Постанова № 3059517, 17.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.02.09Справа №2а-4116/08/4 о 16:40 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, ускладі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Кравченко О.І., за участю представників сторін

від позивача - Федотова Г.Г., Корольова Т.В.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом комунального підприємства "Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Штормове"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про зобов'язання вказати в облікових картках (внести до облікових карток) платника КП "Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Штормове" суми фактично сплачених в 2001 році податків, зобов'язання виключити з облікової картки суму пені.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулось комунальне підприємство "Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Штормове" (далі - позивач) із позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача вказати в облікових картках (внести до облікових карток) платника КП «Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Штормове"» суми фактично сплачених в 2001 році податків, а саме в картці обліку по єдиному податку 8845,81 грн., згідно із рішенням Господарського суду АР Крим від 17.12.2001 у справі №2-20/12078-2001, зобовязати відповідача виключити із облікової картки позивача суму пені 4,10 грн., а також суму пені, нараховану на день розгляду позову у суді. Позовні вимоги мотивовані тим, податкове зобов'язання з єдиного податку в 2001 році було погашено позивачем, грошові кошти були перераховані на рахунок в банку "Україна", однак не були отримані відповідачем, а тому не зараховані ним як сплата. Рішенням Господарського суду АР Крим від 17.12.2001 у справі №2-20/12078-2001 визнана недійсною перша податкова вимога Євпаторійської ОДПІ №1/32 від 30.10.2001 до позивача на суму 8845,81 грн., але відповідач відмовляється списати заборгованість позивача із сплати єдиного податку в обліковому рахунку, що на думку позивача, є порушенням вимог закону.

Ухвалами суду від 23.10.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 08.12.08 і 17.02.09 представники позивача позов підтримали, і уточнили позовні вимоги, просили зобовязати відповідача списати в картці особового рахунку заборгованість із сплати єдиного податку в сумі 11663,11 грн. і пені на суму 4,10 грн., пояснили, що сума єдиного податку не поступила в бюджет з вини банку, який обслуговував позивача, і це тягне відповідальність банку, а не платника податку.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що сплачена сума єдиного податку не була зарахована до бюджету з вини банку «Україна», у звязку з чим за даними особового рахунку виникла недоїмка; однак вважає, що Законом України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» передбачено лише звільнення субєкту господарювання від нарахування пені і застосування штрафних санкцій за несвоєчасне зарахування платежів, але не передбачено звільнення платника податку від обовязку по сплаті суми податку. Крім того, представником відповідача в суд направлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники позивача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, у звязку з чим справа розглянута судом за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Враховуючи зазначене, відповідач є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами є справою адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом (п.п. 11.1, 11.4 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №038175 від 04.05.1998, (ідентифікаційний номер 25625066), його взято на податковий облік в органах державної податкової служби України, відповідно до довідки за формою 4-ОПП від 20.06.2001 №392, в 2001 році позивач використовував спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва, згідно із Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98, про що свідчить свідоцтво №96 від 19.03.2001 про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

За даними облікової картки позивача за єдиним податком з юридичних осіб, погашення зобов'язання зі сплати єдиного податку за липень 2001 року не відображена, станом на 31.10.2001 рахувалась недоїмка на суму 8845,81 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень не навів жодного іншого доводу щодо причин виникнення недоїмки у сумі 11663,11 грн. за даними картки особового рахунку позивача, крім тих, що повязані з не зарахуванням сум податку до бюджету з вини банку «Україна».

У звязку з цим, суд зазначає, що положеннями п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів до бюджетів всіх рівнів або державних цільових фондів з вини банку, покладається на банк. При цьому платник податків та зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Факт належного виконання зобов'язання позивача по сплаті єдиного податку підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 17.12.2001 у справі №2-20/12078-2001 (на копії судового рішення, долученій до матеріалів справи відсутня відмітка про набрання цим судовим рішенням законної сили, але зазначений факт сторонами не оспорюється і підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема листом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 18.05.2007 №1192/10/24-007/8). Зокрема, даним судовим рішенням встановлено, що позивач 19.06.2001 подав до банку платіжні документи для перерахування до бюджету єдиного податку і кошти були списані з його рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 4.2.3 Інструкції нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

З наведених підстав, бездіяльність відповідача щодо не включення до облікової картки позивача даних про належну сплату ним податкового зобов'язання з єдиного податку в липні 2001 року, що підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 17.12.2001 у справі №2-20/12078-2001, слід визнати протиправною.

Суд зазначає, що оскільки відповідачем не було у встановленому порядку доведено того, що сума пені за даними особового рахунку платника податків нарахована за підставами іншими, ніж не зарахування до бюджету суми єдиного податку з вини банку «Україна», вимоги позивача про зобов'язання виключити з облікової картки суму пені також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У звязку із складністю справи в судовому засіданні 17.02.2009 року оголошена вступна і резолютивна частини постанови, а постанову у повному обсязі складено 23.02.2009.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Сакську обєднану державну податковуінспекцію списати в обліковій картці платника податків Комунального підприємства «Сакська районна міжгосподарська база відпочинку «Штормове» (ід. код 25625066) недоїмку зі сплати єдиного податку у сумі 11663,11 і суму пені у сумі 4,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Сакська районна міжгосподарська база відпочинку «Штормове» судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя підпис Циганова Г.Ю.