Рішення № 30579116, 05.04.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа №1625/2161/12

Провадження №2/545/32/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району», третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області про зобов'язання дорахувати та виплатити недоплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2011 року звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» про зобов'язання дорахувати та виплатити недоплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги, уточнені в грудні 2011 року, обґрунтовує тим, що працювала в КП «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» на різних посадах. Наказом від 12 липня 2010 року №27-к з 12 липня 2010 року звільнена з посади провідного бухгалтера за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників.

Зазначила, що в період її роботи на підприємстві у 2008-2010 році в порушення Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників ЖКГ, МП, ПОН України на 2007-2009 роки відповідач в односто ронньому порядку приймав рішення з питань оплати її праці, які погіршували умови, встановлені законодавством, угодами та колективним договором. Внаслідок вказаних дій відповідачем їй не донарахована заробітна плата в сумі 18461 грн. Також вказала, що в день звільнення, з нею не проведений повний розрахунок, а тому відповідач зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. Вказала, що їй заподіяна моральна шкода, яку визначила в розмірі 5000 грн., яка полягає в переживаннях з приводу неправильного нарахування заробітної плати, неможливістю вести звичайний спосіб життя.

В липні 2012 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, посилаючись та те, що в ході розгляду справи відповідачем їй донарахована заробітна плата в сумі 595,33 грн.

З врахуванням уточнених позовних вимог, просила зобов'язати КП «ЖКК с.Супрунівка Полтавського району» дорахувати та виплатити їй недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року у розмірі 17865,67 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13 липня 2010 року по день винесення рішення із розрахунку середнього заробітку в розмірі 105 грн. 24 коп.; моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Всього просила стягнути з відповідача 22865,67 грн. (т.1 а.с.193).

Під час розгляду справи позивач просила залишити без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13 липня 2010 року по день винесення рішення із розрахунку середнього заробітку в розмірі 105 грн. 24 коп., відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Ухвалою суду від 05 квітня 2013 року заява позивача задоволена та позов у вказаній частині залишений без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги повністю підтримала, засвідчила зазначені в позові обставини, надавши всі можливі докази на їх підтвердження та з врахуванням часткової виплати їй відповідачем оспорюваної суми в розмірі 595 грн. 33 коп., просила зобов'язати відповідача дорахувати та виплатити їй недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року у розмірі 17865,67 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 уточнений позов вважав обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача Івашина Т.Ю. в судовому засіданні заперечила проти позову, посилаючись на те, що позивачем пропущений трьох місячний строк для подачі позову, передбачений ст.233 КЗпП України. Фактично трудовий спір виник ще на початку 2010 року, коли профспілковий комітет неодноразово звертався до керівництва КП «ЖКК с.Супрунівка» з вимогою перерахувати тарифні ставки, посадові оклади працівників з урахуванням вимог галузевої угоди 2007-2009 років. Вказані звернення підписані також і позивачем, яка працювала заступником голови профспілкового комітету. Таким чином про факти, викладені в позові позивач дізналась при підписанні вказаних звернень. З вимогою про перерахування заробітної плати вона повинна була звернутись до 26 жовтня 2010 року.

В подальшому представник відповідача в судове засідання не з'являлась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання повістки, поштовими повідомленням про вручення повісток (т.1 а.с.235, т.2 а.с.1, 15, 40).

Представник третьої особи - Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Дугін М.В. вважав, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем своїх вимог, відсутністю доказів, що позивач працювала повний робочий день, пропуском позивачем строку звернення з даним позовом.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу від 03 вересня 2001 року по Комунальному підприємству «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» ОСОБА_1 03 вересня 2001 року (наказ від 03.09.2001 року) поступила на роботу в Комунальне підприємство «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району». На підприємстві вона працювала на різних посадах, що підтверджується записами у трудовій книжці (т.1 а.с.10).

Відповідно до наказу №27-к від 12 липня 2010 року ОСОБА_1 з 12 липня 2010 року звільнена з посади провідного бухгалтера за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників (т.1 а.с. 8, 10).

Після видання вказаного наказу, головним бухгалтером, бухгалтером та юристом комбінату, а саме 26 липня 2010 року складений акт про те, що ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність з'явитись і отримати належні їй кошти - вихідну допомогу та заробітну плату за червень 2010 року. У вказаному акті ОСОБА_1 власноручно написала, що про отримання вихідної дороги повідомлена, але з поважних причин не змогла з'явитися 14 липня 2010 року. Також, ОСОБА_1 власноручно зазначила, що про необхідність отримати заробітну плату вона повідомлена 26 липня 2010 року та у вказаний день вона її отримала (т.1 а.с.204).

Після звільнення з комбінату ОСОБА_1 26 липня 2010 року направила начальнику Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району», заяву з вимогою провести перерахунок її заробітної плати у зв'язку з незаконним зменшенням працівникам, в тому числі і їй, розміру заробітної плати (т.1 а.с.205).

Про виплату ОСОБА_1 26 липня 2010 року суми, яка не оспорювалась, а саме 2312,44 грн. (компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати за липень 2010 року) та вихідної допомоги в сумі 1323,87 грн. підтверджується довідкою КП «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» №554 від 16 грудня 2010 року (т.1 а.с.207).

Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази щодо часу проведення з ОСОБА_1 розрахунку при звільнення, суд приходить на висновку, що остаточна виплата не оспорюваної суми звільненому працівнику ОСОБА_1 проведена 26 липня 2010 року.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці»», ст. 97 КЗпП України питання оплати праці працівників госпрозрахункових підприємств, у тому числі комуналь них, вирішуються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встанов люється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до п.2 Колективного договору на 2004-2009 роки, який укладений між адміністрацією та профспілковим комітетом Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» від 23 липня 2004 року, реєстровий №33 (далі колективний договір) та діяв до 2011 року, при зміні рівня мінімальної заробітної плати та фінансової можливості адміністрація підприємства зобов'язалась підвищувати тарифні ставки робітників та службовців на процент збільшення мінімальної заробітної плати (т.2 а.с.7-11).

Відповідно до п.3.1.3. розділу 3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 року (далі Галузева угода), яка діяла в період роботи ОСОБА_1 на комбінаті, мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (т.1 а.с.71-81).

Відповідно до акту перевірки №16-24-14/287 від 06 вересня 2010 року Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю територіальної державної інспекції праці у Полтавській області, при перевірці діяльності Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» встановлено, що питання договірного регулювання оплати праці на підприємстві здійснювалось в порушення Закону України «Про колективні договори та угоди» і вирішувалось шляхом видачі відповідних наказів без прийняття спільного рішення між адміністрацією та профспілковою організацією шляхом внесення відповідних доповнень до колективного договору, тобто рішення приймались в односторонньому порядку (т.1 а.с.92-96).

В той час, згідно ч.4 ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Положення вищевказаної Галузевої угоди, яка діяла під час спірних правовідносин, є обов'язковими для всіх підприємств, що перебувають у сфері діяльності сторін, які під писали угоду, і її норми щодо оплати праці є мінімальними гарантіями в оплаті праці, нижче яких не може провадитись оплата праці (ст. 8 Закону України «Про колекти вні договори і угоди»).

Пунктом 3.1.3 Галузевої угоди встановлено мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю в розмірі, не нижчому від визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальну тарифну ставку робітника першого розряду - в розмірі не менш як 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (т.1 а.с.74). Згі дно додатку 2 до Галузевої угоди коефіцієнт співвідношень по основним підгалузям ( не виробничі види робіт ) становить 1,1 (т.1 а.с.80).

В порушення ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оплату праці», наказами по Комунальному підприємству «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» приймались рішення з питань оплати праці ОСОБА_1, які погіршували умови, встановлені законодавством, угодами та колективним договором.

Так, з 10 березня 2006 року, тобто відповідно і з 01 січня 2008 року по 02 березня 2009 року ОСОБА_1 працювала в комбінаті на посаді техніка пер шої категорії відповідно до наказів по комбінату №6-к від 10 березня 2006 року та №14-к від 02 березня 2009 року, що підтверджується записами у трудовій книжці (т.1 а.с.10). Посадовий оклад техніка першої категорії був встановлений наказами по підприємству №9 від 04 січня 2008 року, №25 від 01 квітня 2008 року та додатком №1 до наказу №6 від 08 січня 2009 року (т.1 а.с.18-23).

3 02 березня 2009 року по день звільнення ОСОБА_1 працювала на посаді провідного бухгалтера, поса довий оклад встановлювався наказами №37 від 03 квітня 2009 року та додатком 2 до наказу, №73 від 02 жовтня 2009 року, № 19 від 25 січня 2010 року, №35 від 01 квітня 2010 року (т.1 а.с.24-33).

Вказаним наказами поса дові оклади встановлювалися без дотримання законодавчо встановленого розміру мініма льної заробітної плати, а також умов Галузевої угоди та Колективного договору Комуналь ного підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району», укладеного між адміністрацією підприємства і профспілковим комітетом.

Виходячи з наведеного, спір між сторонами пов'язаний з порушенням законодавства про оплату праці, а зокрема, щодо нарахування та виплати заробітної плати.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.

Що стосується посилання представника відповідача на сплив строку для звернення до суду, то суд з цього приводу констатує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так як в даному випадку відповідачем всупереч вимог законодавства про оплату праці заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалася менше передбаченого Колективним договором та Галузевою угодою розмірі, то остання має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних їй сум без обмеження будь-яким строком. Тобто, до вимоги про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати строки давності взагалі не застосовуються.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

При цьому безпідставними є і посилання представника третьої особи про можливо неповний робочий день під час роботи ОСОБА_1 в комбінаті, оскільки таких доказів відповідачем суду не надано.

До того ж, згідно ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.32 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Проте, у матеріалах справи не має жодного доказу про повідомлення ОСОБА_1 за два місяці про зазначені зміни істотних умов праці, як і жодного доказу ознайомлення її із даними наказами.

При обрахунку грошових коштів, які не доплачені позивачу, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», була встановлена мінімальна заробітна плата на 2008 рік в розмірах: з 1 січня 2008 року - 515 грн.; з 1 квітня 2008 року - 525 грн.; з 1 жовтня 2008 року - 545 грн.; з 1 грудня 2008 року - 605 грн.

Згідно Галузевої угоди на 2008-2009 роки мінімальна тарифна ставка першого розряду повинна бути: з 01 січня 2008 року - 515 Ч 1,2 Ч 1,1 = 679,80 грн.; де 515 грн. -мінімальна заробітна плата у державі; 1,2 - коефіцієнт до мінімальної заробітної плати, згідно п.3.1.3 галузевої угоди; 1,1 - коефіцієнт співвідношень по основним підгалузям (невиробничі види робіт), згідно додатку № 2 до галузевої угоди.

Мінімальна тарифна ставка з 01 квітня 2008 року повинна бути 525 Ч 1,2 Ч 1,1 = 693 грн.; з 01 жовтня 2008 року повинна бути 545,00 Ч 1,2 Ч 1,1 = 719,40грн.; з 01 грудня 2008 року повинна бути 605,00 Ч 1,2 Ч 1,1 = 798,60 грн.

Згідно додатку № 4 до Галузевої угоди тарифна ставка техніка першої категорії повинна бути з коефіцієнтом 1,47 до мінімальної тарифної ставки першого розряду, тобто: з 01 січня 2008 року - 679,80 Ч 1,47 = 999 грн.; з 01 квітня 2008 року - 693 Ч 1,47 = 1019грн.; з 01 жовтня 2008 року -719,40 Ч 1,47 = 1058грн.; з 01 грудня 2008 року - 798,60 Ч 1,47 = 1174 грн.

Не донарахована позивачу зарплата за посадовим окладом за 2008 рік з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року складає: (999-613) Ч 3 = 1158 грн., де 613 - встановлений посадовій особі оклад; коефіцієнт 3 - за три місяці.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом з 01 квітня 2008 року по 31 вересня 2008 року складає: (1058-613) Ч 2 = 890 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за період з 01 жовтня 2008 року по 30 листопада 2008 року складає: (1058-613) Ч 2 = 890 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за грудень місяць 2008 року складає 1174-613 = 561 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за 2008 рік складає: 1158 + 2436 + 890 + 561 = 5045 грн.

Згідно ст. 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» була встановлена мінімальна заробітна плата: з 01 січня 2009 року - 605 грн.; з 01 квітня 2009 року - 625 грн.; з 01 липня 2009 року - 630 грн.; з 01 жовтня 2009 року - 650 грн.

Згідно внесених змін до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» з 01 листопада 2009 року була встановлена мінімальна зарплата - 744 грн. Виходячи з цього, згідно галузевої угоди на 2008-2009 роки мінімальна тарифна ставка 1-го розряду повинна складати: з 01 січня 2009 року - 605 Ч 1,2 Ч 1,1 = 798,60 грн.; з 01 квітня 2009 року - 625 Ч 1,2 Ч 1,1 = 825 грн.; з 01 липня 2009 року - 630 Ч 1,2 Ч 1,1 = 831,60 грн.; з 01 жовтня 2009 року - 650 Ч 1,2 Ч 1,1 = 858грн; з 01 листопада 2009 року - 744 Ч 1,2 Ч1,1 = 982 грн.

Посадовий оклад техніка першої категорії згідно галузевої угоди повинен бути: з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року: 798,6 Ч 1,47 = 1174 грн.

Виходячи, що з 02 березня 2009 року ОСОБА_1 була переведена провідним бухгалтером, її посадовий оклад повинен бути: 798,6 Ч 1,9 = 1517 грн., де 798,6 грн. - мінімальна тарифна ставка з 01 січня 2009 року; 1,9 - коефіцієнт згідно додатку № 4 до галузевої угоди.

Посадовий оклад ОСОБА_1 з 01 квітня 2009 року повинен складати: 825 Ч 1,9 = 1567 грн., де 825 грн. - мінімальна тарифна ставка з 01 квітня 2009 року; з 01 липня 2009 року посадовий оклад повинен складати: 831,6 Ч 1,9 = 1580 грн.; з 01 жовтня 2009 року - 858 Ч 1,9 = 1630 грн.; з 01 листопада 2009 року - 982 Ч 1,9 = 1866 грн.

Таким чином, згідно вказаного розрахунку, не донарахована позивачу зарплата за посадовим окладом склала в 2009 році: за період з 01 січня по 28 лютого: (1174-613) Ч 2 = 1122 грн. (613 грн. - встановлений посадовий оклад; 2 - за два місяці); за період з 01 березня по 31 березня: 1517 - 924 = 593 грн.; за період з 01 квітня по 01 липня: (1567-998) Ч 3 = 1707 грн.; за період з 01 липня по 01 жовтня: (1580-998) Ч 3 = 1746 грн.; за жовтень 2009 року: (1630-1037) = 593 грн.% за період з листопада по грудень 2009 року: (1866-1037) Ч 2 = 1658 грн.

Отже, не донарахована зарплата за посадовим окладом в 2009 році склала: 1122 + 593 + 1707 + 1746 + 593 + 1658 = 7419 грн.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» була визначена мінімальна заробітна плата на 2010 рік в таких розмірах: з 01 січня - 869 грн.; з квітня - 884 грн.; з 1 липня - 888 грн.

Згідно галузевої угоди мінімальна тарифна ставка 1-го розряду повинна бути в таких розмірах: з 1 січня - 869 Ч 1,2 Ч 1,1 = 1147грн.; з 1 квітня - 884 Ч 1,2 Ч 1,1 = 1167грн.; з 1 липня - 888 Ч 1,2 Ч 1,1 = 1172 грн.

Посадовий оклад провідного бухгалтера з 01 січня 2010 року повинен бути: 1147 Ч 1,9 = 2179 грн.; з 01 квітня 2010 року - 1167 Ч 1,7 = 1984 грн.; з 01 липня 2010 року - 1172 Ч 1,7 = 1992 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом в 2010 році склала: за період з 01 січня по 31 березня 2010 року: (2179 - 1037) Ч 3 = 3426 грн.; за квітень (1984 - 1518) = 466 грн.

За травень повинно бути виплачено (за 16 робочих днів) згідно галузевої угоди: 1984 : 17 Ч 16 = 1867 грн., де 17 робочих днів в травні по графіку; 16 робочих днів відпрацьовано, а було виплачено: 1518 : 17 Ч 6 = 1429 грн.

Враховуючи вказане, не донарахована відповідачу зарплата за посадовим окладом за травень 2010 року склала 1867-1429 = 438 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за червень 2010 року за 17 робочих днів із 21 робочого дня (по графіку) склала: повинно бути виплачено: 1984 : 21 Ч 17 = 1606 грн., а було виплачено за 17 робочих днів 1518 : 21 Ч 17 = 1229 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за 17 робочих днів в червні 2010 року склала 1606 - 1229 = 377 грн.

Не донарахована зарплата за посадовим окладом за 8 робочих днів в липні 2010 року: повинна бути виплачена: 1992 : 22 Ч 8 = 724 грн., була виплачена: 1518:22 Ч 8 = 552 грн.

Не донарахована зарплата склала: 724 - 552 = 172 грн.

Не донарахована ОСОБА_1 зарплата за посадовим окладом з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року: 3426 + 466 + 438 + 377 + 172 = 4879 грн.

За період з 01 березня 2009 року по 12 липня 2010 року позивачу ОСОБА_1 не доплачена інтенсивність, яка повинна нараховуватись в розмірі 10 відсотків від посадових окладів. Не донарахування за посадовим окладом за цей період склали: з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року: 593 + 1707 + 1746 + 593 + 1658 = 6297 грн. З 01 січня 2010 року по 12липня 2010 року - 4879 грн.

Всі не донарахування за посадовим окладом за період роботи позивача провідним бухгалтером з 01 квітня 2009 по 12 липня 2010 року склали: 6297 + 4879 = 11176 грн.

Не донарахування за інтенсивність за цей період, яка виплачувалась в розмірі 10 відсотків посадового окладу склала: 11176 Ч 0,1 = 1118 грн.

Всього ОСОБА_1 недонараховано по посадовим окладам та доплаті за інтенсивність за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року: 5045 + 7419 + 4879 + 1118 = 18461 грн.; де 5045 грн. - не донарахування за посадовим окладом за 2008 рік; 7419 грн. - не донарахування за посадовим окладом за 2009 рік; 4879 грн. - не донарахування за посадовим окладом за 2010 рік; 1118 грн. - не донарахування за інтенсивність за весь вищевказаний період.

В ході розгляду справи відповідач надав суду акт планової виїзної ревізії контрольно-ревізійного управління в Полтавській області фінансово-господарської діяльності КП «ЖКК с.Супрунівка Полтавського району» за період роботи з 01 січня 2008 року по 01 червня 2010 року від 23 липня 2010 року №06-21/367 та відомість перерахунку заробітної плати працівникам КП «ЖКК с.Супрунівка Полтавського району» за період з 01 квітня 2010 року по 01 червня 2010 року. Ревізією вибірково проведена перевірки законності встановлення розмірів оплати праці працівникам підприємства за квітень, травень 2010 року та встановлені порушення Закону України «Про оплату праці», р.4 п.2 Колективного договору КП «ЖКК с.Супрунівка Полтавського району» на 2004-2009 роки, які призвели до неотримання заробітної плати працівниками підприємства на загальну суму 5905,80 грн.

В тому числі встановлено, що ОСОБА_1 недоотримала заробітку плату за квітень 2010 року в сумі 285,36 грн., за травень 2010 року - 309,97 грн. Загальна сума відповідно до наданих суду відповідачем відомостей перерахунку заробітної плати становить 595,33 грн.

Вказані порушення відповідачем були визнані і ОСОБА_1 зроблений перерахунок її заробітної плати, донараховано та виплачено 595,33 грн.

Таким чином, внаслідок порушення законодавства про оплату праці відповідачем не донараховано та не виплачено позивачу ОСОБА_1 17865,67 грн. (18461 грн. - 595,33 грн. = 17865,67 грн.).

Суд перевірив розрахунок заборгованості відповідача по посадовим окладам та доплат за інтенсивність за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року, приєднаний позивачем до позову (т.1 а.с.12-15), розрахунок представника позивача (т.1 а.с.104-106), погоджується з ними та приходить до висновку, що розмір недорахувань відповідачу з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року становить 17865,67 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що уточнений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Слід зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року з врахуванням визначеного розміру мінімальної заробітної плати встановленого згідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Галузевої угоди між Міністерством з пи тань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житло-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового об слуговування населення України на 2007-2009 роки, Колективного договору на 2004-2009 роки, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» від 23 липня 2004 року, реєстровий №33 у розмірі 17865 грн. 67 коп.

Згідно п.1. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином з Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 57, 60, 79, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 97, 233 КЗпП України, ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оплату праці», суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району», третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області про зобов'язання дорахувати та виплатити недоплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» (ідентифікаційний код 09807595, 38714 Полтавська область, Полтавський район, с.Супрунівка, вул.Радянська,15, ЄДРПОУ 30297024, р/р 260021991 АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року у розмірі 17865 грн. 67 коп. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 67 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с.Супрунівка Полтавського району» (ідентифікаційний код 09807595, 38714 Полтавська область, Полтавський район, с.Супрунівка, вул.Радянська,15, ЄДРПОУ 30297024, р/р 260021991 АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В.Шелудяков