Ухвала суду № 30579587, 26.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2853/11/0170/15

26.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-2853/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 26.07.12

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 року адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0003161502/0 від 11.11.2010 р., №0003161502/1 від 10.12.2010 р. та №0003161502/2 від 19.01.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" судовій збір у сумі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 26.02.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" зареєстровано Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як юридична особа (ЄДРПОУ 19195199), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО №641891, та є платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача з 02.11.2010 р. по 03.11.2010 р. була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість Кримського республіканського підприємства "Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" за грудень 2008 р.

За результатами перевірки був складений акт від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199, за висновками якого встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" несвоєчасно здійснювало сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2008 р. на суму 296500,00 грн., у зв'язку з чим до нього повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 148250,00 грн. (296500,00х50%) на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акту перевірки податковим органом 11.11.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0003161502/0 від 11.11.2010 р. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" оскаржило вказане рішення до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в порядку апеляційного узгодження за п.5.2. ст.5. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За результатами розгляду скарги податковим органом прийнято рішення, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003161502/0 від 11.11.2010 р., а скаргу позивача - без задоволення. Крім того, за результатом розгляду скарги Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0003161502/1 від 10.12.2010 р. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" оскаржило вказане рішення до Державної податкової адміністрації в АР Крим в порядку апеляційного узгодження за п.5.2. ст.5. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатом розгляду скарги позивача Державною податкової адміністрацією в АР Крим прийнято рішення від 14.01.2001 р. вих. № 74/10/25-023, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р., а скаргу позивача - без задоволення

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р. Державною податкової інспекцією в м. Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/2 від 19.01.2011 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148 250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок та строки надання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року були врегульовані Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про систему оподаткування", Законом України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим, суд вважає за необхідним керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Таким чином, позивач який є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати самостійно визначені податкові зобов'язання.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст. 5 Закону).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Позивачем в порядку податкової звітності до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим була надана декларація з податку на додану вартість за грудень 2008 року від 19.01.2009 р. №48828, відповідно до якої платником податків визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період грудня 2008 року у сумі 296500 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, граничний строк сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року встановлений до 30.01.2009 року.

Податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 296 500,00 грн., узгоджене КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р. фактично сплачено позивачем за період з 12.01.09 р. по 17.02.09 р. в грошовій безготівковій формі в сумі 140000,00 грн., що підтверджується належними платіжними дорученнями та виписками банку, а саме: платіжним дорученням №12 від 12.01.2009 р. на суму 100000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", №98 від 05.02.2009 р. на суму 20000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", №115 від 10.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", № 137 від 17.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.".

Таким чином, фактична сплата податкового зобов'язання за грудень 2008 року була здійснена КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" лише частково в сумі 140 000,00 грн., у т.ч.: 100000,00 грн. - 12.01.09 р. - у межах встановленого строку (до 30.01.09 р.); 40 000,00 грн. - 5-17.02.09 р. - з простроченням 6-18 днів (тобто до 30 днів).

Згідно даних облікової картки платника КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" за січень-лютий 2009 р. Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим не розподіляла платежі в сумі 140 000,00 грн. на погашення пені.

При визначенні несплаченої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р. встановлено, що станом на 03.11.2010 р. (дата складання акту) не погашеними є узгоджені податкові зобов'язання КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" з податку на додану вартість за грудень 2008 р. (податковий борг) в сумі 156500,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі № 2а-2853/11/0170/15 від 14.06.2012 р.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).

Відповідач наполягав на тому, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 12 від 12.01.2009 р. на суму 100000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", №98 від05.02.2009 р. на суму 20000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", №115 від 10.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", № 137 від 17.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу "ПДВ за грудень 2008 р.", були перераховані в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача в порядку календарної черговості, що є правомірним відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р..

У зв'язку з чим, дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року були визначені податковим органом з урахуванням погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що відображено в додатку до акту перевірки, а саме, відповідно до платіжних доручень №986 від 27.05.2010 р.; №1020 від 02.06.2010 р.; №1051 від 08.06.2010 р.; №1259 від 17.06.2010 р.; №1262 від 17.06.2010 р.; №154/597 від 22.06.2010 р.; №1281 від 23.06.2010 р.; №1343 від 02.07.2010 р.; №154/619 від 05.07.2010 р.; №2234 від 30.08.2010 р.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. №2346-III кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" 05.04.2001 р. №2346-III банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, сплата позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року частково підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. не пов'язує факт сплати податку з внесенням відомостей про це до автоматизованої системи податкового органу.

Разом з тим, при визначенні факту та дати сплати КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р. податковий орган здійснював розподіл платежів, отриманих від КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, без врахування реквізиту "призначення платежу".

Так, відповідно до акту перевірки від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199 податковим органом встановлені факти несвоєчасного погашення КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р.

За даними відповідача прострочення в погашенні податку на додану вартість за грудень 2008 р. складає більше 90 днів, що є підставою для застосування до платника (КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі") штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.у розмірі 50% від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу.

Сума штрафної (фінансової) санкції, що застосована податковим органом за вказане порушення, складає 148250,00 грн. = 296 500,00х50% (розрахунок, наведений у додатку до акту).

В акті перевірки вказано, що до платежів, які несвоєчасно сплачені КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" у рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених за грудень 2008 р., Державна податкова інспекція в. м. Керчі АР Крим віднесла суми оплат за наступними платіжними дорученнями:

- 11 151,88 грн. сплачено за платіжним дорученням №986 від 27.05.2010 р.;

- 16 591,61 грн. сплачено за платіжним дорученням №1020 від 02.06.2010 р.;

- 16 580,23 грн. сплачено за платіжним дорученням №1051 від 08.06.2010 р.;

- 12 417,67 грн. сплачено за платіжним дорученням №1259 від 17.06.2010 р.;

- 16 568,68 грн. сплачено за платіжним дорученням №1262 від 17.06.2010 р.;

- 2 613,85 грн. сплачено за платіжним дорученням №154/597 від 22.06.2010 р.;

- 16 546,15 грн. сплачено за платіжним дорученням №1281 від 23.06.2010 р.;

- 8 310,18 грн. сплачено за платіжним дорученням №1343 від 02.07.2010 р.;

- 3 510,05 грн. сплачено за платіжним дорученням №154/619 від 05.07.2010 р.;

- 148 188,10 грн. сплачено за платіжним дорученням №1687 від 28.07.2010 р.;

- 44 021,60 грн. сплачено за платіжним дорученням №2234 від 30.08.2010 р.

При дослідженні наведених платіжних доручень, виписок банку та картки особистого рахунку платника податку на додану вартість - позивача у справі, встановлено, що зарахування вказаних платежів в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р., здійснювалось податковим органом без врахування реквізиту "призначення платежу".

При аналізі реквізиту "призначення платежу" наведених вище платіжних документів встановлено, що жоден з них не був спрямований на погашення податкових зобов'язань за грудень 2008 р.

Так, платежі в сумі 290376,10 грн. спрямовані на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень-липень 2010 р., а платежі в сумі 6123,90 грн. отримані Державною податкової інспекцією в м. Керчі АР Крим в результаті реалізації активів платника в рахунок погашення податкового боргу (дані картки обліку платника податку на додану вартість) та повинні зараховуватись в погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення (п.7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.) - на погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2008 р.

Зазначені обставини встановлені висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-2853/11/0170/15 та підтверджуються матеріалами справи.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

А відтак, факти, які наведені ДПІ в обґрунтування порушень за актом перевірки від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199, не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" у повному обсязі.

Зазначені обставини підтверджується висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-2853/11/0170/15.

Не врахування податковим органом реквізиту "призначення платежу" платіжних доручень КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. привело до не вірного визначення дат и сум погашення податкових зобов'язань, розміру (%) і суми штрафних (фінансових) санкцій.

фактична сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 296500 грн. була здійснена КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" лише частково в сумі 140000,00 грн., у т.ч. - 100000,00 грн. - 12.01.09 р. - у межах встановленого строку (до 30.01.09 р.), 40000,00 грн. - 5-17.02.09 р. - з простроченням 6-18 днів (тобто до 30 днів).

Станом на 03.11.2010 р. (дата складання акту) не погашеними є узгоджені податкові зобов'язання КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" з податку на додану вартість за грудень 2008 р. (податковий борг) в сумі 156500,00 грн.

Таким чином, щодо податкових зобов'язань в сумі 100000,00 грн., сплачених у межах встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. строку, - відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. цього Закону.

Щодо податкових зобов'язань в сумі 40000,00 грн., сплачених з порушенням встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. строку на 6-18 днів, - є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10% від суми погашеного податкового боргу - прострочення до 30 днів, сума штрафних санкцій повинна складати 4000,00 грн.

Між цім, згідно акту перевірки та відповідно до спірних податкових повідомлень рішень податковим органом була застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50%, при цьому визначені інші суми та дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р., тобто визначена інша база для нарахування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податковим органом невірно застосовані норми п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та невірно визначена штрафна санкція, яка підлягає застосуванню, та, відповідно, сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 р.

Визначення штрафної (фінансової) санкції, яка підлягає застосуванню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у даному випадку, приведе до зміни бази для нарахування таких санкцій - зміни суми та дати погашення податкового боргу та, відповідно, приведе до зміни розміру (%) і суми штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, визначення та нарахування податкових зобов'язань з штрафних санкцій відноситься до виключної компетенції податкового органу, а відтак, у суду відсутні повноваження щодо самостійного визначення штрафної санкції, яка підлягає застосуванню у разі несвоєчасної сплати податкового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що штрафні (фінансові) санкції за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. не можуть бути визначені (нараховані) до моменту їх погашення у зв'язку з відсутністю бази для нарахування таких санкцій - погашеного податкового боргу.

Аналогічної думки додержується ДПАУ у Наказі №348 та ВАСУ в Ухвалі від 17.05.2011 р. по справі №2-10/303-2007А, Ухвалі від 23.02.2012 р. по справі №2-5/1713-2006А, Ухвалі від 15.12.2011 р. по справі №2-19/487.1-2007А.

Жодна норма податкового законодавства, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відсутні у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах та зараховувати платежі, які визначенні платником податку в рахунок погашення податкових зобов'язань за інші податкові періоди, зокрема, за квітень - липень 2010 року в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року. Крім того, неправомірним є зарахування 6123,90 грн., отриманих податковим органом в результаті реалізації активів платника в рахунок погашення податкового боргу (дані картки обліку платника податку на додану вартість) в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р., оскільки відповідно до п.7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р останні повинні зараховуватись в погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення - на погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2008 р.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; 197, п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у справі № 2а-2853/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта