Постанова № 3060119, 24.11.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

24 листопада 2008 року                                                                                            м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Старунського Д.М.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ків позивача -       Коваля В.А., довіреність № 08 від 01.02.2007р.,

                                   Даниляк Л.Я., директор,

пред-ка відповідача -    Савчук Н.І., довіреність № 2385/10/100 від 04.02.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуської об`єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 05.03.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Готель «Меркурій» до Калуської об`єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Івано-Франківської обл. про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

01.10.2007р. позивач ТзОВ «Готель «Меркурій» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Калуської ОДПІ про застосування штрафних санкцій № 0002772303 від 07.12.2006р. на суму 272913 грн. 50 коп. та № 0002762303/0 від 07.12.2006р. на суму 400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що штрафні санкції в розмірі 272913 грн. 50 коп. застосовані податковим органом з порушенням вимог п.п.1 і 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», оскільки позивачем здійснювалася реалізація власних послуг із проведенням розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій; інша частина штрафних санкцій застосована за порушення, яке не конкретизоване в Акті перевірки № 1165/23-1/32224073 від 29.11.2006р. Також податковим органом не дотримані вимоги ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій (а.с.2-7).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 05.03.2008р. заявлений позов задоволено частково; скасовано рішення Калуської ОДПІ про застосування штрафних санкцій № 0002772303 від 07.12.2006р. на суму 272913 грн. 50 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.188-189).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач Калуська ОДПІ, яка покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позивач зобов’язаний був під час надання послуг готелю та громадського харчування проводити розрахункові операції на повну суму надання послуг через зареєстровані і опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій /РРО/; також підприємством неналежно оформлялися прибуткові касові ордери, розрахунки із споживачами безпосередньо не проводилися в касі готелю.

Окрім цього, в порушення вимог ст.71 КАС України господарський суд безпідставно надав перевагу твердженням позивачу, не прийнявши до уваги доказів відповідача (а.с.191).

В поданих апеляційному суду запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на неповне з’ясування судом першої інстанції питання про дотримання податковим органом строків застосування штрафних санкцій згідно ст.250 ГК України, через що постанову господарського суду належить змінити і в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.200-202, 210).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Згідно з ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем Калуською ОДПІпроведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Готель «Меркурій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1165/23-1/32224073 від 29.11.2006р. (а.с.11-51).

Із змісту вказаного Акта слідує, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.2.15 постанови Правління НБУ № 72 від 19.02.2001р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», яке полягає у видачі готівкових коштів під звіт (видатковий касовий ордер № 228 від 25.08.2005р.) без повного звітування щодо раніше виданих коштів в розмірі 1600 грн. (авансовий звіт № 58 від 17.08.2005р.), та недотримання вимог п.п.1 і 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», оскільки позивач здійснював протягом 01.01.2004р. - 25.03.2004р. розрахункові операції по продажу товарів (послуг) без застосування РРО на загальну суму 54582 грн. 70 коп.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийняті рішення про застосування штрафних санкцій № 0002772303 від 07.12.2006р. на суму 272913 грн. 50 коп. та № 0002762303/0 від 07.12.2006р. на суму 400 грн. (а.с.9, 10).

Таким чином, порушення позивачем вимог п.2.15 постанови Правління НБУ № 72 від 19.02.2001р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» мало місце 25.08.2005р., а проведення підприємством розрахункових операцій без застосування РРО тривало з 01.01.2004р. по 25.03.2004р.

Акт перевірки № 1165/23-1/32224073 був складений працівниками податкового органу 29.11.2006р. (а.с.11-51), а спірні рішення про застосування штрафних санкцій були винесені 07.12.2006р. (а.с.9, 10), тобто факти порушень вимог п.2.15 постанови Правління НБУ № 72 від 19.02.2001р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» та норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були встановлені податковим органом 29.11.2006р.

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст.238, 239 ГК України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.

Статтею 250 ГК України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Статтею 159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Проте, суд першої інстанції, незважаючи на доводи позовної заяви, не встановив чи були дотримані строки, протягом яких до господарюючого суб’єкта можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

У зв’язку із встановленням під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення ст.250 ГК України, тому винесене в справі судове рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права.

При цьому заявлений позивачем позов про визнання протиправними та скасування рішень Калуської ОДПІ про застосування штрафних санкцій № 0002772303 від 07.12.2006р. на суму 272913 грн. 50 коп. та № 0002762303/0 від 07.12.2006р. на суму 400 грн. є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Калуської ОДПІ задоволити частково.

Постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 05.03.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ТзОВ «Готель «Меркурій» задоволити.

Скасувати рішення Калуської ОДПІ № 0002772303/0 від 07.12.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 272913 грн. 50 коп. та № 0002762303/0 від 07.12.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 400 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Готель «Меркурій» 03 (три) грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Пліш М.А.

                                                                                                                Старунський Д.М.