Рішення № 30579950, 10.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10.04.2013 справа № 927/238/13-г

Суддя А.В. Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006»,

вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005,

до відповідача: Фермерського господарства «Сапфір-М.М.»,

с. Хоробичі, Городнянський район, Чернігівська область, 15122,

предмет спору: про стягнення 100 980,00грн

за участю представників сторін:

від позивача: Н.А.Тищенко, представник за довіреністю №21/13 від 05.01.2013;

від відповідача: М.М.Головач, керівник.

У відповідності до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством «Бізон-Тех 2006» подано позов до фермерського господарства «Сапфір-М.М.» про стягнення 59 400,00грн заборгованості за договором поставки пестицидів №ПЛ-П-90 від 24.05.2012, 17 820,00грн штрафу, 23 760грн процентів за користування чужими коштами та відповідного судового збору.

Представники сторін подали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які судом задоволені та залучені до матеріалів справи.

Документів на виконання вимог ухвал суду від 15.02.2013, 26.02.2013 та від 26.03.2013 відповідачем суду не надано.

Представник позивача в усних поясненнях підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу. Одночасно, підтримав позов в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Натомість повідомив, що розгляд питання щодо можливості зменшення стягнення нарахованого штрафу буде вирішуватись керівництвом під час виконання рішення.

В свою чергу, представником відповідача будь-яких клопотань, як то розстрочення або відстрочення виконання рішення суду чи зменшення розміру штрафу в порядку п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), як і будь-яких інших заяв чи клопотань суду не заявлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

24.05.2012, сторонами укладено договір поставки пестицидів за №ПЛ-П-90 (надалі - Договір).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, зокрема, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця (відповідача у справі) пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі - товар) у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати цей товар.

Пунктами 2.1., 2.3. Договору передбачено, зокрема, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.

Якщо у період дії цього Договору між сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписано Специфікацію на нього, то накладна на такий товар, що підписана представником покупця, прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціну та кількість поставленого покупцю товару, а останній зобов'язаний його оплатити на умовах, в строки та порядку, визначеному в цьому Договорі.

Розділом 4 даного Договору встановлено умови поставки та приймання товару.

Так, п.п. 4.3., 4.4., 4.7. Договору, зокрема, визначено що дата (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у обумовлені сторонами строки, тільки за умови надходження на його поточний рахунок суми попередньої оплати або авансових платежів повністю, якщо такі умови оплати товару були передбачені Специфікаціями.

Усі претензії щодо якості і кількості товару мають бути заявлені до закінчення приймання та підписання накладної. Після підписання накладної (за відсутності двостороннього акту про недоліки товару) приймання товару вважається таким, що відбулося, і претензії покупця не приймаються, та інше.

З матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар (гербіцид «Фюзілад Форте 150ЕС, к.е.» в кількості 300л по ціні 165,00грн на суму з ПДВ 59 400,00грн, що підтверджується видатковою накладною від 14.06.2012 за №ЗП10013, Специфікацією №2 від 14.06.2012 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей б/н від 14.06.2012, виданою на ім`я Головач Миколи Миколайовича /копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи/.

Будь-яких заперечень щодо отриманого товару відповідачем не надано, отже, враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, п. 3 Специфікації №2 від 14.06.2012 сторонами було встановлено, що товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в Договорі, та в такі строки:

- авансовий платіж у сумі 17 820,00грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 29.06.2012;

- другий платіж у сумі 41 580,00грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 10.09.2012.

Таким чином, відповідач мав повністю розрахуватися з постачальником не пізніше 10.09.2012.

Натомість, за отриманий товар відповідач в повному обсязі та в строк не розрахувався.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 54 900грн основного боргу.

Оплату товару у розмірі 59 400,00грн відповідачем здійснено лише 18.02.2013, тобто після порушення провадження у справі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 18.02.2013 за №150 на суму 20 000,00грн, №149 на суму 20 000,00грн та №151 на суму 19 400,00гре, а також випискою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку позивача за 15.02.2013-18.02.2013.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, провадження в частині стягнення 54 900,00грн основного боргу підлягає припиненню.

В свою чергу, п.8.1.3. Договору сторонами встановлено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Відповідно до вищевказаного пункту Договору, позивачем нараховано штраф у розмірі 17 820,00грн.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга ст. 193, частина перша ст. 216 та частина перша ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, зокрема, у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Одночасно, умовами п.8.5. Договору сторони встановили, зокрема, що згідно із частиною третьою ст.692, частиною п`ятою ст.694, ст.536 ЦК України, у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення.

Посилаючись на вказаний вище пункт Договору, позивач просить стягнути 23 760,00грн процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 19.11.2012 по 06.02.2013.

В свою чергу, відповідно до частини третьої ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною п`ятою ст.694 ЦК України визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною третьою ст.198 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно частини другої ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач за поставлений товар в обумовлені договором строки не розрахувався.

Користуючись своїм правом, господарський суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами, та дійшов висновку, що розрахунок позивача відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи, а тому підлягає задоволенню повністю, а саме у розмірі 17 820,00грн штрафу та 23 760,00грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 019,60грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 59 400,00грн основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з фермерського господарства «Сапфір-М.М.», вул. Гагаріна, 24, с. Хоробичі, Городянський район, Чернігівська область, 15122, ід. код 35274787 (п/р 26005060189591 в ВФ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 302689) на користь приватного підприємства «Бізон-Тех 2006», вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005, ід. код 34216986 (п/р 260010230340 в ПАТ «БМ Банк», МФО 380913) 17 820,00грн штрафу, 23 760,00грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 019,60грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2013

Суддя А.В.Романенко