Ухвала суду № 3059208, 25.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“25” вересня 2008р.                                                                                           №К-35702/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Степашка О.І.

Суддів                                                                     Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М,

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 28.08.2006р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р.

у справі №АС-13/384-06

за позовом               Приватної виробничо-комерційної фірми “Будсервіс”

до                               Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про                             визнання частково нечинним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма “Будсервіс” (далі по тексту – позивач, ПВКФ “Будсервіс”) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) про визнання частково нечинним та скасування рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 10.07.2006 р. №0000092200/2.

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.08.2006р., яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р., позовні вимоги задоволено; визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 10.07.2006 р. №0000092200/2 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічних відносин в сумі 299564,18 грн.

ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась з касаційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2006 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000092200/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 307 226,13 грн., в т.ч. 306138,13 грн. пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічних відносин та 1088,00 грн. штрафна санкція за несвоєчасне надання, укриття або перекручення звітності про валютні операції та за невиконання резидентом вимог стосовно декларування валютних цінностей та іншого майна.

В результаті процедури адміністративного узгодження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2006 р. №0000092200/0 ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2006 р. №0000092200/1 та від 10.07.2006 р.  №0000092200/2 аналогічного змісту.

Зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акту “Про результати виїзної позапланової перевірки дотримання вимог валютного законодавства Приватною виробничо-комерційною фірмою “Будсервіс” (код ЄДРПОУ 30758508) за період 01.02.2003 р. по 10.02.2006 р.”від 15.02.2006 р. №364/22-0/30758508 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем: 1) порушено строки розрахунків по імпортним операціям в сумі 406588,58 грн., встановлені ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”; 2) подано з порушенням строків та перекручено дані у декларації про валютні кошти станом на 01.07.2005 р., 01.10.2005 р. та 01.01.2006 р., чим не виконано вимоги  п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”від 19.02.1993 р. №15-93 та п. 2, п. 3 Наказу міністерства фінансів України “Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами”від 25.12.1995 р. №207.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.03.05 р. між позивачем та ПП “Караван” укладені договори комісії № 3/05 та № 4/05, згідно яких ПВКФ „Будсервіс” є комітентом, а ПП „Караван" комісіонером. Комісіонер зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента укласти від свого імені зовнішньоекономічний контракт з іноземним партнером на придбання товару, згідно специфікації або інвойсу, розташувати товар на митному терміналі.

На виконання умов договорів № 3/05 та № 4/05 ПП “Караван” 23.03.2005 р. уклало відповідні зовнішньоекономічні контракти з “ShenzhenHuankaiIndustryCO.Limited” (Китай): 1) №4/2005 на купівлю товару в асортименті на загальну суму 92000,00 доларів США; 2) №5/2005 на купівлю товару в асортименті, на загальну суму 98 000,00 доларів США. Відповідно до умов п. п. 7.1 п. 7 зазначених контрактів ПВКФ „Будсервіс” як платник повинен здійснити 100% передплату за поставлений товар на валютний рахунок продавця - “ShenzhenHuankaiIndustryCO.Limited” (Китай).

Факт виконання сторонами умов контракту від 23.03.2005 р. №4/2005 доведений належно оформленим платіжним дорученням в іноземній валюті та вантажно-митними деклараціями. Відповідно до контракту передплата в сумі 92000,00 доларів США здійснена 24.03.2005 р. (граничний термін отримання імпортної продукції 22.06.2005 р.), а товар отриманий згідно вантажно-митних декларацій: від 10.06.2005 р. №003460 на суму 8025,98 доларів США; від 17.06.2005 р. №003605 на суму 13936,26 доларів США; від 29.07.2005 р. №004868 на суму 10848,10 доларів США; від 18.08.2005 р. №005423 на суму 12289,60 доларів США; від 07.09.2005 р. №006057 на суму 10450,00 доларів США; від 19.09.2005 р. №006344 на суму 10480,00 доларів США; від 27.09.2005 р. №006620 на суму 9912,00 доларів США; від 06.10.2005 р. №006902 на суму 19714,75 доларів США.

Виконання сторонами умов контракту від 23.03.2005 р. №5/2005 обґрунтовано доведено на підставі платіжного доручення в іноземній валюті та вантажно-митних декларацій. Відповідно до умов зазначеного контракту передплата в сумі 98000,00 доларів США здійснена 14.04.2005 р. (граничний термін отримання імпортної продукції 13.07.2005 р.), а товар отриманий згідно вантажно-митних декларацій: від 07.09.2005 р. №06056 на суму 4 865,50 доларів США; від 14.09.2005 р. № 0062330 на суму 13330,00 доларів США; від 11.11.2005 р. №007981 на суму 11565,00 доларів США; від 07.12.2005 р. № 008803 на суму 13751,00 доларів США; від 23.01.2006 р. №000286 на суму 12755,00 доларів США; від 23.01.2006 р. № 000307 на суму 8 614,60 доларів США; від 23.01.2006 р. №000288 на суму 11 974,80 доларів США.

Відносно зазначеного в Акті перевірки порушення позивачем 90-денного терміну надходження імпортного товару по контракту №4/2005 на суму 70037,76 доларів США та по контракту №5/2005 на суму 80512,59 доларів США Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2005 р. “Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” (Китай) повідомив позивача про техногенну аварію, яка сталася на підприємстві 17.06.2005 р. та перешкоджає належному виконанню обов'язків щодо постачання товарів за контрактами від 23.03.2005 р. №4/2005 та №5/2005. Крім того, нерезидент своїм листом від 27.10.2005 р. повідомив позивача, що наслідки аварії були усунені 03.10.2005 р., проте 10.10.2005 р. сталася повторна аварія техногенного характеру. Останній лист “Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” (Китай) від 12.01.2006 р. засвідчує, що наслідки другої аварії усунені 31.12.2005 р.

Поряд з цим, факт техногенних аварій (форс-мажорних обставин) 17.06.2005 р. та 10.10.2005 р. на підприємстві “ShenzhenHuankaiIndustryCO.Limited” (Китай) підтверджений довідковою інформацією Китайського муніципалітету міжнародних торгівельних відносин (Шенчжен) від 21.04.2006 р. №041173002.  Отже, на час проведення перевірки 23.02.2006 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначена інформація була відсутня у позивача.

Статтею 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

У ст. 1 Договору між Україною та Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 31.10.1992 р., що ратифікований Постановою Верховної Ради України від 05.02.1993 р. №2996-ХП, термін “цивільні справи” включає в себе торгівельні, господарські, шлюбно-сімейні та трудові справи.

Відповідно до ст. 29 Договору офіційні документи, які складені на території однієї Договірної Сторони, користуються доказовою силою офіційних документів і на території іншої Договірної Сторони.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Враховуючи викладене та беручи до уваги факт надання позивачем під час процедури адміністративного узгодження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2006 р. №0000092200/0 ДПІ у Київському районі м. Харкова довідкової інформації Китайського муніципалітету міжнародних торгівельних відносин (Шенчжен) від 21.04.2006 р. №041173002, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність законних підстав для нарахування пені у розмірі 299564,18 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічних відносин. 

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. у справі №АС-13/384-06 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. у справі №АС-13/384-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.А. СергейчукЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                              Меньшикова О.Я.