Постанова № 30591964, 03.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року 810/768/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасенко В.С., Галабала М.В. (за довіреністю)

від відповідача: Горбатенко Л.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проДочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн» Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 29 листопада 2012 року № 0038032220, скасування рішення Державної податкової служби у Київській області про результати розгляду скарги від 21 січня 2013 року № 156/10/10-206/834.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 березня 2013 року відкрито провадження у справі в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 29 листопада 2012 року № 0038032220 та призначено справу до судового розгляду.

В частині вимог про скасування рішення Державної податкової служби у Київській області про результати розгляду скарги від 21 січня 2013 року № 156/10/10-206/834 у відкритті провадження відмовлено.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача пояснили, що відповідачем незаконно призначено та проведено перевірку ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» на підставі підпункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивач відповідав на усі письмові запити податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Також, позивач не погоджується із викладеними в акті перевірки висновками про порушення ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Дніпро-Трек». Позивач стверджує, що придбав послуги у ТОВ «Дніпро-Трек» правомірно і на законних підставах задекларував податковий кредит у сумі 160181,41 грн., тому підстави для донарахування податкових зобов'язань відсутні.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 травня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 027035 (т. 1 а.с. 98).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21 січня 2005 року № 13585516, ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» перебуває на податковому обліку у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби (т.1 а.с. 100).

Відповідно до матеріалів справи, 21 березня 2012 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області направлено на адресу ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» запит № 363/10/22-2/КТ про надання інформації та її документального підтвердження з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ «Дніпро-Трек» за січень 2011 року (т. 1 а.с. 59).

У вказаному запиті, на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області просила позивача надати інформацію та її документальне підтвердження (копії бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків) для з'ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій за січень 2011 року з ТОВ «Дніпро-Трек». При цьому, до відповіді відповідач просив додати первинні документи за фінансово-господарськими операціями із ТОВ «Дніпро-Трек» (копії договорів, видаткових накладних, декларацій з податку на додану вартість, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківських виписок, актів взаємозаліку).

Листом від 29 березня 2012 року № 101 (т. 1 а.с. 61-63) ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» повідомило Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області про те, що інформація та її документальне підтвердження на запит від 21 березня 2012 року № 363/10/22-2/КТ надані не будуть, оскільки, на думку позивача, у запиті не наведено законних підстав для отримання податкової інформації та відсутнє посилання на порушення конкретних норм податкового законодавства.

У зв'язку з тим, що позивачем не було надало в повному обсязі письмових пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 21 березня 2012 року № 363/10/22-2/КТ, на підставі підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято наказ від 31 жовтня 2012 року № 732 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» (т. 1 а.с. 64).

У період з 1 по 15 листопада 2012 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на виконання наказу від 31 жовтня 2012 року № 732 та на підставі підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Дніпро-Трек» за період січень 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 12 листопада 2012 року 500/22-2/24924140 (т.1 а.с. 22-42).

У ході перевірки встановлено факт порушення ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого було завищено обсяги задекларованого податкового кредиту в сумі 160181,41 грн.

Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» показників податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «Дніпро-Трек».

На підставі висновків акту перевірки від 12 листопада 2012 року 500/22-2/24924140 Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення рішення № 0038032220 від 29 листопада 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 160181,41 грн. і застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 грн. (т. 1 а.с.46).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання органами державної податкової служби у платників податків інформації та документів з питань фінансово господарської діяльності визначено главою 7 «інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби» розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245).

Згідно вимог пункту 12 Порядку № 1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 10 Порядку № 1245 передбачено, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши наявний в матеріалах справи запит Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 21 березня 2012 року № 363/10/22-2/КТ, суд встановив, що він складений у встановленому законом порядку та відповідає усім вимогам чинного законодавства України.

Так, у запиті вказано про: підставу його надіслання - «встановлення розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань»; посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання інформації - «підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України»; опис інформації, що запитується та перелік документів, що її підтверджують - «первинні документи за фінансово-господарськими операціями із ТОВ «Дніпро-Трек» (копії договорів, видаткових накладних, декларацій з податку на додану вартість, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківських виписок, актів взаємозаліку)».

У силу вимог абзацу 2 пункту 14 Порядку № 1245, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Разом з тим, як вбачається з листа ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» від 29 березня 2012 року № 101 позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня їх надходження.

Викладене у листах-відповідях твердження про те, що у запиті не наведено законних підстав для отримання податкової інформації та відсутнє посилання на порушення конкретних норм податкового законодавства, суд вважає безпідставним, оскільки, як було зазначено вище, запити відповідають усім вимогам чинного законодавства. Вказівка у запиті про порушення платником податку норм податкового законодавства не є обов'язковою, у зв'язку з тим, що отримання інформації та відповідних документів є лише підготовчим заходом для подальших перевірок.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Зважаючи на те, що позивачем не було надано у встановлений законодавством строк пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового орану, суд вважає наказ Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 31 жовтня 2012 року № 732 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» законним.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість є факт придбання таких послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих ТОВ «Дніпро-Трек», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 1 червня 2010 року між позивачем та ТОВ «Дніпро-Трек» укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 38-04/10, згідно умов якого, ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» (замовник) доручає, а ТОВ «Дніпро-Трек» (експедитор) зобов'язується за рахунок замовника надати транспортно-експедиційні послуги пов'язані з перевезенням вантажу замовника автомобільним транспортом.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором від 1 червня 2010 року № 38-04/10 на транспортно-експедиційне обслуговування виписано: акти приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с. 102-155), податкові накладні (т.1 а.с. 156-213), товарно-транспортні накладні (т. 2 а.с. 1-122).

Суд зазначає, що надання транспортно-експедиційних послуг на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідних договорів.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази виконання господарських зобов'язань, що були визначені умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 1 червня 2010 року № 38-04/10.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 38-04/10 не є належними доказами надання ТОВ «Дніпро-Трек» транспортно-експедиційних послуг, зважаючи на наступне.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених положень чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на послуги до складу податкового кредиту, підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання транспортно-експедиційних послуг, у первинному документі має бути конкретизовано маршрут перевезень (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням вартості перевезення (вартісний вираз), подоланої відстані, годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції). Крім того, для включення до складу податкового кредиту, такі послуги повинні бути використані у господарській діяльності платника податку.

У наданих позивачем актах здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 38-04/10: №Ав-01/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/Кр-01/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/Х-01/01 від 4 січня 2011 року, № Ав-2/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/К-02/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/Х-03/01 від 4 січня 2011 року, № Ав-03/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Кр-03/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/К-04/01 від 10 січня 2011 року, № Ав-4\01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Х-05/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Х-07/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Кр-05/01 від 17 січня 2011 року, , №Ав-05/01 від 17 січня 2011 року, № Ав -06/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/К-06/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/Кр-07/01 від 24 січня 2011 року, №Ав-07/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/К-08/01 від 24 січня 2011 року, № Ав-08/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/Х-09/01 від 17 січня 2011 року, № Ав-09/01 від 31 січня 2011 року, № Ав/Кр-09/01 від 31 січня 2011 року, № Ав-10/01 від 31 січня 2011 року, № Ав/Х-11/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/Х-13/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/Х-15/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/Х-17/01 від 31 січня 2011 року, № Ав/Х-19/01 від 31 січня 2011 року вказане лише загальне найменування послуг «експедиційні послуги» та відсутня інформація щодо місць приймання та видачі товару (найменування вулиці, номеру будинку), розшифровки маршруту за яким здійснювалось перевезення, данні щодо прізвища, ініціалів та повноважень особи, яка прийняла роботи за актом. У актах № Ав/Кр-02/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/К-01/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/Х-02/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/Х-01/01 від 4 січня 2011 року, № Ав/К-03/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Кр-04/01 від 10 січня 2010 року, № Ав/Х-08/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/Х-06/01 від 10 січня 2011 року, № Ав/К-05/01 від 17 січня 2011 року, № АВ/Кр-06/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/Х-10/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/К-07/01 від 24 січня 2011 року, № АВ/Х-16/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/Кр-08/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/Х-14/01 від 24 січня 2011 року, № Ав/К-09/01 від 31 січня 2011 року, № Ав/Кр-10/01 від 31 січня 2011 року, № Ав/Х-12/01 від 17 січня 2011 року, № Ав/Х-20/01 від 31 січня 2011 року не вказано про відстань на яку здійснювалось перевезення, кількості відпрацьованих годин, методики розрахунку тарифу, що робить неможливим встановлення змісту господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Вищезазначені акти здачі-прийняття виконаних робіт складені згідно договору про надання кур'єрських послуг від 1 червня 2010 року. Однак, як встановлено судом, перевезення здійснювались за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №38-04/10 від 1 червня 2010 року. Акт здачі-прийняття виконаних робіт № 20/01 від 31 січня 2011 року складено відповідно до договору про надання послуг №05-05/09 від 1 травня 2009 року, а не за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 38-04/10.

Крім того, надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт містять інформацію, що вказує на неможливість здійснення перевезень. Зокрема, у акті № Ав/К-04/01 від 10 січня 2011 року (т. 1 а.с. 116) зазначено, що вантажний автомобіль з товаром подолав відстань у 550 км. за 2 години. Тобто, середня швидкість автомобіля становила 225 км./год.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У силу вимог пункту 13 вказаної Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В порушення вимог Інструкції, ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» не виписувало на ім'я водіїв-експедиторів ТОВ «Дніпро-Трек» довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що вказує на неможливість отримання ТОВ «Дніпро-Трек» товарів для перевезення.

Крім того, позивачем не надано накладних, актів приймання-здачі або інших аналогічних документів, які б свідчили про передачу товару працівникам ТОВ «Дніпро-Трек» зі складу ТОВ «Корса». Отже, відсутнє документальне підтвердження отримання ТОВ «Дніпро-Трек» продукції для перевезення, документи на товар, а також докази подальшої передачі товару вантажоодержувачам.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання господарських зобов'язань за договором про транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року № 0038032220, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 9 квітня 2013 року.