Постанова № 3059577, 05.02.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05.02.2009 Справа № 22-а-1939/08

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Щепанської О.А. при секретарі судового засіданняКолб Т.П., за участю: представників позивача Костюкова І.М., Жуковської В.М.,

представників відповідача Душенчук Т.Б., Вінника М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя апеляційну скаргу Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2008 у справі №2-26/7110-2008 А (суддя О.Л. Медведчук)

за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (вул. Громадська, 1 б, село Трудове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97533)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Белова, село Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503),

Державної податкової адміністрації в Автономній Республіки Крим (вул. Рози Люксембург, 29, місто Сімферополь, 95000)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольське” (далі Товариство) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим (далі Інспекція) № 000021701/0 від 09.02.2008 в частині донарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв у сумі 14360,85 грн. та штрафних санкцій у сумі 28721,70 грн.; № 000021701/1 від 07.03.2008 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв у сумі 14360,85 грн. та штрафних санкцій у сумі 28721,70 грн.; № 0000551701/2 від 20.05.2008 про донарахування суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв в сумі 4962,42 грн.; № 000021701/2 від 20.05.2008 в частині донарахування суми податкового зобовязання від продажу майнових паїв в сумі 16014,99 грн. та штрафних санкцій в сумі 32029,98 грн., рішення ДПА в АРК від 13.05.2008 про збільшення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв на суму 4962,42 грн.

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 17.10.2008в задоволенні позовних вимог Товариству відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ані при в ході перевірки, ані при подачі заперечень позивача, ані при подачі первинної скарги Товариством до ДПІ не надавались договори купівлі-продажу майнових паїв по кожному співвласнику, які підтверджували б перехід права власності від громадян до позивача, то при виплаті доходів на користь фізичних осіб, власників майнових паїв, позивач є податковим агентом та повинен був нарахувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з таких доходів.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у звязку з порушенням судом норм процесуального та матеріального права, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до вимог Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” позивач звільнений від нарахування та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, оскільки власники майнових паїв придбали таки паї у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства. Крім того, вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що копії договорів купівлі-продажу майнових паїв, свідоцтва про право на майновий паї, що свідчать про придбання фізичними особами паїв у процесі приватизації, були надані до податкових органів в тому числі й при розгляді скарг позивача, про що свідчить лист від 05.05.2008.

У судовому засіданні 04.02.2009 представники позивача підтримали апеляційну скаргу.

Представники відповідача вважають апеляційну скаргу необґрунтованою з тих підстав, що згідно норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” саме позивач є податковим агентом. Враховуючи, що позивачем документів, підтверджуючих укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв з усіма власниками та докази отримання цих паїв у процесі приватизації, не було надано, то саме позивач в даному випадку є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету. Крім того, вказує, що надані копії свідоцтв про майнові паї не відповідають встановленим законодавством вимогам, в звязку з чим вони не можуть бути належним доказом придбання власності у процесі приватизації.

В судовому засіданні 04.02.2009 по справі оголошувалась перерва до 05.02.2009.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши доводи учасників процесу, суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим з 10.01.2008 по 28.01.2008 була проведена виїзна планова перевірка Товариства з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2007, в ході якої встановлено не нарахування та несплата до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 14756,35 грн., що зафіксовано в акті № 77/23-02/30833726 від 31.01.2008.

Виявлені порушення зявилися підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 000021701/0 від 09.02.2008 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 67622,14грн., з яких 14756,35 грн. податок, 29512,70 грн. штрафна санкція та 23353,09 грн.пеня. За результатами розгляду скарг позивача прийняті податкові повідомлення-рішення № 000021701/1 від 07.03.2008, № 000021701/2 від 20.05.2008 на суму 67622,14 грн. та № 0000551701/2 від 20.05.2008 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4962,42 грн., з яких 1654,14 грн. податок та 3308,28 грн. штрафна санкція.

Позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення № 000021701/0 (000021701/1, 000021701/2) в частині донарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв у сумі 14360,85 грн. та штрафних санкцій у сумі 28721,70 грн.; № 0000551701/2 від 20.05.2008 про донарахування суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв в сумі 4962,42 грн. повністю.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольське” не утримало податок з доходів фізичних осіб з доходу отриманого фізичними особами від продажу майнового паю. До перевірки не надані документи, які б свідчили про тої факт, що фізичними особами отриманий дохід від відчуження майнових паїв, безпосередньо придбаних ними у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, в звязку з чим з доходу отриманого фізичними особами від продажу майнового паю слід утримати податок з доходів фізичних осіб. Оскільки відповідно до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідальною особою є позивач, то він повинен був утримувати та перераховувати податок до бюджету.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” від 10.08.2005 N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, за результатами проведення планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки, який є службовим документом, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.4). При проведенні виїзних планових перевірок проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання (п.2.2.17).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів (п.2.3.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 71 КАС України).

Вимоги наведених норм процесуального права не були дотримані в повній мірі судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем перевірка була проведена з порушенням встановленого Порядку, при розгляді скарг позивача податковими органами не були прийняти до уваги документи, надані позивачем та які свідчать про правомірність звільнення позивача від нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Підпунктом 4.3.18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), а саме: сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Згідно п.п.13,14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та фізичними особами укладалися договори купівлі-продажу майнового паю, оплата за частку здійснюється позивачем з відстроченням платежу на 5 років рівними частинами, протягом 3-х днів з моменту підписання договорів фізичні особи передають позивачу за актом прийому - передачі частки майнового паю. Також у матеріалах справи містяться свідоцтва про право на майновий паї, що видані Колективним сільськогосподарським підприємством “Сімферопольський”, та свідоцтва про право власності на майновий паї члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), що видані Трудовською сільською радою. Тобто позивачем дотримана умова закону, яка повязує можливість не включення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу позивача доходів фізичних осіб, отриманих внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ними у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Отже, висновки відповідача про наявність обєкту оподаткування та відповідно, про необхідність нарахування та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, не підтверджуються матеріалами справи та є помилковими.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, постанова суду від 17.10.2008 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 195, пунктом 3 частини 1 ст.198, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське» задовольнити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2008 по справі №2-26/7110-2008А скасувати.

Прийняти нову постанову:

Позовні вимоги Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське»задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим (далі Інспекція) № 000021701/0 від 09.02.2008 в частині донарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв у сумі 14360,85 грн. та штрафних санкцій у сумі 28721,70 грн.; № 000021701/1 від 07.03.2008 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв у сумі 14360,85 грн. та штрафних санкцій у сумі 28721,70 грн.; № 0000551701/2 від 20.05.2008 про донарахування суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв в сумі 14360,85 грн.; № 000021701/2 від 20.05.2008 в частині донарахування суми податкового зобовязання від продажу майнових паїв в сумі 16014,99 грн. та штрафних санкцій в сумі 28721,70грн., рішення ДПА в АРК від 13.05.2008 про збільшення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу майнових паїв на суму 4962,42 грн.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі АР Крим №000021701/1 від 07.03.08 в частині донарахування Агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольське»суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від продажі майнових паїв в сумі 14360,85 грн. і штрафних санкцій в сумі 28 721,70 грн., всього - 43082,55 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяМ.А.Санакоєва

Судді Г.П.Ілюхіна О.А.Щепанська