Рішення № 30579929, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2850/13 08.04.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про стягнення 2 513,32 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Пушкарьова К. В. - представник за довіреністю

від відповідача: Великородний А. О. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" страхового відшкодування в розмірі 2 513,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № DNРОАЕ00045246 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Деу д/н АЕ5533ВК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Мітсубісі д/н АЕ6772АС, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1040976), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 порушено провадження по справі № 910/2850/13, розгляд справи призначено на 18.03.2013.

15.03.2013 через канцелярію суду від позивача по справі надійшли письмові пояснення на підтвердження заявлених позовних вимог.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.03.2013 представника позивача розгляд справи відкладено на 08.04.2013.

Представник позивача в судове засідання 08.04.2013 з'явився та надав письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2012 письмового відзиву на позов не надав, проти задоволення позову заперечував.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.04.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

12.08.2008 року між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та Хлантом Олександром Миколайовичем був укладений договір страхування наземного транспорту № DNРОАЕ00045246. Об'єктом страхування було визначено автомобіль Деу д/н АЕ5533ВК. Строк дії цього договору встановлено 12 місяців (один рік) (п.9). Також пунктом 9 цього договору передбачено можливість, при бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців, продовження договору страхування, у разі сплати страхового платежу. В цьому випадку Страхувальник повинен сплатити страховий платіж в наступних роках за графіком, визначеним у п. 10.1 договору страхування у день вказаного місяця але наступного року. Сплачуваний період починається з наступного дня закінчення строку оплати останнього платежу. У разі продовження договору страхування розмір платежу іцорічно зменшується на 4,4 % від попереднього страхового платежу.

Таким чином страхові платежі, які повинен сплатити страхувальник при бажанні продовжити договір страхування наземного транспорту № DNРОАЕ00045246, визначають в наступному розмірі: 2248,26 грн. за період з14.06.2007 по13.06.2008 (п. 8 договору); 2149,34 грн. за період 14.06.2008 по13.06.2009 (2248,26 - 4,4%); 2054,77 грн. за період з 14.06.2009 по 13.06.2010 (2149,34 - 4,4%); 1964,36 грн. за період з 14.06.2010 по 13.06.2011 (2054,77 - 4,4%).

Позивач на підтвердження сплати страхових платежів надав суду меморіальні ордери, таким чином на момент ДТП договір був чинним.

Василенко О. В. 21.02.2010 близько 10-30 год. на перехресті вул. Свердлова та пр. Кірова у м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем Мітсубісі д/н АЕ6772АС, виконуючи поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Деу д/н АЕ5533ВК під керуванням Хланта О. М.

Згідно з постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2010 у справі № 3г-1109/10 Василенка О. В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 242-03-10-Л від 01.03.2010 про оцінку збитку завданого власнику дорожнього транспортного засобу, матеріальний збиток, завданий власнику Деу д/н АЕ5533ВК, пошкодженого в результаті ДТП складає 3048,62 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № И-1664 від 17.03.2010 на суму 2513,32 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 2513,32 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2909 від 24.03.2010.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2513,32 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Мітсубісі д/н АЕ6772АС, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Мітсубісі д/н АЕ6772АС, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/1040976 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/1040976) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 30500,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/1040976 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Також згідно із ст. 16 Цивільного Кодексу України, ст. 20 Господарського Кодексу України, ст.1 Господарсько-процесуального Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ред. від 16.11.2008, чинний на момент виплати страх, відшкодування) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

Ст. 38 зазначеного Закону (ред. від 16.11.2008, чинний на момент виплати страх, відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування.

Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 № 23/279.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 2513,32 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 2513,32 (дві тисячі п'ятсот тринадцять гривень 32 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот дев'ять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 09.04.2013

Суддя О.А. Грєхова