Стосовно донарахування податку на прибуток в сумі 52800,0грн. в результаті невірного відображення витрат на поліпшення основних фондів та ремонт автомобіля, суд зазначає, що витрати, понесені підприємством на технічне обслуговування будь-яких автомобілів (як легкових, так і вантажних), включаються до складу валових витрат на підставі п.п.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До валових витрат такі витрати включаються за правилом «першої події» - за датою нарахування чи оплати.

З додатків до акту перевірки слідує, що при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів до залишків на кінець періоду не включені витрати на технічне обслуговування автомобілів, але в акті МДПІ не зазначено на підставі яких документів було розраховано суму ТО. Тобто сума технічного обслуговування, яка прийнята в розрахунках залишків ТМЦ в акті перевірки ДПІ документально не обгрунтована.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" :

-п.п.8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

-п.п.22.2. Установити, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду".

ДПА України в листі від 07.11.2003 р. № 9171/6/15-1316 "Щодо правомірності збільшення балансової вартості (удорожчення) конкретного об'єкта основних фондів на суму його поліпшення в межах 10-відсоткового ліміту" повідомляє таке:

„Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон), амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення платником всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Водночас згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Виходячи з викладеного, щодо будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, платник податку може прийняти одне із двох рішень:

1.Амортизувати такі витрати. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, має збільшити сукупну балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1. При цьому збільшується балансова вартість тих основних фондів 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, безпосередньо по яких здійснювалося поліпшення.

2.Віднести такі витрати до валових витрат. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, не збільшує балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, та відповідно не збільшиться їх сукупна вартість".

Таким чином, до валових витрат витрати на придбання ТМЦ, які в подальшому були використані не ремонт основних фондів, будуть віднесені у вигляді витрат у розмірі 10 відсотків балансової вартості основних фондів та у вигляді амортизаційних відрахувань на суму витрат на ремонт яка перевищує 10% ліміт . При цьому на суму витрат на ремонт яка перевищує 10% ліміту передбаченого пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про І оподаткування прибутку підприємств", збільшують вартість основних фондів і, відповідно, на дану суму збільшують вартість групи, що впливає на суму 10% ліміту, яка розраховується в наступному податковому періоді (у данному випадку 2005рік) та на суму амортизаційних відрахувань які зменшують суму об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В акті перевірки Богодухівської МДПІ, при розрахунку валових витрат з суми витрат на ремонт основних фондів, не проведено розподіл сум перевищення 10% ліміту пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та не збільшено балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Також в акті перевірки не проведено перерахунок амортизаційних відрахувань з обновлених сум основних фондів.

Стосовно не включення позивачем до валових доходів відповідного податкового періоду отримані аванси від ВАТ "Красноградського маслосирзавода" та ЗАТ "Плавлені сири" на суму 391666,67грн. суд зазначає, що згідно наданих договорів комісій на купівлю продукції № 25/02/05 від 25.02.05р. складений між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградського маслосирзавода" на загальну суму 170тис.грн. в т.ч. ПДВ, а також №2 від 04.01.05р. складений між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири" на загальну суму 300тис.грн. в т.ч. ПДВ, на підставі яких проведено оплату, в зазначених договорах ВАТ "Богодухівський молокозавод" виступає комісіонером та згідно умов договорів зобов'язується за дорученням комітентів здійснити в інтересах останнього від свого імені угоди по закупівлі молочної сировини.

Згідно з підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку із залученням платником податку майна на підставі договору комісії, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передання права власності на таке майно.

Тобто при укладанні платником податку договорів комісії, доручення та інших І цивільно-правових договорів, зазначених у пункті 7.9 статті 7 Закону України «Про І оподаткування прибутку підприємств», що не передбачають передання права власності на відповідне майно, до складу валового доходу не будуть включатися суми отриманих авансом коштів на оплату продукції. До складу валового доходу підприємства підлягатимуть включенню лише суми винагороди, передбачені такими договорами.

Із наданих додаткових угод № 1 від 01.07.05р. до договорів № 25/02/05 від 25.02.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградського маслосирзавода" та №2 від 04.01.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири", вбачається що у зв'язку з недоцільністю виконання зазначених договорів комісії викласти їх в новій редакції як договір купівлі-продажу молочної продукції. Оплати по договорам комісії вважається оплатами по договору купівлі-продажу.

Матеріалах справи містять договори поставки продукції №2 від 04.01.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири", а також № 25/02/05 від 25.02.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградського маслосирзавода". В зазначених договорах ВАТ "Богодухівський молокозавод" виступає в якості постачальника.

У відповідності до статті 5 п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У відповідності до пунктів 2.1-2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України N 143 від 29.03.2003 р. у разі самостійного виправлення виявлених помилок платником податку він має право або подати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Відповідно до ст.11 п.11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства, ВАТ "Богодухівський молокозавод" після заключення додаткових угод № 1 від 01.07.05р. до договорів комісій повинно було відкоригувати в податковому обліку валовий дохід на суму 391,7тис.грн.

В матеріалах справи є заперечення ВАТ "Богодухівський молокозавод" до акту № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005р. в яких зазначено, що суми грошових коштів, отримані підприємством в якості передплати у розмірі 391,7тис.грн. відображено у складі валових доходів в декларації за 9 місяців 2005року, яку 09.11.2005р. було надано в МДПІ.

Згідно акту № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005р. перевірка проводилась за період з 01.07.04р. по 01.07.05р. Період в якому ВАТ "Богодухівський молокозавод" повинно було відкоригувати валовий дохід та на який йдеться посилання у запереченнях підприємства - це третій квартал 2005р., який не входив до періоду перевірки МДПІ, тому відповідач не мав права попередньо застосовувати фінансові санкції без перевірки відповідного податкового періоду.

