Постанова № 3059537, 03.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.02.09Справа №2а-5593/08/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжовій Н.М., за участю представників позивача Настенко В.В., Москалець М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Приватного підприємства "Юніком"

про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2125,62 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Заступника прокурора м. Сімферополь АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим до приватного підприємства «Юніком» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2125,62 гривень.

В позовній заяві позивач вказує, що станом на 03.09.2008 року у відповідача приватного підприємства «Юніком» (далі ПП «Юніком») залишилася непогашеною сума податкового боргу в розмірі 2125,62 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.08 було відкрите провадження в адміністративній справі № 2-а-5593/08.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та пояснили, що ПП «Юніком» перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим і зареєстроване як платник податку на додану вартість та згідно Конституції України та Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ПП «Юніком» зобовязане його сплачувати у порядку та строки, передбачені законом. Але станом на 31.12.2008 року у відповідача ПП «Юніком» залишилася непогашеною сума податкового боргу в розмірі 2125,62 гривень. Тому представники позивача просили суд стягнути з ПП «Юніком» суму податкового боргу у розмірі 2125,62 гривень.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, місце та дату розгляду справи через ЗМІ, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ПП «Юніком» є юридичною особою, зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 18.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи серії А00 № 435082 від 18.10.2002 року, витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 107846 від 11.11.2008 року, довідкою Головного управління статистики в АРК № 05.3-06-19/46 від 11.05.2006 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 107846 від 11.11.2008 року підприємство здійснює виробничу та торгівельну діяльність з метою отримання прибутку.

Судом встановлено, що ТОВ ПП «Юніком» з 12.11.2002 року перебуває на обліку в органах державної податкової служби за № 904-Ж, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11 .05.2006 року № 2661/29-0.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Юніком» є субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Судом встановлено, що ПП «Юніком» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 00786862 від 15.01.2003 року серії НБ № 151973, а тому згідно із законодавством України, відповідач зобовязаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до 7.8.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Таким чином, ПП «Юніком» зобовязано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим декларації з податку на додану вартість.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений «Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 та «Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про порушення податкового законодавства ПП «Юніком» (код ЄДРПОУ 32216235) від 29.01.2007 року № 421/15-2, в якому вказано, що в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року та Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, що виявилось у несвоєчасному поданні ПП «Юніком» декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2006 року, у звязку з чим до ПП «Юніком» будуть застосовані штрафні санкції за кожний несвоєчасно зданий звіт у розмірі 170 гривень.

29.01.2007 року ДПІ в м. Сімферополі було складено акт про неможливість ознайомлення ПП «Юніком» з актом перевірки про порушення податкового законодавства від 29.01.2007 року № 130/15-2 у звязку з тим, що запрошення, надіслане керівнику відповідача, не було ним отримане, що підтверджується відміткою «Укрпошти на конверті»: адресат вибув. З огляду на це узгодження та підписання акту керівником є неможливим.

За результатами акту про порушення податкового законодавства ПП «Юніком» було складено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2007 року № 0000851502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 29.01.07 року № 421/15-2 встановлено порушення абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, у звязку з чим було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 1020,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Це податкове податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачеві поштою, однак не було ним отримане у звязку з тим, що за юридичною адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, а саме: 95000, м. Сімферополь, вул. Спера, 20, кв. 2, підприємство не знаходиться.

06 лютого 2007 року посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було складено акт № 189/15-2 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення від 31.01.2007 року № 000085152/0, в якому зазначено, що посадовими особами податкових органів був здійснений вихід за юридичною адресою ПП «Юніком» з метою вручення податкового повідомлення рішення, однак за зазначеною адресою підприємство не знаходиться. На підставі вищезазначеного та підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 було прийнято рішення про розміщення податкового повідомлення-рішення від 31.01 2007 року № 0000851502/0 на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 06.02.07 року.

Вивчивши надані податковою інспекцією документи, керуючись чинним законодавством України, суд робить наступні висновки.

Згідно чинного законодавства, а саме підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобовязання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

Судом встановлено, що ПП «Юніком» було частково погашено суму податкового зобовязання, визначеного в податковому повідомленні рішенні від 31.01.2007 року № 0000851502/0 у розмірі 115,38 гривень. Таким чином, сума податкового зобовязання ПП «Юніком» була зменшена до 904,62 гривень. Цей факт підтверджується розрахунком суми заборгованості ПП «Юніком», а також відомостями особового рахунку станом на 31.12.2007 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 19.02.07 року ДПІ м. Сімферополі була складена перша податкова вимога від 19.02.07 року № 1/474 на суму податкового боргу ПП «Юніком» в розмірі 904,62 гривень.

Податкова вимога від 19.02.2007 року № 1/474 була надіслана відповідачеві, поштою, однак не отримана ним у звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Посадовими особами податкових органів був складений акт від 12.04.07 року про неможливість вручення податкової вимоги, в якому встановлено факт неможливості вручення податкової вимоги № 1/474 від 19.02.2007 року ПП «Юніком» поштою. На підставі викладеного та підпункту 5.8 п. 5 «Порядка направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року, податкова вимога № 1/474від 19.02.2007 року розміщена на дошці оголошень (повідомлень) з 12.04.07 року.

19 березня 2007 року ПП «Юніком» було надано до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію за лютий 2007 року, в якій зазначено, що сума податкового зобовязання з податку на додану вартість підприємства складає 31,00 гривень. Цей факт також підтверджується відомостями особового рахунку відповідача станом на 31.12.2007 року.

Судом встановлено, що визначене позивачем в податковій декларації зобовязання зі сплати податку на додану вартість ПП «Юніком» станом на день розгляду справи не сплачено, що підтверджується відомостями особового рахунку.

Крім того, судом встановлено, що 14.05.07 року ДПІ м. Сімферополі АР Крим була складена друга податкова вимога від 14.05.07 року № 2/1451, в якій було вказано, що сума податкового боргу ПП «Юніком» станом на 14 травня 2007 року складає 935,62, у тому числі за основним платежем 31,00 гривень та за штрафними санкціями 904,62 гривень та було вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та міри впливу на боржника.

Податкова вимога від 14.05.2007 року № 2/1451 була надіслана відповідачеві поштою, однак не отримана ним у звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, що підтверджується відміткою «Укрпошти» на поштовому конверті.

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим був складений акт від 08.06.2007 року про неможливість вручення податкової вимоги, в якому встановлено факт неможливості вручення податкової вимоги №2/1451 від 14.05.2007 року ПП «Юніком» поштою. На підставі викладеного та підпункту 5.8 п. 5 «Порядка направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року, податкова вимога № 2/1451від 14.05.2007 року розміщена на дошці оголошень (повідомлень) з 08.06.07 року.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності подання ПП «Юніком» податкової звітності (код ЄДРПОУ 32216235) від 03.10.07 року № 6349/15-2/32216235, в якому вказано, що 03.10.07 року проводилася невиїзна документальна перевірка ПП «Юніком», в результаті якої встановлено несвоєчасне подання ПП «Юніком» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року, граничний строк подання якої настав 20.09.2007 року, в результаті чого було порушено п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Посадовими особами податкових органів було складено акт про неможливість вручення акта невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасності подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року ПП «Юніком» від 03.10.07 року № 6349/15-2/32216235, в якому зазначено, що у звязку з незнаходженням субєкта господарювання за його місцезнаходженням згідно довідки, наданої «Укрпоштою», повідомлення ПП «Юніком» поштою неможливе.

Також за результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2007 року № 0012071502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 03.10.2007 року № 6349/15-2/32216235 встановлено порушення абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, за що ПП «Юніком» було накладено штраф у розмірі 170,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Це податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві 09.10.07 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2007 року № 0012071502/0, однак не було ним отримане у звязку з незнаходженням субєкта господарювання за зазначеною адресою.

Також 17.10.2007 року було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення ПП «Юніком» від 09.10.07 року № 00120711502/0, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення з причини невручення робітниками пошти посадовим особам ПП «Юніком» податкового повідомлення-рішення у звязку з відсутністю підприємства за зазначеною юридичною адресою; на підставі вищезазначеного та підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 було прийнято рішення про розміщення податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2007 року № 00120711502/0 на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 17.10.07 року.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Юніком» (код ЄДРПОУ 32216235) від 01.08.2008 року № 5725/15-2/32216235, в якому вказано, що 01.08.2008 року проводилася невиїзна документальна перевірка ПП «Юніком», в результаті якої встановлено несвоєчасне подання ПП«Юніком» податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2008 року по червень 2008 року, що порушує п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Цей акт про результати невиїзної документальної перевірки був надісланий відповідачеві 01.08.2008 року, однак е отриманий ним у звязку з незнаходженням підприємства за зазначеною адресою.

Також за результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2008 року № 0009341502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 01.08.2008 року № 5725/15-2/32216235 встановлено порушення абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, за що на ПП «Юніком» було накладено штраф у розмірі 1 020,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Це податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві 18.08.2008 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення рішення, однак отримане ним не було.

Також 22.08.2008 року було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення ПП «Юніком» № 2294/15-2, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення з причини невручення робітниками пошти посадовим особам ПП «Юніком» податкового повідомлення-рішення у звязку з відсутністю підприємства за зазначеною юридичною адресою; на підставі вищезазначеного та підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 було прийнято рішення про розміщення податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2008 року № 0009341502/0 на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 18.08.2008 року.

Посадовими особами податкових органів було складено акт від 02.02.2009 року № 326/15-2 про неможливість вручення акта невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасності подання декларації з податку на додану вартість з січня по червень 2008 року ПП «Юніком» від 01.08.2008 року № 5725/15-2/32216235, в якому зазначено, що у звязку з незнаходженням субєкта господарювання за його місцезнаходженням згідно довідки, наданої «Укрпоштою», повідомлення ПП «Юніком» поштою неможливе.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт неподання ПП «Юніком» у встановлені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР порядок та строки податкових декларацій і несплати застосованих фінансових санкцій та податкових зобовязань є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу з ПП «Юніком». Так, відповідно до рішення про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в рахунок податкового боргу № 112/24-1 від 10.07.2007 року на підставі підпункту 10.1.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-IIIДержавною податковою інспекцією в м.Сімферополі АРК вирішено застосувати до платника податків ПП «Юніком» заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-IIIпримусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ПП «Юніком» станом на 13.11.2007 має відкриті рахунки в установах банків:

-Кримська філія АКБ «Мрія», м. Сімферополь (рахунок відкрито 15.04.2003 року).

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості у розмірі 2125,62відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з ПП «Юніком», тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У звязку зі складністю справи судом 03 лютого2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09 лютого 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з приватного підприємства «Юніком» (ідентифікаційний код 32216235) податкову заборгованість у розмірі 2125,62 гривень (податок на додану вартість на р/р № 31114029700002 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 14010100, ОКПО 34740405).

3.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.