Ухвала суду № 30582092, 10.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/405/13-ц Провадження № 22-ц/795/896/2013 Головуючий у I інстанції -Кухта В.О. Доповідач - Литвиненко І. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.при секретарі:Примачок Ю.М.за участю:представника скаржника ОСОБА_5, ст.держвиконавця Бабенка В.М., ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Чернігівського районного суду від 05 березня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_8 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції,

зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк", ТОВ „ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_7,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу через порушення норм матеріального права та ухвалити нове судове рішення про задоволення її скарги.

Ухвалою суду у задоволенні скарги ОСОБА_8 було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що державним виконавцем не взято до уваги положення ст.52 Закону України „Про виконавче провадження" відносно того, що боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення та проігноровані неодноразові звернення боржників щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавця Центральному відділі ДВС ЧМУЮ Бабенка В.М. перебуває виконавчий лист № 2-806/09 від 21.12.2009 року, виданий Чернігівським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2547849,27 грн.

Старшим держвиконавцем Центрального відділу ДВС ЧМУЮ Бабенко В.М. 30.01.2013 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_8 відповідно до якої з усіх видів заробітку, що належать до виплати після відрахування податків, має відраховуватись 20% та направлятись на задоволення вимог стягувачів та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

ОСОБА_8 вважає, що задоволення вимог кредитора має здійснюватись за рахунок продажу предметів іпотеки, а не звернення стягнення на заробітну плату, а тому просила скасувати постанову старшого держвиконавця Центрального відділу ДВС ЧМУЮ Бабенка В.М. про звернення стягнення на заробітну плату від 30.01.2013 року та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 30.01.2013 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством передбачено право державного виконавця самостійно визначати черговість стягнення на кошти та інше майно боржника.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Твердження апелянта про те, що дії держвиконавця є неправомірними так як звернення стягнення на заробітну плату можливе лише при відсутності іншого майна, а в даному випадку існує іпотечне майно, співвласником якого ОСОБА_8 вважає, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_8 є солідарним боржником, зареєстрованого майна за нею не має, і вона, як боржник, повинна виконувати рішення суду. У зв'язку з відсутністю добровільного виконання, старший державний виконавець Бабенко В.М. прийняв заходи для примусового виконання рішення суду у відповідності до Закону України „Про виконавче провадження".

Помилкове посилання суду першої інстанції на ч.5 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження", не є підставою для скасування ухвали суду, оскільки процитована норма закону відповідає ч.5 ст.52 Закону України, якою керувався суд при вирішенні спору.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Ухвалу Чернігівського районного суду від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: