Ухвала суду № 30584937, 28.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2051/12

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" про зобов'язання виконання вимог , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2012 року Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просила зобов'язати відповідача виконати сформульовані у першій редакції позову вимоги від 22.02.2012 року №24-06-14-14/1548 в частині усунення інших недоліків та порушень, зазначених в акті ревізії від 10.02.2012р. № 24-06/72, які викладені у листі Контрольно - ревізійного відділу в Хотинському районі від 29.04.2011р. № 24-31-12/371, направленому відповідачу за наслідками попередньої ревізії, а саме: 1) забезпечення відшкодування до Державного бюджету (код платежу 240603, рахунок №31110115700254, МФО 856135 ОКПО 23246241 одержувач державний бюджет Хотинського району ГУДКУ у Чернівецькій області) 212513,00 грн., використані у 2006-2010 роках із загального фонду державного бюджету за КПКВ 2751080 „Збереження архітектурної спадщини в заповідниках" на покриття витрат спеціального фонду з оплати праці та сплату внесків до державних цільових фондів (п.2 вимог від 29.04.2011р.); 2) стягнення зайво виплачених коштів в сумі 238720,91 грн. з ociб, які їх безпідставно отримали, в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України, а у разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок посадової особи, що допустила зайві грошові виплати (п.8 вимог від 29.04.2011р.); 3) проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 84080,73 грн. (зарахування в рахунок майбутніх платежів) (п.10 вимог від 29.04.2011р.); 4) відображення в обліку дебіторської заборгованості (різницю у вартості отриманих послуг) в сумі 10000,00 грн., проведення претензійно-позовної роботи з надавачем послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення в дохід установи коштів в сумі - 10000,00 грн., в іншому випадку стягнути з ociб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та poзмipi встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України (п.13 вимог від 29.04.2011р.); 5) відображення в обліку дебіторської заборгованості (різницю у вартості отриманих послуг) в сумі 60000,00 грн., проведення претензійно-позовної роботи з надавачем послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення в дохід установи коштів в сумі - 60000,00 грн., в іншому випадку стягнути з oci6, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та poзмipi встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України (п.14 вимог від 29.04.2011р.); 6) відображення в обліку дебіторської заборгованості (різницю у вартості отриманих послуг) в сумі 74865,00 грн., проведення претензійно-позовної роботи з надавачем послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення в дохід установи коштів в сумі - 74865,00 грн., в іншому випадку стягнути з ociб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України (п.15 вимог від 29.04.2011р.); 7) відображення в обліку дебіторської заборгованості (різницю у вартості отриманих послуг) в сумі 95704,40 грн., проведення претензійно-позовної роботи з надавачем послуг щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення в дохід установи коштів в сумі - 95704,40 грн., в іншому випадку стягнути з ociб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України (п.16 вимог від 29.04.2011р.).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2011 року. Ревізію проведено з 10 січня 2012 р. по 03 лютого 2012 р. у відповідності до питань програми ревізії. За результатами проведеної ревізії складено Акт №24-06/72 від 10 лютого 2012 року.

Позивачем на підставі п.7 ст.10 Закону, п.п.15 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, на адресу Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" направлено лист - вимогу №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовних вимог не відповідає змісту вимог позивача №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року та змісту акту ревізії від 10.02.2012 року №24-06/72.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній адміністративній справі є позовна вимога про зобов'язання Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" виконати вимоги №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року в частині усунення інших недоліків і порушень, зазначених в акті ревізії від 10.02.2012 року №24-06/72, які викладені у листі від №24-31-12/371 від 29.04.2011 року за наслідками попередньої ревізії.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

На підставі аналізу зазначеної норми законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що вимога позивача є обов'язковою до виконання виключно у разі її законності. Вимога повинна відповідати критеріям, встановленим для рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема, загальним положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у розумінні ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що п.3 вимог Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року є необґрунтований, оскільки, формулювання вимоги як "усунення інших недоліків і порушень, зазначених в акті ревізії", перешкоджає чіткому виконанню обов'язку підконтрольною установою та не містить конкретного способу усунення порушення.

Разом з тим, дослідивши акт ревізії від 10.02.2012 р. №24-06/72, судом першої інстанції вірно встановлено, що цим актом не було зафіксовано порушень, які зазначено в прохальній частині позовної заяви. В акті ревізії лише констатовано факт неусунення недоліків та порушень, виявлених попередніми контрольними заходами.

Отже, вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року, пред'явлені на підставі акту ревізії від 10.02.2012 року №24-06/72, не можуть містити вимог щодо усунення порушень, які не виявлені ревізією.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що порушення, зафіксовані в акті ревізії №24-06/72 від 10 лютого 2012 року, відповідачем усунуто повністю, а тому, підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги №24-06-14-14/1548 від 22.02.2012 року про усунення недоліків і порушень, зазначених в акті ревізії від 10.02.2012 р. №24-06/72 немає, оскільки всі без винятку позовні вимоги стосуються виконання вимог № 24-31-12/371 від 29.04.2011 року, пред'явлених позивачем за наслідками попередньої ревізії, за якими пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вірно не надавалась судом першої інстанції правова оцінка тим обставинам, викладеним позивачем у позовній заяві, які, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем норм чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.

/підпис/ Сушко О.О.

З оригіналом згідно:

секретар