Враховуючи вищенаведене та відповідно наданим документам, в акті МДПІ не обгрунтовано збільшено валовий дохід ВАТ "Богодухівський молокозавод" за 1 -є півріччя 2005року на суму отриманих авансів в розмірі 391,7тис.грн.(податок на прибуток складає 97,93тис.грн.) та зроблено при цьому посилання на пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме в тому податковому періоді в якому він виник.

Суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагає відповідності між даними, відображеними в Деклараціях по податку на додану вартість данним зазначеним в Декларації по податку на прибуток.

При порівнянні показників декларації з податку на прибуток і Декларації з ПДВ та книгою продажу товарів (робіт, послуг), показники в цих документах співпадуть тільки у виняткових випадках, тому що податковий облік по ПДВ і по податку на прибуток істотно розрізняється.

Висновки про заниження валового доходу у розмірі 209,0тис.грн., що призвело до донарахування 52300,00грн. податку на прибуток у декларації по податку на прибуток за 2004 рік зроблені на підставі аналізу обсягів продажу за листопад та грудень 2004року який наведено в книзі продажу товарів (робіт, послуг) підприємства. При цьому в акті перевірки було встановлено порушення ВАТ "Богодухівський молокозавод" підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме того, що валовий дохід не було відображено в тому періоді, в якому він виник, без проведення з'ясування питання відображення виявлених обсягів реалізації в інших податкових періодах. В акті перевірки не зазначено, по яким саме господарським операціям та контрагентам не були відображені податкові зобов'язання і який стан розрахунків був у тому періоді з ними, що не дає можливості стверджувати по те, що податкові зобов'язання виникли саме в листопаді та грудні 2004р. Також необхідно зазначити, що в декларації по прибутку підприємств звітним періодом є квартал, півріччя, 9-ть місяців та рік, в акті МДПІ донарахування проведена за місяці листопад та грудень 2004року. Яким чином при перевірки проведено розрахунок місячного розміру валового доходу підприємства в акті МДПІ не наведено.

Необхідно зазначити, що в акті перевірки МДПІ не встановлено розбіжностей між данними книги продажу товарів (робіт, послуг) та документами первинного обліку підприємства. Також, в акті МДПІ не встановлено розбіжностей між сумами валового доходу, відображеними в декларації про прибуток підприємства за 2004рік та документами первинного обліку ВАТ "Богодухівський молокозавод" за цей період.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно донарахування позивачу ПДВ у розмірі 41807,0грн. за період листопад - грудень 2004р. суд зазначає, що перевіркою було встановлено що в порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому визначено дату виникнення податкових зобов'язань, та пункту 3.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість, в якому зазначено, що наведені в декларації данні повинні відповідати податковому та бухгалтерському обліку, підприємство не відобразило у податковій декларації по податку на додану вартість за листопад та грудень 2004 року реалізацію ТМЦ у сумі 250842,00грн. з урахуванням податку на додану вартість. В наслідок зазначеного ВАТ "Богодухівський молокозавод" було донараховано податок на додану вартість у сумі 41807,00грн.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. N 250/2054:

"п.3.4. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) -підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством".

Згідно наявних в матеріалах справи копій книг продажу товарів (робіт, послуг) ВАТ "Богодухівський молокозавод" сума ПДВ з обсягів продажу за період перевірки ДПІ склали 4693993,60грн.

Згідно наданим деклараціям по ПДВ:

- в липні 2004р. проведено коригування за червень 2004р. в сумі 85746грн.,

- в жовтні 2004р. проведено коригування на суму 49876грн.

- в лютому 2004р. проведено коригування на суму 4534грн.

- в травні 2005р. проведено за квітень 2005р. (дотаційна) на суму 50911грн. (бюджетна) на суму 74грн.

3 наведеного слідує, що в 1 півріччі 2005року податкові зобов'язання по ПДВ, які відображено ВАТ "Богодухівський молокозавод" в декларації по ПДВ більше на 38331,15грн. ніж зобов'язання по ПДВ, які відображено підприємством в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг). Цей факт не враховано в акті перевірки МДПІ.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач не скористався своїм правом, та не провів коригування сум ПДВ за листопад -грудень 2004р., розрахунків-коригувань за відповідний період до МДПІ не надав.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що в акті МДПІ висновок про заниження податку на додану вартість за листопад-грудень 2004року у сумі 41807,00грн. документально обгрунтовано.

Ухвалою суду від 28.02.06р. була призначена судово-економічна експертиза.

Висновки проведеної експертизи №2024 від 28.08.06р. підтверджують наведену позицію суду.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: донараховані податкові зобов*язання з податку на прибуток підлягають скасуванню повністю, а по ПДВ в розмірі 136216,0грн. та 68427,5грн. штрафних санкцій.

Судові витрати розподіляються згідно вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Богодухівської МДПІ у Харківській області (правонаступник - ДПІ у Богодухівському районі Харківської області) № 0000022310/0 від 12.01.2006р.

Визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення Богодухівської МДПІ у Харківській області (правонаступник - ДПІ у Богодухівському районі Харківської області) № 0000012310/0 від 12.01.2006р. в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 204643,50 грн., в т.ч. 136216,00 грн. основного платежу та 68427,50 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ "Богодухівський молокозавод", код 00447404, державне мито в сумі 3,40 грн., витрати по оплаті за проведення експертизи 889,47 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11.12.2006р.

Суддя Яризько В.О.