Постанова № 30578409, 05.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Справа № 26649/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

16.03.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку в результаті якої складено акт від 15.02.2010 року № 509/23-2/20777340. На підставі даного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010 року № 0000372321/0, яким визначено зобов`язання по податку на прибуток на суму 90810,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010 року № 0000382321/0, яким визначено податкове зобов`язання по податку на додану вартість на суму 106764,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010 року № 0000351721/0, яким визначено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25145,24 грн. Вважають, що факти викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а тому дані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.02.2010 року №0000372321/0, від 27.02.2010 року №0000382321/0. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в результаті перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, валютного а іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року встановлено порушення позивача п.п.1.18.1 п.18 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 61310,71 грн. На підставі даного акта винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010 року № 0000372321/0, яким визначено зобов`язання по податку на прибуток на суму 90810,00 грн. (в т.ч. основний платіж 61311,00 грн., штрафна санкція 29499,00 грн.). Також в результаті даної перевірки встановлено, що позивачем завищено залишок від`ємного значення ПДВ, рядок 26 Декларації з податку на прибуток за липень 2009 року на суму 71176,24 грн. в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2009 року на суму 71176,24 грн. чим порушено п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №283/97-ВР. На підставі вказаного акта винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010 року № 0000382321/0, яким визначено податкове зобов`язання по ПДВ на суму 106764,00 грн. (в т.ч. основний платіж 71176,00 грн., штрафна санкція 35588,00 грн.).

У ході апеляційного розгляду представник позивача Шимчишин І.С. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що 15.09.2008 року (тобто в IV кварталі 2008р.) ліфт введено в експлуатацію про що свідчить відповідний акт, позивач обґрунтовано з посиланням на п.п.7.9.6 н.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносить оплачені лізингові платежі до валових витрат.

Враховуючи те, що Регіональний аграрний центр по вул. Хуторівка, 46 введено в експлуатацію в III кварталі 2009р., позивач правомірно визначав з ІІІ кварталу 2009р. амортизаційні відрахування по оплаті за Договором підряду № 1022-1 від 22.10.2007р.відповідно до якого ПП «Фірма ЛМК» виконала влаштування побутової та дощової каналізаційної мережі Регіонального аграрного центру.

Що стосується завищення позивачем податкового кредиту, то в даному випадку суми податкового кредиту підтверджуються відповідними податковими накладними, які відповідають встановленим вимогам, претензій чи зауважень до таких накладних, з сторони відповідача, немає, а тому немає правових підстав стверджувати про порушення податкового законодавства та про неправомірне включення до податкового кредиту сум податку які сплачені позивачем, по податку на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010 р. № 0000351721/0. яким визначено податок з доходів фізичних осіб, відповідач в акт і перевірки стверджує про порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позивач, виступаючи податковим агентом, зобов'язаний був утримати та перерахувати, у відповідності до вимог пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 та пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, встановлений законодавством розмір податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Шувар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р„ валютного а іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 р. по результатах якої складено акт від 15.02.2010р. № 509/23-2/20777340. На підставі даного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000372321/0, яким визначено зобов'язання по податку на прибуток на суму 90810.00 гри. (в т.ч. основний платіж 61311,00 грн., штрафна санкція 29499,00 грн.), податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000382321/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 106764.00 грн. (в т.ч. основний платіж 71 176,00 грн., штрафна санкція 35588,00 грн.) та податкове повідомлення- рішення від 27.02.2010р. № 0000351721/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25145.24 грн. (в т.ч. основний платіж 24886,31 грн., штрафна санкція 258,93 грн.).

При проведенні перевірки встановлено, зокрема п.3.1.2 акта перевірки, що позивач завищив валові витрати на суму 238908,73 грн. Відповідач обґрунтовує це тим, що в порушення вимог п.п. 1.18.1 п.18 ст.1, п.п.5.2.1 ті.5.2, п.5.3.9 н.5.3 ст.5, п.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.8.2.1 ті.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Шувар» завищило валові витрати на суму лізингових платежів.

