Ухвала суду № 30599877, 24.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.

справа № 2а-0470/6925/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І. ., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська виробнича база»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська виробнича база»до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ«Нікопольська виробнича база»звернулось з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000712320/0 та від 30.05.2011 року №0000702320/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що судом приймаються на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, однак до суду не надано всіх первинних документів, які належить складати відповідно до даної господарської операції, а саме договору поставки, складеного відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України та документів на перевезення товару.

Суд першої інстанції взяв до уваги акт про результати документальної невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Колідо» від 05.04.2011 року №272/233/37196376 за період з 03.08.2010 року по 28.02.2011 року, яким встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин ТОВ «Колідо»з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, відсутність об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за вересень грудень 2010 року та січень 2011 року.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що валові витрати та податковий кредит сформовано на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, таким чином відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених документів.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, ухвалити нове рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги пояснення директора ТОВ «Колідо»про те, що товар ТОВ «Нікопольська виробнича база»постачався, а всі документи вона передала новому власнику ТОВ «Колідо».

На думку позивача, суд першої інстанції не мав стверджувати про відсутність поставки, оскільки вся документація відсутня, а директор ТОВ «Колідо» факт поставки товару підтвердив.

Крім того, зазначено, що факт укладання усної угоди підтверджено поясненнями директора ТОВ «Колідо», розрахунки за поставку були за домовленістю сторін на умовах відстрочки.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі акту перевірки № 460/232/34919326 від 16 травня 2011 року ТОВ «Нікопольська виробнича база»Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області винесені податкові повідомлення-рішення №0000712320/0 від 30.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача по податку на прибуток на загальну суму 16775,60 гривень, в тому числі за основним платежем 13420,48 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) 3355,12 гривень та № 0000702320/0 від 30.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача по податку на додану вартість на загальну суму 13737,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 10990,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) 2747,50 гривень.

В висновках акту перевірки зазначено, що відповідно до частини 1,5 ст. 03, пґ 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, договір, укладений з ТОВ «Колідо»та виконаний згідно видаткових накладних від 24.09.10р. №2409 на суму 8743,56грн. у т. ч. ПДВ –1457,26грн., та від 23.11.10р. №231102 на суму 57197,14грн. , у т.ч ПДВ 9532,86грн. є такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіми особами.

Встановлені порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму 13420,48 гривень, у тому числі за 3 квартал 2010 року - у сумі 1821,58 гривень, за 2010 рік у сумі 13420,48 гривень;

порушення пп.7.2.3, 7.2.4, п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму 10990,00 гривень, у тому числі: за вересень 2010 року у сумі 1457,00 гривень, за листопад 2010 року у сумі 9533,00 гривень.

Матеріали справи містять податкову накладну, видану ТОВ «Колідо» від 24.09.2010 року №240907 ТОВ «Нікопольська виробнича база»на підставі рахунку №2/24-09 від 24.09.2010 року на товари на суму 8 743,56 гривень, в тому числі ПДВ 1457,26 гривень та видаткову накладну №2409-07 від 24.09.2010 року на дверний блок 1 шт., вікна ПВХ 2120х2170 2шт., вікна ПВХ 1700-1860 2шт., всього на суму 8743,56 гривень.

23.11.2010 року ТОВ «Колідо»видало податкову накладну на товари №231102 на суму 57197,14 гривень, в т.ч. ПДВ 9532, 86 гривень та видаткову накладну від 23.11.2010 року №231102.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що податкові накладні, оформлені не належним чином, оскільки не містять прізвища посадової особи, якою були складені податкові накладні від ТОВ «Колідо», що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Колідо»за товари проведено не було.

На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності позивачем надано до суду першої інстанції відповідні документи, проте зазначені документи свідчать, про продаж контрагентам товарів раніше ніж їх придбання позивачем у ТОВ «Колідо».

Згідно вимог пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Є вірними висновки суду першої інстанції, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Валові витрати та податковий кредит сформовано на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, таким чином відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених документів.

Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська виробнича база»залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська виробнича база»до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 02 серпня 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Л.П. Туркіна