Постанова № 30584472, 19.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа № 805/3209/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові

Донецької області

до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

про стягнення заборгованості по виплачених пенсіях

Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 в сумі 252 772,61 грн. за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що органами пенсійного фонду були виплачені пенсії особам, що працювали у відокремленому підрозділі «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на роботах, що надають право на призначення пенсій на пільгових умовах (список № 2). Позивач зазначав, що всупереч положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємством відповідача не було здійснено виплат, направлених на відшкодування органам Пенсійного фонду у передбаченому чинним законодавством порядку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 252 772,61 грн. З огляду на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 252 772,61 грн.

19 березня 2013 року, через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду представником Державного підприємства «Красноармійськвугілля» надано письмову заяву про визнання в повному обсязі заявлених управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області позовних вимог.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

19 березня 2013 року позивачем та відповідачем через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надані клопотання про розгляду справи за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові та Державного підприємства «Красноармійськвугілля».

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Державне підприємство «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32087941. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований та обліковується в управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області. Шахта "Стаханова" є відокремленим підрозділом державного підприємства «Красноармійськвугілля» без прав юридичної особи.

Протягом жовтня, листопада та грудня 2012 року позивачем були направлені на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з жовтня по грудень 2012 року включно (арк. справи 6-7). В зазначених розрахунках позивачем визначено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на відокремленому підрозділі відповідача "Шахта Стаханова" в загальній сумі 252 772,61 грн., у т.ч. за жовтень 2012 року в сумі 85423,32 грн., за листопад 2012 року в сумі 84293,53, за грудень 2012 року - в сумі 83055,76 грн. Про отримання розрахунків відповідачем свідчать відмітки на супровідних листах про відправлення зазначених розрахунків (штамп підприємства, дата отримання та підпис уповноваженою особи) (арк. справи 6-7).

Згідно даних наявної в матеріалах справи картки особового рахунку станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 складає 2 657 452,17 грн., в т.ч. за жовтень - грудень 2012 року в сумі 252 772,61 грн. (арк. справи 33-35).

Стосовно наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача суми заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються перехідними положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), норми яких в цій частині Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінювалися.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій врегульований також пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України. Згідно підпункту 6.1 Інструкції відшкодуванню у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримувалися розрахунки-повідомлення, складені за формою додатку 6 до Інструкції № 21-1, втім, визначена в них сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком відповідачем не відшкодована. Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком суми позову, картки особового рахунку загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року за списком № 2 становить 252 772,61 грн. (арк. справи 6-7). Крім того, наявність заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 252 772,61 грн. за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року підтверджено актом звірки станом на 01 січня 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

При визначенні правомірності заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суд виходить з того, що жодних зауважень з приводу розміру заявлених до відшкодування витрат чи правомірності їх здійснення від відповідача не надходило, обставина щодо правильності визначення суми витрат не є спірною між сторонами.

Аналіз Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції № 21-1 дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначені особам, відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ) за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV). Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, в якій зазначено, що підприємства та організації здійснюють покриття фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII (абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР) зі ставкою збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність в відповідача обов'язку відшкодовувати на користь органів Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Через невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 252772,61 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 252 772,61 грн.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З огляду на зазначене на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від N 21-1 від 19 грудня 2003 року та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 104-107, 111, 112, 128, 136, 143, 155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості із відшкодування витрат по виплачених пенсіях по списку № 2 в сумі 252772,61 грн. за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року,- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 252 772,61 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві гривні 61 копійка) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Артема, 13, код ЄДРПОУ 21963441).

Повний текст постанови складений та підписаний 19 березня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.