Відповідно до п.п. 1.18.1 п.18 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Згідно із п.8.2.1. Закону під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податком . періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Відповідно до договору оперативного лізингу від 20.09.07 р. №23/07 ТзОВ «ТІК ЛТД» лізингодавець передає на умовах оперативного лізингу пасажирський гідравлічний ліфт ТзОВ «Шувар» - лізингоодержувачу. Вартість об'єкту лізингу становить 286314,00 грн. Цей договір діяв від 31.12.08 р. і закінчується після підписання акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі від 05.01.2009 р. згідно Договору оперативного лізингу №23/07 від 20.09.07 р. свідчить про закінчення дії умов Договору оперативного лізингу. Згідно акту державної комісії та даних обліку ТзОВ «Шувар» і приміщення Регіонального аграрного центру (м.Львів, вул.Хуторівка,4 б) - об'єкт лізингу, введено в експлуатацію лише 30.06.2009 р.

За період дії договору з 20.09.07 р. до 31.12.08 р. перераховано у вигляді орендної плати ТзОВ «ТІК ЛТД» кошти в сумі 286000,00 грн.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій.

Відповідно до положень класифікації основних засобів затвердженого наказом ДКУ по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 р. №507 одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи. Класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення і поділяється на групи, однією з яких є - група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.

Зіставивши положення пп. 8.2.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 № 507 «Щодо затвердження Державного класифікатора України «Класифікація основних фондів» можна зробите висновок, що оскільки ліфт не є самостійним об'єктом основних засобів і не може бути використаний у господарський діяльності окремо від будівлі, то він має розглядатися як структурний компонент окремого об'єкта основних фондів групи 1.

Пасажирський гідравлічний ліфт є частиною приміщення аграрного центру і лише при введені в експлуатацію аграрного центру може бути використаний у господарській діяльності та віднесений до основних фондів в розумінні змісту підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак, не підлягає включенню до складу валових витрат відповідно до п.5.2.1. п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів зазначає, що ТзОВ «Шувар» як до перевірки так і до матеріалів позовної заяви не надано підтверджуючих розрахункових документів по понесених витратах по авансових звітах №40 від 29.05.08 р. на суму 30,0 грн., №454 від 20.06.08 р. на суму 30,0 грн., №53 від 15.08.08 р. на суму 485,4 грн.,від 27.04.09 р. на суму 30,0 грн., в результаті чого завищено валові витрати на придбання товарів по р.04.1 Декларації з податку на прибуток з 01.01.08 р. по 30.09.09 р. на загальну сум 575,40 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що підтвердження здійснення господарських операцій вчиняється шляхом оформлення відповідних первинних документів, які б підтверджували фактичне виконання послуг та їх пов'язаність із господарською діяльністю підприємства. Однак, для перевірки та на підтвердження правомірності позовних вимог позивачем не представлено жодного з документів.

ТзОВ Шувар» віднесено до складу валових витрат за 2008 р. (в т. числі 4 кв.2008 р.) в рядку 04.1 Декларації по податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», крім визначених у рядку 04.11 «витрати по оперативній оренді» згідно даного договору на суму 210999,99 грн.(в т.числі в 2 кв.2008 р. в сумі 60,0 грн., З кв.2008 р.-485,4 грн.,4 кв.2008 р. в сумі 210999,99 грн. та в 1 кв. 2009 р. на суму 27333.34 грн., 2 кв. 2009 р. на суму 30.00 грн.

Таким чином , ТЗО «Шувар» завищено валові витрати на суму орендних платежів та по авансових звітах без підтвердження розрахунку за період з 01.01.2008 р. по 30.09. 2009 р. на загальну суму 238908,73 грн.

Крім цього, проведеною перевіркою встановлено ТзОВ «Шувар» завищено суму амортизаційних відрахувань за 9 місяців 2009 р. на суму 6306,12 грн.(в т. числі в 3 кв.2009 р. в сумі 6306,12 (315306*2 відсотки) в порушення п.8.1.1 п.8.1, п.п.8.1.2 п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно із п.п.8.1.2 п.п.8.1 ст.8 Закону амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; - проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до договору підряду від 22.10.07 р. №1022-1 підрядник ПП «Фірма АМК» зобов'язується виконати для замовника ТзОВ «Шувар» влаштування побутової каналізаційної мережі за адресою м.Львів, вул.Хуторівка,4.

Для перевірки, а також до матеріалів справи надано податкову накладну від 31.01.08 р. №1310000003 на суму 128367,2 грн.( в тому числі ПДВ 21394,53 грн.) та акти виконаних робіт на суму 378367,2 грн. (в т. числі ПДВ віднесено до податкового кредиту 21394,53 грн.). На вартість виконаних робіт в сумі 315306 грн.(без ПДВ) ТзОВ «Шувар» збільшило в 1 кв.2008 р. за даними бухгалтерського обліку капітальні інвестиції (бух рах.15 «капітальні інвестиції (будівництво)» та у зв'язку з введенням експлуатацію регіонального аграрного центру 30.06.09 р., станом на 01.07.2009 р. збільшило балансову вартість основних фондів групи 1 з нормою амортизації 2 відсотка та почало нараховувати амортизацію.

У відповідності до п. 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати як на придбання основних фондів для власного використання так і на проведення всіх видів ремонтів, реконструкції ,покращення. Головною умовою нарахування амортизації на основні фонди є зв'язок з господарською діяльністю підприємства. З моменту введення в експлуатацію об'єкт стає основним фондом. А тому, нарахування амортизації здійснюється після введення в експлуатацію основного засобу, а саме з 30.06.2009 р.

Як вбачається із аналізу поданої ПП «Фірмою АМК» звітності з комунального податку та податку на прибуток відсутні показники щодо кількості працюючих на підприємстві та нарахування їм заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що крім перелічених документів, до перевірки не представлено інших документів, які б свідчили про придбання в ПП «Фірма АМК» виконаних робіт щодо проведення дощової та каналізаційної мережі за адресою м.Львів, вул.Хуторівка та не представлено ПП «Фірма АМК» ліцензії на будівельні роботи, яка дає право на виконання даних видів робіт.

Що стосується винесеного податкового повідомлення - рішення №00003872321/0 від 27.02.2010 р. з ПДВ на суму 106764,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 71176,00 грн., штрафна санкція - 35588,00 грн.), слід зазначити, що в результаті даної перевірки встановлено, що ТзОВ «Шувар» завищено залишок від'ємного значення ПДВ. рядок 26 Декларації з податку на прибуток за липень 2009 р. на суму 71176,24 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2009 р. на суму 71176,24 грн. чим порушено п.4.5 ст.4 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст77 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.5 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товару (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що будь-які витрати, пов'язані з придбання товарів ( отриманням послуг) можуть бути віднесені платником до податкового кредиту з ПДВ за умови належного оформлення даних витрат відповідними первинними документами; пов'язаності таких витрат із фактичною господарською діяльністю підприємства.

У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення ПДВ з вартості таких послуг, не підтверджених відповідними складеними згідно з чинним законодавством первинними документами, до складу податкового кредиту.

Таким чином ТзОВ «Шувар» завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Фірмою АМК» на суму 21394,53 грн. та ТзОВ «ТІК ЛТД» на суму 47666,67 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону ТзОВ «Шувар» завищено податковий кредит з ПДВ, по яким не підтверджено факт використання в господарській діяльності на загальну суму 69061,20 грн. лютий 2008 р. в сумі 2733,33 грн., березень 2008 р. в сумі 26861,19 грн.,квітень 2008 р. в сумі 2733,33 грн.,травень 2008 р. в сумі 2733,33 грн.,липень 2008 р. в сумі 2733,33 грн.,серпень 2008 р. в сумі 5466,66 грн.,жовтень 2008 р. в сумі 5466,66 грн.,листопад 2008 р. в сумі 14866,71 грн.,січень 2009 р. в сумі 2733,33 грн.,березень 2009 р. в сумі 2733,33 грн.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства та підстав для їх скасування не має.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі №2а-2367/10/1370 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний