Постанова № 305791, 07.12.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 р.

11:14

Справа № 6/9/06

м. Миколаїв

07.12.2006 р. 11 год. 14 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовом

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93.

до відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “Лорд”, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2.

про

стягнення заборгованості в сумі 9 118,24 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Представник не з’явився

Від відповідача

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 9 118,24 грн.

Відповідач заперечень проти позову не представив, представник у судове засідання не з’явився.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 22.11.2006 року надіслана на адресу сторін та отримана ними , що підтверджується поштовими повідомленнями № 481320, № 476548.

Таким чином, сторони належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд –

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” відповідач є страхувальником на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

На підставі проведеної робітниками відповідача перевірки порядку обліку, нарахування та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено акт від 18.04.2005 року № 7/ІІ, відповідно до якого встановлені порушення, а саме: ненарахування страхових внесків за період, що не звітували до Фонду,; оплата з порушенням чинного законодавства витрат на оплату допомог по тимчасові непрацездатності; порушення п.п 2 п. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року № 2240-IІІ.

За результатами перевірки прийнято рішення від 06.05.2005 року № 548, згідно якого позивачем визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду платежі та фінансові санкції в таких розмірах: недоїмка –4013,75 грн., пеня за несвоєчасне перерахування страхових внесків –424,62 грн., неприйняті до зарахування витрати –266,44 грн., штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків –4280,21 грн., штраф за порушення порядку витрачання фоштів Фонду –133,22 грн., на загальну суму 9118,24 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 17.02.2006 року № 283/07-10, враховуючи, що підставою для стягнення заборгованості являється рішення від 06.05.2005 року № 548, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 9118,24 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання рішення № 548 від 06.05.2005 року недійсним, у зв’язку з чим ухвалою від 16.03.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 13.03.2006 року у справі № 6/9/06 провадження у справі зупинено до вирішення пов’язаного з нею спору про скасування рішення від 06.05.2005 року № 548.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року у справі № 6/152/06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Враховуючи, що постанова від 23.05.2006 року у справі № 6/152/06 набрала чинності, ухвалою від 10.11.2006 року поновлено провадження у справі № 6/9/06.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року № 2240-IІІ відповідач зобов’язаний сплачувати до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, а саме щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. п. 2.1.3 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України є контролюючими органами стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи, що постановою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 року у справі № 6/152/06 в задоволенні позовних вимог відмовлено, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “Лорд”, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, ЄДРПОУ 20882249 на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93, ЄДРПОУ 20866865 заборгованість в сумі 9118,24 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко