Постанова № 30579595, 01.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року 11:09 № 826/1275/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службидоДержавного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління»про стягнення заборгованості в розмірі 242 289,36 грн.,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» (далі - відповідач) коштів у розмірі 242 289,36 гривень з рахунків відповідача у банках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву у встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 строк.

На підставі ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 25.02.2013 призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15.03.2013 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Державне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 242 289,36 грн., яка станом на 19.02.2013 відповідачем не сплачена.

Відповідач проти задоволення позову заперечив в частині стягнення податкового боргу у розмірі 227 666,81 грн., оскільки, на його думку, зазначена сума мала бути списана позивачем відповідно до пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Щодо стягнення решти податкового боргу у розмірі 14 622,55 грн. відповідач не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Оболонського району міста Києва Державної податкової служби.

Згідно довідки позивача б/н б/д, станом на 30.01.2013 за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 242 289,36 грн., в тому числі з податку на прибуток - 7270,00 грн., податку на додану вартість - 227 666,81 грн., частина прибутку, що вилучається до бюджету - 450,00 грн., земельний податок - 6902,55 грн.

Згідно довідки від 19.02.2013 про заборгованість ДП «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління», станом на 19.02.2013 податковий борг позивача складає 242 289,36 грн.

Суд встановив, що зазначена сума заборгованості виникла наступним чином.

Позивач на підставі акту камеральної перевірки № 675/15-107 від 28.09.2012 виніс податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 № 0011591501 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1020,00 грн., яке оскаржене не було. Сума податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн. відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

Відповідач 08.10.2012 подав податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року, якою визначив до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 6250,00 грн. Зазначена сума відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

На підставі акту камеральної перевірки № 340/15-215 від 28.02.2012 позивач виніс податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0023841502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 179 761,66 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0023851502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 47 095,15 грн. Сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 226 856,81 грн. відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

Відповідач 09.07.2012 подав розрахунок чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за три квартали 2011 року, яким до сплати в бюджет визначив суму у розмірі 450,00 грн. Зазначена сума податкового зобов'язання відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

А також, відповідач 15.02.2012 подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої щомісячний платіж земельного податку складає 1380,51 грн. Самостійно визначена сума податкового зобов'язання відповідачем сплачена не була. Станом на дату розгляду справи заборгованість з плати за землю складає 6902,55 грн.

З довідки позивача б/н б/д вбачається, що заборгованість ДП «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» з податку на додану вартість складає 227 666,81 грн. Однак, позивач надав докази на підтвердження податкового боргу лише на суму 226 856,81 грн.

За таких обставин, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у розмірі 810 грн. документально не підтверджена.

Відповідач під час судового розгляду та у письмових запереченнях щодо податкового боргу з податку на прибуток у сумі 7270,00 грн., частини прибутку, що вилучається до бюджету у сумі 450,00 грн. та земельного податку у сумі 6902,55 грн., всього у розмірі 14 622,55 грн., визнав, що дана заборгованість виникла після 01.07.2012 та не заперечував проти її стягнення.

Водночас, відповідач не погоджується із сумою податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 227 666,81 грн. На його думку, вона мала бути списана відповідно до пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки нарахована як штрафні санкції за затримку сплати податкового боргу, що виник до 01.07.2012.

Суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено:

«Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

… Контролюючі органи в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, здійснюють списання зазначених сум протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків.

На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховується пеня, штрафні санкції, що встановлені цим Кодексом.»

Згідно з п. 2 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» встановлено, що для цілей цього Закону підприємствами оборонно-промислового комплексу вважаються підприємства, включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» станом на день набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» відповідач включений до складу Державного концерну «Укроборонпром», а отже, на нього поширюється дія пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суд встановив, що відповідач направив до позивача лист від 15.11.2012 № 289 про списання податкового боргу, що виник станом на 01.07.2012 року з податку на прибуток, податку на додану вартість, частини прибутку до держбюджету, податку на транспортні засоби, комунального податку, податку на землю, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму податкових зобов'язань.

Позивач на підставі рішення від 12.11.2012 № 506 першого заступника начальника ДПІ у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби Синициної Р.В. за заявою відповідача, списав податковий борг, що виник станом на 01.07.2012 у розмірі 1 260 183,98 грн., на підставі пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість відповідача у розмірі 227 666,81 грн., суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки від 28.02.2012 № 340/15-215 позивач визначив відповідачу суму штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, визначеного у податкових деклараціях за вересень, листопад, грудень 2008 року та травень, липень, серпень 2010 року. Податкове зобов'язання за наведеними податковими деклараціями було самостійно погашене відповідачем до 01.07.2012, проте із порушенням встановлених податковим законодавством строків сплати податкового зобов'язання, що було зафіксовано в акті перевірки від 28.02.2012 № 340/15-215.

Згідно пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції не нараховуються на суму податкового зобов'язання, що була списана відповідно до даного пункту, водночас у разі визначення податковим органом штрафних санкцій та нарахування пені на податкові зобов'язання, що були самостійно сплачені платником до 01.07.2012 положення цього пункту не застосовуються.

Податкові повідомлення-рішення № 0023841502 та № 0023851502, відповідно до яких відповідачу визначено штраф за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання на загальну суму 226 856,81 грн. винесені позивачем 26.06.2012 та отримані відповідачем 04.07.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421304638856.

У відповідності до положень Податкового кодексу України, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення, а у разі адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012 № 0023841502 та № 0023851502 суду не надано. Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 226 856,81 грн. є узгодженою з 04.07.2012 та відображена у обліковій картці відповідача у липні 2012 року.

За наведених обставин, сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 226 856,81 грн. не підлягає списанню на підставі пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки узгоджена після 01.07.2012.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач надав суду докази на підтвердження податкового боргу Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» на загальну суму 241 479,36 грн. Податковий борг позивача у розмірі 810 грн. відповідачем документально не підтверджено.

З огляду на встановлене та враховуючи, що суму боргу в розмірі 241 479,36 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 241 479,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» податковий борг у розмірі 241 479,36 грн. з рахунків у банках:

- АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, р/р № 26022234;

- ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, р/р № 26004001059040;

- АТ «УкрСиббанк», МФо 351005, р/р № 26003328203400;

- ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД м. Київ, МФО 322669, р/р № 2600130029753 та № 2600030129753;

- ЦЕНТРАЛЬНА ФІЛІЯ ПАТ ПІБ, м. Київ, МФО 322250, р/р № 26000301240347.

3. Кошти зараховувати наступним чином:

- податок на прибуток - 7270,00 грн. на р/р № 31111009700006, код платежу 3011020100;

- податок на додану вартість - 226 856,81 грн. на р/р № 31113029700006, код платежу 14010100;

- частина чистого прибутку, що вилучається до бюджету - 450,00 грн. на р/р № 31113074700006, код платежу 21010100;

- земельний податок - 6902,55 грн. на р/р № 33210812700006, код платежу 13050100.

Одержувач: УДКС України у Оболонському районі міста Києва, код 38002491, банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку 820019.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський