гіналом
Справа № 200/1625/13-а
ПОСТАНОВА Провадження № 2а/200/118/13
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11березня 2013 року Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - Циганкова В.О.
при секретарі - Сабій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агра» до Дніпропетровської міської ради про визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що Дніпропетровська міська рада своїм листом № 10/15-22 від 16.01.2013 року спонукає до збільшення з боку позивача величини внеску, визначеного в пункті 5.8 рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005р. №436/29 на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста. Вказані дії на думку позивача являються протиправними та винесеними з порушенням чинного законодавства у зв'язку з чим позивач просить визнати їх незаконними.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13 липня 2005 року за №436/29 Дніпропетровська міська рада (надалі за текстом відповідач) на сесії ІV скликання прийняла рішення на користь замовника будівництва багатофункціонального комплексу будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення) по вул. Виконкомівській у районі будинку №1, яким: вилучено у ТОВ «МАСПО-В» земельну ділянку площею 0,0178 га, яка знаходиться у його спільному користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.04.2001р. і зараховано її до земель міста; затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,5265 га і передано Закритому акціонерному товариству «Агра» в оренду строком на три роки для будівництва багатофункціонального комплексу будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення) по вул. Виконкомівській у районі будинку №1; затверджено проект відведення земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,0324 га, що належить ЗАТ «Агра» на підставі права власності, визначивши її як земельну ділянку для розміщення багатофункціонального комплексу будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення) по вул. Виконкомівській у районі будинку №1. Встановлено строк виконання проектування та будівництва багатофункціонального комплексу будівель житлового та громадського призначення три роки; пункт 5.8 рішення: ЗАТ «Агра» зобовязано перерахувати у цільовий фонд міської ради згідно з рішеннями виконкому міської ради від 21.05.98р. №78, від 19.04.99р. №827, рішенням міської ради від 18.12.02р. №6/5 кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 4 989 500 грн. з першочерговим перерахуванням 30% від загальної суми 1 496 850 грн. до отримання рішення міської ради.
Таким чином, у 2005 році ЗАТ «Агра» (після зміни організаційно правової форми ПрАТ «Агра», надалі за текстом позивач) стало замовником проектування та будівництва багатофункціонального комплексу будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення) по вул. Виконкомівській у районі будинку №1 у місті Дніпропетровську.
Крім того, як встановлено судом, Порядок та умови оплати внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста станом на 13.07.2005р. (день прийняття рішення міської ради) регламентувались Постановою КМУ від 30.12.2000р. №1930 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів». На виконання пункту 5.8 рішення відповідача від 13 липня 2005 року за №436/29 позивачем протягом липня листопада 2005 року достроково на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста було перераховано внесок у розмірі 4 989 500 грн. Отже, зобовязання позивача щодо сплати зазначеного внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста по зазначеному обєкту за усіма будівельними чергами були виконанні у повному обсязі.
У другому кварталі 2012 року позивачем була введена, а архітектурно будівельними органами державної влади Дніпропетровської області була прийнята в експлуатацію І черга забудови багатофункціонального комплексу «Каскад Плаза», що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, в районі будинку №1.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2013 року позивачем отримано лист № 10/15-22, наступного змісту: «У звязку із передачею земельної ділянки по вул. Виконкомівській в районі буд. № 1 ПАТ «Агра», управлінням економіки міської ради здійснено розрахунок пайової участі у розвиток інфраструктури та надано висновок про розмір внеску від 30.05.2005р. №2/4-596. Розрахунок внеску здійснено відповідно до рішень виконкому міської ради та рішень міської ради від 21.05.98 № 781, від 21.01.99 № 163/3, від 19.04.99 № 827, від 04.08.03 № 2177, від 15.09.05 № 3874 і становить 10% від розрахункової вартості обєкта, а саме 4 989 500 грн. З набранням чинності Закону України від 17.02.11р. №3038-VI «Про регулювання містобудівельної діяльності», питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначено ст.40 Закону. На виконання вищевказаного Закону Дніпропетровською міською радою затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.11 №5/14). Діючим Порядком обумовлено: «Норми цього порядку розповсюджуються на усі обєкти, що були залучені до пайової участі на умовах попередніх порядків чи положень, але на момент набрання чинності цього Порядку не прийняті в експлуатацію. Укладені договори, договори зобовязання щодо пайової участі замовників (забудовників) по таких обєктах підлягають приведенню у відповідність до цього Порядку». Розрахунок величини пайової участі і укладення договорів здійснюється Дніпропетровською міською радою, в особі фінансово-економічного департаменту міської ради, відповідно до зазначеного рішення. Таким чином величина внеску визначена в рішенні міської ради від 13.07.05р. №436/29 підлягає приведенню до норм діючого на теперішній час законодавства».
Відповідно до частин 1,2 статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Статтею 58 Конституції України та статтею 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Проаналізувавши приведені нормативно правові акти, суд вважає, що сплачений позивачем відповідачу внесок на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури нормативно був визначений та зафіксований певним розміром у 2005 році згідно рішення відповідача від 13.07.2005р. №436/29 та висновку управління економіки відповідача від 30.05.2005р. за №2/4-596.
На думку суду, норми права, які змінюють розмір такого внеску на розвиток інфраструктури міста, а саме ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.11 №5/14) були прийняті та вступили в законну силу після повного виконання позивачем своїх грошових зобовязань перед відповідачем у 2005 році. Отже, дії відповідача не відповідають положенням статті 58 Конституції України, тобто є незаконними.
Як встановлено судом, однією з основних умов перерахування розміру внеску на розвиток інфраструктури міста є наявність укладених між відповідачем та особою замовником будівництва договорів та договорів зобовязань щодо пайової участі замовників (забудовників) по таких обєктах.
Будь які договори, які б передбачали порядок, строк та розмір внеску на розвиток інфраструктури міста та як наслідок необхідність корегування розміру таких внесків та його сплати між позивачем та відповідачем не укладались. Тобто, відсутні певні договірні зобовязання позивача перед відповідачем щодо зміни розміру внеску та його подальшої сплати. А у звязку з цим і відсутні правові підстави для перегляду розміру внеску позивача на розвиток інфраструктури міста за вказаним будівельним обєктом незалежно від черговості його будівництва та термінів прийняття до експлуатації.
Згідно частини 5 розділу 3 Перехідних положень Додатку до рішення міської ради від 29.07.2011р. №5/14 у разі прострочення термінів сплати пайової участі, які передбачені договором у строк до прийняття обєкта в експлуатацію, призупиняється надання всіх послуг з інженерного забезпечення такого обєкта, які здійснюють підприємства, що належать до комунальної власності територіальної громади міста.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Норма аналогічного змісту закріплена також і у ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а так само ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд повинен керуватися критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч.2. ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішення суду.
В силу до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно ст. 11 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приймаючи до уваги викладене суд вважає, що зазначені дії міської ради є незаконними і такими, що порушують надані та гарантовані кожному громадянину діючим законодавством України права та інтереси.
До того ж повідомлення відповідачем позивача про збільшення та доплату збільшеного розміру внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста може привести до припинення надання всіх послуг з інженерного забезпечення такого обєкта, що призведе до порушення прав позивача, власників, орендарів приміщень та призупинення виконання будівельних робіт щодо продовження будівництва багатофункціонального комплексу «Каскад Плаза» у місті Дніпропетровську.
У відповідності до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. На підставі ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 с. 69 КАС України встановлено, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та вважає за необхідне задовольнити його у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Агра» до Дніпропетровської міської ради про визнання дій незаконними - задовольнити.
Визнати дії Дніпропетровської міської ради щодо спонукання до збільшення з боку Приватного акціонерного товариства «Агра» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 1, код ЄДРПОУ 31659485) величини внеску, визначеного в пункті 5.8 рішення Дніпропетровської міської ради від 13 липня 2005 року № 436/29 незаконними.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно:
Суддя
Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська В.О. ОСОБА_1
Судове рішення № 30590399, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1625/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: