Ухвала суду № 30579834, 25.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/34/13-а

25.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим- Сибірьова Олена Василівна, довіреність № 70/01-07 від 30.01.13,

розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 01.02.13 у справі № 801/34/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим (пл. Героїв Перекопа 1 а, Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим (вул. Менделєєва, 14-а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з не відшкодуванням відповідачем витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві з 01.08.2012 року по 01.12.2012 року у розмірі 121285,48 грн.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2013 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопа, 1а, р/р 25601010046107 в ВАТ "Державний ощадбанк України" МФО 324805, ЄДРПОУ 22300375) суму не відшкодованих витрат у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплаченої за період серпня по листопад 2012 року у розмірі 4114 (чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим суми витрат на виплату та доставку пенсій за серпень-листопад 2012 року у розмірі 4114, 40 грн., решту частину постанови - залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Порядком відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, даний Порядок не було змінено, а тому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим не є належним відповідачем.

Також, не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивач кожного місяця проводить звірку сум витрат з особистих справ потерпілих, у зв'язку з чим підписані двосторонні акти, з яких вбачається, що Управлінням сплачено пенсії, які не взято відповідачем до заліку, та які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно актам та поіменним спискам.

Разом з апеляційними скаргами, заявники подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, але з матеріалів справи вбачається, що строк не є пропущеним, тому ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду провадження по справі за апеляційною скаргою заявника було відкрито без попереднього вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, які викладені у самій скарзі.

Представник позивача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня 2012 року по листопад 2012 року. (а.с.43,45,47,49).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Красноперекопськ АР Крим до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку за період серпень 2012 року- листопад 2012 року (а.с.44,46,48,50).

Вбачається, що розбіжності в розмірі 121285,48 грн., з яких: 3939,04 грн. - основний розмір пенсії, 126,36 грн. - цільова допомога, 47,96 грн. - поштові витрати на доставку основного розміру пенсії, 1,04 грн. - поштові витрати на доставку цільової допомоги; 116723,06 грн. - державна адресна допомога, 448,02 грн. - поштові витрати на доставку адресної допомоги, виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії 42 особам.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів , перевіряючи наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виходить з наступного.

В частині другій статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Згідно з пунктом 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

В абзаці третьому пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Також, як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що відшкодування витрат Фондом здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Так, представленими документами в матеріалах справи підтверджується правомірність призначення та виплати пенсій застрахованим 42 особам .

Пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок; трудової книжки; довідки МСЕК.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

В пункті 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації від 22.07.2004 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 року за № 976/9575 оплата послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у сільській місцевості становить 1,56 % від суми доставки пенсійних виплат.

За викладених вище обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії та поштового збору на її доставку, а також цільову допомогу та витрати на її доставку, виплачених зазначеним особам, за період з серпня 2012 року по листопад 2012 року в розмірі 4114,40 грн. (3939,04+47,96+126,36+1,04), тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування державної адресної допомоги та поштового збору на її доставку за період серпень-листопад 2012 року у розмірі 117171,08 грн. (116723,06+448,02), колегія суддів зазначає наступне.

Перелік, вказаний у пункті 4 Порядку є вичерпним, до нього не внесено «щомісячну цільову грошову допомогу» та «державну адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Крім того, перелік, вказаний у пункті 4 Порядку, не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Необхідно зауважити, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

За даних обставин, судом першої інстанції правомірно встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги, у цій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим,-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 01.02.13 у справі № 801/34/13-а,-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль