Ухвала суду № 30586669, 11.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/7304/2012 Провадження № 22-ц/772/7/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кашпрук Г.М.Категорія: 27Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.07.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи - служби у справах дітей Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2012 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 02.10.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого предметом іпотеки є належна відповідачу квартира АДРЕСА_1. Вказаний іпотечний договір було укладено в забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ОСОБА_3 за кредитним договором від 02.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, за яким останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в розмірі 20 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами 13,8 % річних. Зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, яка була стягнута з нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2010 року, яке набуло законної сили, однак при примусовому виконанні рішення суду, майна боржника на яке може бути звернуто стягнення не виявлено, що явилось підставою для направлення вимоги про погашення заборгованості до відповідача, яка є майновим поручителем, але дана вимога не була виконана і борг не погашено, а тому позивач звернувшись в суд з позовом, просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, за рахунок чого задовольнити вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором в розмірі 28 705,37 доларів США, що станом на 07.05.2012 року еквівалентно 229 353,12 грн., з яких 149 795,84 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 54 729,21 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, 24 828,07 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором та реалізувати майно з прилюдних торгів, визначивши початкову вартість майна шляхом проведення суб'єктом оціночної діяльності незалежної експертизи оцінки майна, а також, стягнути судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.07.2012 року позов задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 02.10.2007 року, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, визначивши її початкову вартість шляхом проведення суб'єктом оціночної діяльності незалежної експертної оцінки, за рахунок чого задовольнити вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором в розмірі 25 698,30 доларів США, що еквівалентно 205 326,84 грн., з яких 149 795,84 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 54 729,21 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, 799 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, а також, вирішено питання про судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник ПАТ «Кредитпромбанк» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість рішення суду.

Представник служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явився, при цьому надав заяву про розгляд справи у його відсутність з посиланням на виробничу необхідність.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що позичальник порушив зобов'язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка була з нього стягнута, однак у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення і відповідно позивач набув права на звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, суд зменшив розмір пені до 799 грн..

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 02.10.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в розмірі 20 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитними коштами 13,8 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 02.10.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є належна відповідачу квартира АДРЕСА_1.

З матеріалів справи видно, що позичальник порушив зобов'язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка була стягнута з нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2010 року, яке набуло законної сили, однак при примусовому виконанні рішення суду, майна боржника на яке може бути звернуто стягнення, не виявлено, а також, залишилась не виконаною вимога позивача, яка була направлена ОСОБА_2, про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право позивача на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачено і вимогами ст. 589 ЦК України.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо обгрунтованості заявленого позову, при цьому рішення суду в частині зменшення розміру пені, сторонами не оскаржується.

Викладені в апеляційній скарзі посилання на незаконність укладеного договору іпотеки, оскільки зверненням стягнення на предмет іпотеки буде порушено права двох неповнолітніх дітей відповідача, які проживають у спірному жилому приміщенні, є безпідставними, тому як реєстрація дітей у даній квартирі була здійснена після укладення договору іпотеки і без згоди іпотекодержателя і рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2013 року, яке набуло законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Вінницької області від 28.02.2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання вказаного іпотечного договору недійсним, було відмовлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.07.2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :