Ухвала суду № 3059205, 24.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24липня 2008 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого      Степашка О.І.

суддів:                 Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 06.04.2006 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 р. у справі №11/134-А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Арка» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинною першої податкової вимоги,

в с т а н о в и л а :

У березні 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Арка» подано позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсною першої податкової вимоги від 16.01.2006 р. №1/82, якою визначено суму податкового боргу у розмірі 2006,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення п.1.10. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направив позивачу першу податкову вимогу за відсутності у позивача узгодженого податкового зобов’язання та, відповідно, податкового боргу.

Постановою господарського суду міста Києва від 06.04.2006 року позовні вимоги було задоволено повністю, визнано нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.01.2006 р. №1/82.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року, постанову господарського суду міста Києва від 06.04.2006 року було залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку, посилаючись в касаційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами порушено норми матеріального права, а також, що суди визнали встановленими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, за умови недоведеності таких обставин, та просить скасувати оскаржувані  судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для її задоволення. 

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Юридична фірма «Арка» за період з 01.10.2002 р. по 01.10.2005 р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято акт №5/23-03/31808566 від 06.12.2005 р.

На підставі вказаного акту позивачу було направлено податкові повідомлення-рішення від 14.12.2005 р., а саме: №0003381703/0, яким позивачу донараховано податкові зобов’язання за платежем «податок з доходів найманих працівників» в сумі 147,81 грн. та №00042310/0, яким позивачу донараховане податкове зобов’язання за платежем «єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб» в сумі 1709 грн.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було направлено позивачу першу податкову вимогу №1/82 від 16.01.2006 р., якою визначено до сплати суму податкового боргу у розмірі 2006,93 грн., в т.ч. 1,15 грн. податок на додану вартість, 147,81 грн. – податок з доходів найманих працівників (49,27 грн. основний платіж та 98,54 грн. – штрафні санкції), єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 1857,97 грн. (з яких 1057 грн. – основний платіж та 800,97 грн. – штрафні санкції).

Відповідно п.1.10. ст.1 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога – це вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2. ст.6 вищезазначеного Закону, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимогам – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків адміністративного чи судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до п.5.2. ст.5 вказаного Закону та п.9 Положення про порядок подання та розгляду скаргу платників податків органами державної податкової служби, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку у встановлений законом 10-денний строк.

Таким чином, враховуючи викладене, у разі, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, податкове зобов’язання, визначене у такому податковому повідомлені-рішенні, вважається неузгодженим до закінчення процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.12.2005 р. №0003381703/0 та №00042310/0 тривала, а тому податкові зобов’язання позивача не можна вважати узгодженими.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до зміни чи скасування судових рішень, в справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 220-1, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову господарського суду м. Києва від 06.04.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 р. у справі №11/134-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.

Головуючий                                                               О.І. Степашко

Судді                                                                                    К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

Н.Г. Пилипчук

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар