Ухвала суду № 30587495, 24.01.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:113/983/2012Головуючий суду першої інстанції:Шофаренко № провадження:11/190/4/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І. _________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКорольова М.П. СуддівРадіонова І.І., Кордика С.В. За участю прокурораСулейманової Д.Н. при секретарі - захисників - засудженої -ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями:

- адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,засуджена за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини особисто їй належного майна.

Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертиз в сумі 1029,84 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

- ОСОБА_9 на окрему постанову Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року, якою зобов'язано прокурора Ленінського району АРК застосувати засоби для притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ст.384 КК України за завідомо неправдиве показання свідка.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, у невстановлений слідством час, у невстановленого джерела ОСОБА_8 незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», який незаконно зберігала за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, а 22.02.2012 року, в цій же квартирі, незаконно збула частину вказаного наркотичного засобу ОСОБА_9 за 100 гривень.

Окремою постановою Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року зобов'язано прокурора Ленінського району АРК застосувати засоби для притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ст.384 КК України за завідомо неправдиве показання свідка, мотивуючи своє рішення тим, що ОСОБА_9 дав суду завідомо неправдиві свідчення і що в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.384 КК України.

В апеляції ОСОБА_9 просить окрему постанову відносно нього про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.384 КК України, скасувати та закрити провадження на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції при винесенні окремої постанови допустив однобічність і неповноту у зв'язку з тим, що прийняв за основу постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, яку було оголошено в судовому засіданні, і не дав йому можливості ознайомитися з матеріалами перевірки і позбавив його можливості відповідно до вимог ст.263-1 КПК України оскаржити дану постанову у судовому порядку.

Апелянт вказує на те, що ні судом, ні прокурором, який проводив перевірку його заяви і його свідчень, не досліджувалися записи погроз, висловлених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на його адресу, які він записав на диктофон. Про існування таких записів він говорив в суді і повідомляв в телефонній розмові помічнику прокурора Якобсону. Крім того, з працівників прокуратури із ним ніхто не розмовляв і не з'ясовував обставини застосування до нього тиску.

Також апелянт вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст.384 КК України. На думку апелянта, його первинні свідчення, які лягли в основу вироку щодо ОСОБА_8 і в окремій постанові щодо нього, були ним дані за «наполегливим проханням» з боку працівників міліції, самої ОСОБА_8 і він сумлінно помилявся щодо їх достовірності.

Крім того, апелянт вказує на те, що судом не дана оцінка тим обставинам, що в процесі досудового слідства він вже звертався до прокурора району із заявою про застосування до нього недозволених методів ведення слідства з боку працівників міліції та неправдивості раніше даних ним показань, але прокурор його скаргу залишив без перевірки і реагування.

В апеляції адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 просить вирок щодо неї скасувати, кримінальну справу на підставі п.2 ст.6 КПК України провадженням закрити, звільнити її з під-варти в залі судового засідання.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду про винність ОСОБА_8 в інкримінованому їй діянні не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, на думку апелянта, ґрунтуються на первинних показаннях ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_9, на матеріалах, отриманих з порушенням процесуального порядку збирання доказів, на суперечливих доказах, спростованих або не підтверджених іншими доказами, які невмотивовано спростував суд; на запереченні провини обвинуваченим у процесі розслідування і розгляду справи в суді і не підтверджених іншими доказами.

Апелянт вказує на те, що відповідно до вимог п.п.15, 16 ст.11 Закону України «Про міліцію» та ст.30 Конституції України працівники міліції 22.02.2012 року не мали право на безперешкодне входження в квартиру ОСОБА_8 для перевірки способу життя ОСОБА_12

Також апелянт вказує на те, що, перебуваючи необґрунтовано протягом 2 годин в квартирі ОСОБА_8, працівники міліції в порушення вимог ст.177 КПК України без мотивованої постанови суду і згоди ОСОБА_8 зробили обшук, у процесі якого виявили наркотичний засіб, а так само особистий обшук ОСОБА_8 і ОСОБА_13, яка знаходилась у неї в гостях, обмацавши кишені, які знаходилися на їх одязі. У той же час вони застосовували до ОСОБА_8 психологічний вплив, погрожуючи їй тим, що заберуть квартиру, її посадять, малолітню доньку віддадуть до притулку, а потім самі написали від її імені пояснення, які вона підписала, не читаючи, і, користуючись її пригніченим станом, змусили її написати заяву, яка дозволяє огляд її квартири.

Крім того, апелянт вказує на те, що слідчий СВ Ленінського РВ Погосян С.С. зафіксувала результати проведеного обшуку, вилучила раніше виявлений наркотичний засіб у ОСОБА_9 і ОСОБА_8, але при складанні протоколів огляду не вписала їх як осіб, яки зазнали огляду, чим, на думку апелянта, позбавила їх права підпису цього процесуального документу. Крім того, в порушення вимог ст.190 КПК України не повідомила в установлений законом строк прокурора й не вирішила питання про негайне порушення кримінальної справи, оскільки, як вказує апелянт, справу порушено 27.02.2012 року, тобто через 5 діб з моменту виявлення наркотичного засобу у ОСОБА_8

Також апелянт вказує на те, що на досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_9, прямо вказували про застосування до них недозволених методів слідства з боку працівників міліції, що виразилися у примусовому входженні в квартиру і знаходженні в ній більше 2,5 годин, висловлюванні на їх адресу погроз про намір посадити у в'язницю, позбавити житла, малолітню дочку відправити до притулку; зазначені працівники міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 постійно контролювали ведення слідства у справі, будучи присутнім при проведенні допитів, де в присутності слідчого продовжували загрози.

Апелянт також вказує на те, що в процесі досудового слідства слідчим у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 і ОСОБА_8 за фактом придбання та зберігання наркотичних засобів було відмовлено у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, і зазначені постанови ні ким не скасовані, що, на думку апелянта, свідчить про те, що суд в порушення вимог ст.275 КПК України при розгляді даної кримінальної справи вийшов за рамки пред'явленого обвинувачення.

Крім того, на думку апелянта, кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів не знайшли свого підтвердження, як під час досудового, так і судового слідства, а тому повинні бути виключені з обвинувачення ОСОБА_8, крім того, вказує, що їх незначний розмір виключає наявність складу даного злочину.

Також апелянт звертає увагу на те, що з технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 випливає, що вона в рівних частках на праві приватної власності належить п'ятьом членам родини, і, на думку апелянта, частина майна ОСОБА_8 становить 1/5 особисто їй належного майна.

Заслухавши доповідача, провівши судове слідство, після чого, провівши судові дебати, в яких: адвокат ОСОБА_6 підтримав свою апеляцію та не заперечував проти задоволення доводів апеляції свідка ОСОБА_9; адвокат ОСОБА_16 та засуджена ОСОБА_8 підтримали апеляцію адвоката ОСОБА_6 та не заперечували проти задоволення доводів апеляції свідка ОСОБА_9; прокурор заперечував проти задоволення доводів апеляції адвоката ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9, після чого, вислухавши останнє слово засудженої ОСОБА_8, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок та окрема постанова підлягають скасуванню з направленням справи для проведення додаткового розслідування.

У відповідності зі ст.323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст.367 КПК України (1960 року) підставою для скасування вироку є однобічність або неповнота досудового слідства.

Так, у своїй апеляції адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року, у зв'язку з тим, що перебуваючи необґрунтовано протягом 2 годин в квартирі ОСОБА_8, працівники міліції в порушення вимог ст.177 КПК України без мотивованої постанови суду і згоди ОСОБА_8 зробили обшук, у процесі якого виявили наркотичний засіб, а так само зробили особистий обшук ОСОБА_8 і ОСОБА_13, яка знаходилась у неї в гостях, обмацавши кишені, які знаходилися на їх одязі. У той же час вони застосовували до ОСОБА_8 психологічний вплив, погрожуючи їй тим, що заберуть квартиру, її посадять, малолітню доньку віддадуть до притулку, а потім самі написали від її імені пояснення, які вона підписала, не читаючи, і, користуючись її пригніченим станом, змусили її написати заяву, яка дозволяє огляд її квартири.

Також адвокат вказує на те, що працівники міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 постійно контролювали ведення слідства у справі, будучи присутніми при проведенні допитів, де в присутності слідчого продовжували загрози.

Перевіряючи ці доводи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду кримінальної справи апеляційним судом давалося доручення органам прокуратури в порядку ст.315-1 КПК України (1960 року).

Як випливає з наданого матеріалу, дана перевірка проведена не повно.

Так, в матеріалах перевірки так і не було встановлено на підставі яких норм діючого законодавства, перебуваючи необґрунтовано протягом 2 годин в квартирі ОСОБА_8, працівники міліції в порушення вимог ст.177 КПК України (1960 року) без мотивованої постанови суду і згоди ОСОБА_8 зробили обшук, у процесі якого виявили наркотичний засіб, а так само зробили особистий обшук ОСОБА_8 і ОСОБА_13, яка знаходилась у неї в гостях, обмацавши кишені, які знаходилися на їх одязі. Крім того, не було у повної мірі встановлено, відсутність обставин, на які посилається апелянт про застосовування до ОСОБА_8 психологічного впливу, та обставин твердження апелянта про те, що самі працівники міліції у ході проведення незаконних дій самі написали від її імені пояснення, які вона підписала, не читаючи, і, користуючись її пригніченим станом, та потім змусили її написати заяву, яка дозволяє огляд її квартири.

При цьому, колегія судді вважає, що в ході перевірки не було прийнято до уваги, що відповідно до вимог ст.30 Конституції України, працівники міліції 22.02.2012 року не мали право на безперешкодне входження в квартиру ОСОБА_8 для перевірки способу життя ОСОБА_12

Крім того, не було взято до уваги, що ОСОБА_8 22.02.2012 року знаходилась у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується довідкою № 291 від 22.02.2012 року та результатами імунохроматографічного дослідження № 6/291 від 22.02.2012 року (т.1 а.с.41-421). Саме ця обставина дозволяє колегії суддів поставити під сумнів, що ОСОБА_8 усвідомлювала під час проведення обшуку, та підписування пояснень, та дозволу, про фактичні обставини того, що робили працівники міліції 22.02.2012 року у неї дома.

У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, постанову про закриття кримінального провадження від 10.12.2012 року винесена за результатами такої перевірки не може бути прийнято, як безперечний доказ повноти та об'єктивності досудового слідства у справі.

При таких обставинах, оскільки у апеляції адвоката ОСОБА_6 ставиться питання про сумнів у допустимості деяких доказів по справі, з метою усування будь-яких сумнівів про винність або невинність особи, якій пред'явлено обвинувачення по цій справі, на думку колегії суддів, прокуратурі треба у повному обсязі провести перевірку заяви адвоката ОСОБА_6 про застосування до засудженої ОСОБА_8 у ході обшуку її квартири, її допитів і при проведенні інших слідчих дій за її участю в ході досудового слідства, недозволених методів ведення слідства.

З цією метою необхідно встановити співробітників, які брали участь у проведення слідчо-оперативних заходів за участю ОСОБА_8, допитати цих осіб, а також старшого слідчого СВ Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим Скудну Н.А., у провадженні якої знаходилась дана кримінальна справа, на предмет застосування до засудженої ОСОБА_8 недозволених методів ведення слідства, крім того, допитати свідка ОСОБА_13 на предмет застосування до засудженої ОСОБА_8 у ході обшуку її квартири недозволених методів ведення слідства.

Крім того, у відповідності зі ст.190 КПК України (1960 року) у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою власника огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

У даному випадку слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про проведений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Однак, в порушення даних норм чинного законодавства, слідчим у протоколі огляду місця події від 22.02.2012 року (т.1 а.с.6) не зазначено на підставі чого саме був проведений огляд її квартири, чи письмової згоди засудженої ОСОБА_8, чи постанови судді.

Крім того, досудовим слідством не встановлено час та обставини, за яких ОСОБА_8 було дано дозвіл на огляд її квартири, в той час як вона вказує, що тільки після проникнення до її квартири і проведення обшуку, та застосування психологічного впливу, а потім, користуючись її пригніченим станом, вона була змушена написати заяву, яка дозволяє огляд її квартири.

Той факт, що зазначена заява була написана ОСОБА_8 після незаконного проникнення в її квартиру, після проведених обшуків, підтверджують і самі працівники міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як у процесі досудового слідства (т.1 а.с.112-118, 121-126), так і в судовому засіданні (т.2 а.с.8-10).

Крім того, в ході додаткового розслідування, необхідно перевірити всі інші доводи, наведені апелянтами, після чого постановити законне і обґрунтоване рішення по справі.

З урахуванням викладеного, вирок суду підлягає скасуванню, а оскільки допущена неповнота і однобічність не може бути усунена судом у ході судового слідства, кримінальна справа підлягає поверненню прокурору Ленінського району АРК для проведення додаткового розслідування, в ході якого усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

У зв'язку з тим, що вирок Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року відносно ОСОБА_8 скасовано з поверненням справи прокурору для проведення додаткового розслідування, колегія суддів вважає необхідним скасувати і окрему постанову Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року відносно свідка ОСОБА_9

Підстав для зміни засудженій запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підписку про невиїзд, колегія суддів не знаходить, оскільки, на думку колегії суддів, вона може ухилитися від слідства та суду.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України (1960 року), п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року відносно ОСОБА_8 та окрему постанову Ленінського районного суду АРК від 03 липня 2012 року відносно свідка ОСОБА_9 - скасувати, кримінальну справу повернути прокурору Ленінського району АРК для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни - тримання під вартою.

Судді

Корольов М.П. Радіонов І.І. Кордик С.В.