Рішення № 30596454, 31.08.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/3772/2012

Провадження № 2/0552/1630/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2012 року

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Боднар О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду міста Макіївки цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію»,

в с т а н о в и в:

ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (ВП «Макіївський обєднаний район електричних мереж») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі є споживачами електричної енергії (особовий рахунок № 5-20-66), якими неодноразово провадилися перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію. Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору. Станом на теперішній час у відповідачів у звязку з несплатою виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3371,33 гривень. Тому просили стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3371,33 гривень, а також судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3, що діяв за довіреністю, у судове засідання не зявився, про місце та час судового розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, зареєстровану за вхідним № 21539/12 - вх від 31.08.2012 року, з проханням справу розглянути у його відсутність із зазначенням того, що заявлені позовні вимоги він підтримує у повному обсязі (а. с. 30 31).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про місце та час судового розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, надав суду заперечення на позов, зареєстровані за вхідним № 19628/12-вх від 08.08.2012 року, в якому зазначив, що позовні вимоги він визнає частково й просить справу розглянути у його відсутність, застосувавши строки позовної давності (а. с. 19).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про місце та час судового розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать заява представника позивача та заперечення на позові відповідача ОСОБА_1 (вхідний № 21539/12-вх від 31.08.2012 р. та вхідний № 19628/12-вх від 08.08.2012 р.), що містяться в матеріалах справи.

Повно та всебічно зясувавши всі обставини справи, на які позивач та відповідач посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази по справі, - суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами електричної енергії (особовий рахунок № 5-20-66) за адресою: місто Макіївка, вулиця Леніна, будинок № 131/аАДРЕСА_1 /а. с. 6/.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № 5-20-66, відкритому на імя ОСОБА_1 за адресою: місто Макіївка, вулиця Леніна, будинок № 131/аАДРЕСА_1, - мається заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 1998 року по 01 травня 2010 року включно в сумі 3371,33 гривень /а. с. 7 -9/.

Розглядаючи спірні правовідносини суд виходить з того, що вони регулюються положеннями Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року /із змінами та доповненнями/, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» № 1357 від 26.07.1999 року /із змінами та доповненнями/ та Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року /із змінами та доповненнями/.

Безпосередньо правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, а також регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії здійснюється Законом України «Про електроенергетику» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення».

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про електроенергетику» енергією визнається електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Крім того, статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

У свою чергу, енергопостачальниками визнаються учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту.

При цьому, з огляду на наведені вище норми Закону, постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як встановлено у ході судового розгляду справи 01.01.1976 року був відкритий особовий рахунок № 5 20 66, згідно до якого до житла відповідачів, розташованого за адресою: місто Макіївка, вулиця Леніна, будинок № 131/аАДРЕСА_1, - здійснювалось постачання електричної енергії позивачем.

Тобто фактично сторонами були вчинені юридичні дії спрямовані на укладання договору на поставку та користування електроенергією.

Укладений між сторонами договір на поставку та користування електроенергії є цивільно-правовим, у звязку з чим відносини, повязані з його виконанням регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року.

Положення частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначають, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За своєю правовою природою укладений сторонами по справі договір є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /стаття 202 Цивільного кодексу України/.

У свою чергу, положення частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на положення частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, положення статті 26 Закону України «Про електроенергетику» визначають, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, на підставі укладеного договору між сторонами виникли зобовязання, тобто правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.

Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

При цьому, згідно до статті 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються не тільки цим Законом, а й іншими нормативно-правовими актами, зокрема: Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року.

Так, відповідно до пункту 19 Правил користування електричною енергією для населення розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Положеннями пункту 20 Правил користування електричною енергією для населення визначено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно до положень пункту 21 Правил користування електричною енергією для населення знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.

Відповідно до частини 5 та 6 пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

У свою чергу, пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення закріплена відповідальність споживача за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Крім того, при вирішенні спірних правовідносин суд виходить з того, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регламентуються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875 ІV (зі змінами та доповненнями).

Одним із видів житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення зазначений Закон у пункті 1 частини 1 статті 13 розуміє комунальні послуги, тобто: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо, - а тому відповідно до положень пункту 5 частини 3 статті 20 цього Закону України споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги (в цьому випадку з електропостачання) у строки, встановлені договором або законом.

У свою чергу, норми права, що містяться у положеннях статей 67 та 68 Житлового кодексу України також передбачають обовязок наймачів своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги /водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги/ за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як убачається з наданих до матеріалів справи доказів у період часу з січня 1998 року по квітень 2012 року по особовому рахунку № 5-20-66 відкритого на імя ОСОБА_1 утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3371,33 гривні.

При цьому, під час розгляду справи суд також враховує встановлені чинним законодавством України строки позовної давності.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З огляду на припис частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Предявлення особою позову є підставою для переривання перебігу позовної давності /частина 2 статті 264 Цивільного кодексу України/.

Відповідно до доданих до матеріалів справи доказів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго зверталось до суду із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 05 червня 2012 року судовий наказ від 27 квітня 2012 року виданий за заявою ПАТ «Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за використану електричну енергію у розмірі 3371,33 гривень та судового збору скасовано /а. с. 5/.

Як убачається із змісту положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення було зроблено заяву про застосування позовної давності.

При цьому, суд враховує, що позивачем доказів поважності причин пропуску строку позовної давності не надано.

У свою чергу, відповідно до положень частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У зв'язку з тим, що строк позовної давності по частині вимог пропущений і підстав для його відновлення немає, позов про стягнення суми боргу, що утворилась за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2009 задоволенню не підлягає, а може бути стягнена тільки заборгованість, що утворилась за період часу з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2012 року у сумі 669,44 гривень. При цьому суд виходить з наступних розрахунків.

За період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2012 року:

·нараховане: 48,72 гривень х 5 місяців + 50,43 гривень х 7 місяців + 45,55 гривень + 27,28 гривень = 243,60 гривень + 353,01 гривень + 45,55 гривень + 27,28 гривень = 669,44 гривень;

·перераховане: 0 гривень;

·оплачено: 0 гривень;

Того: 669,44 гривень 0 гривень - 0 гривень = 669,44 гривень.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (ВП "Макіївський обєднаний район електричних мереж) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту невраховану електричну енергію» частково, суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами по справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На виконання вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» додало документи, що підтверджують сплату судового збору.

Так, позивач ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» при зверненні до суду з позовом надав платіжні документи про сплату судового збору в розмірі 214,60 гривень (а. с. 1 - 2).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Із зазначеним позовом ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» звернулось до суду у 2012 році.

Місячний розмір мінімальної заробітної плати в Україні на 01 січня 2012 року встановлений в розмірі 1073 гривень відповідно до змісту статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282- VІ від 22.12.2011 року

Тобто, за подання до суду позовної заяви майнового характеру у 2012 році справляється судовий збір у розмірі від 0,2 х 1073 гривень по 3 х 1073 гривень, тобто від 214,60 гривень по 3219 гривень.

Підпункт 1 частини 1 статті 80 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відтак, ухвалюючи рішення на користь позивача суд дійшов до висновку про необхідність задоволення його позову частково, стягнувши з відповідача заборгованість в сумі 669,44 гривень.

А тому на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідачів слід стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 214,60 гривень, виходячи з розрахунку: 669,44 гривень х 1% = 6,69 гривень, що менше ніж 214,60 гривень.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову частково шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (ВП "Макіївський обєднаний район електричних мереж) за період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2012 року в сумі 669,44 гривень, а також суму понесеного й документально підтвердженого судового збору в сумі 214,60 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 25 та 26 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 /із змінами та доповненнями/, статтями 11, 14, 256, 257, 267, 509, 525, 526, 626 та 714 Цивільного кодексу України, статтями 67 та 68 Житлового Кодексу України, статтями 1, 13 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також статтями 4, 8, 10, 11, 38, 57, 58, 60, 61, 80, 88, 119, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 292, 294 та 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МАКІЇВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ») (р/р № 260363011372 в ДОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ОКПО 35151993) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2012 року в розмірі 669,44 гривень (шістсот шістдесят девять гривень 44 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МАКІЇВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ») (на рахунок № 26000141018400 в АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ОКПО 35151993) судовий збір в сумі 107,30 гривень (сто сім гривень 30 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МАКІЇВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ») (на рахунок № 26000141018400 в АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ОКПО 35151993) судовий збір в сумі 107,30 гривень (сто сім гривень 30 копійок).

В іншій частині позовних вимог ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» (ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МАКІЇВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОН ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ») відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом компютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко