Постанова № 30579329, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 квітня 2013 року 09 год. 20 хв. № 826/2208/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий елемент" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 21 лютого 2013 року надійшов позов державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (також далі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий елемент" (також далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу із орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 670689,40 грн.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що податковий борг утворився в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, що є підставою для прийняття судом рішення про стягнення з нього заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідними ухвалами суду від 22 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та задоволено клопотання законного представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо списання грошових коштів з рахунків відповідача на суму податкового боргу у вказаному розмірі.

У судові засідання представники сторін не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторони, з дотриманням вимог ч. 11 ст. 35, ч. 2 ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України), повідомлені належним чином. При цьому, 29 березня та 04 квітня 2013 року до суду надійшли письмові клопотання законного представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 29 березня 2013 року, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, судом прийнято рішення про подальший розгляду справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач (ідентифікаційний код 32254443) як юридична особа зареєстрований Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Шевченківської районі міста Києва Державної податкової служби, а також у позивача як платник податків за неосновним місцем обліку.

На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку, яка виникла в результаті несплати відповідачем грошового зобов'язання, визначеного ним у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 29 лютого 2012 року № 6097 (також далі за текстом - податкова декларація).

Зокрема, з відомості про наявні земельні ділянки (додаток 1 до податкової декларації), копія якої міститься у матеріалах справи, вбачається, що між відповідачем та Полтавською міською радою укладено договір оренди землі від 17 листопада 2006 року, а саме земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Пушкарівська, 22.

У п. 13 податкової декларації "нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік" відповідачем самостійно визначено розмір такої плати за кожний місяць 2012 року.

Згідно з п. 14.1 ст. 14, п. 46.1, ст. 46, п. 49.1 ст. 49, п. 54.1 ст. 54, абзацом 1 п. 57.1 ст. 57, п. 286.2, ст. 286, п. 287.3 ст. 287, підпунктами 14.1.175, 14.1.162, п. 14.1 ст. 14, підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129, п.п. 59.1, 59.3-59.5 ст. 59 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем надсилалась відповідачу податкова вимога від 05 червня 2012 року № 749, однак на час звернення до суду з позовом заборгованість так і залишилась не погашеною.

Доказів оскарження такої податкової вимоги відповідачем до суду не надано.

Таким чином, податковий борг є узгодженим та визнається таким, розмір якого підтверджується даними облікової картки платника податку.

У матеріалах справи міститься копія акту від 05 листопада 2012 року № 3793-15-5-32254443 про результати камеральної перевірки податкової звітності (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, відповідачем несвоєчасно подано податкову звітність по орендній платі за земельні ділянки за 2012 рік.

На підставі акту перевірки, 27 листопада 2012 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0003261505, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 170,00 грн.

Доказів оскарження такого податкового повідомлення-рішення в адміністративному (досудовому) та/або судовому порядку відповідачем до суду не надано.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41, підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, п.п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, законний представник позивача надав суду достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а відповідач будь-яких заперечень проти позову та доказів, які у нього є, до суду не надав.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий елемент" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий елемент" про стягнення з відповідача коштів.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий елемент" (ідентифікаційний код 32254443, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А) податковий борг у розмірі 670689,40 грн. (Шістсот сімдесят тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень сорок копійок) до Державного бюджету України (р/р 33214812700002 в ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 13050200).

3. Копії постанови направити сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин