Постанова № 30578030, 21.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року 12:52 2а-4326/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (далі-позивач, товариство) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082200 від 10.09.2012 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 21.09.2012).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ «Нью поінт» та ФОП ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки позивачем з контрагентами оформлено належним чином первинні бухгалтерські документи. Зазначає, що операції позивача з ФОП ОСОБА_1 перевірено відповідачем у ході планової перевірки позивача з 29.06.2011 по 23.08.2011, за результатами якої складено акт від 07.09.2011, а за наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки податковий орган визнав безпідставність начебто встановлених фактів порушення податкового законодавства позивачем з контрагентом ФОП ОСОБА_1. В основу висновків про нереальність операцій та нікчемність правочинів з ФОП ОСОБА_1 відповідач поклав акт перевірки ФОП ОСОБА_1, складений ДПІ у м. Херсоні. Позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит за березень-травень 2011 р., оскільки господарські операції мали реальний характер. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податкове повідомлення-рішення є правомірними. При складанні акта перевірки позивача податковим органом використано акт ДПІ у м. Херсоні від 22.12.2011 про результати перевірки ФОП ОСОБА_1, яким встановлено, що у ФОП-ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, неналежно оформлені документи на підтвердження здійснених операцій. Також використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.11.2011 про перевірку ТОВ «Нью Поінт», в якому зазначено, що неможливо провести зустрічну звірку, оскільки ТОВ "Нью Поїнт" має стан 32 - фактична адреса не встановлена, у TOB «Нью поінт» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою встановлено, що проведені операції між ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» є нікчемними. Отже, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за березень-травень 2011 р. Броварською ОДПІ встановлено його завищення всього на загальну суму 2476281 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" є юридичною особою, що зареєстрована 26.06.1998 Броварською районною державною адміністрацією Київської області. На податковому обліку перебуває в Броварській ОДПІ з 26.06.1998 за №685.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 09.02.2006 виконавчим комітетом Херсонської міської ради. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_1 видано 05.12.2010 ДПІ у м. Херсоні.

Товариство з обмеженою відповідальність "Нью Поінт" є юридичною особою, що зареєстрована 16.03.2010 Печерською районною у м. Києві Державною адміністрацією. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Нью Поінт» видано 13.04.2010 ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Броварською ОДПІ позивачу направлено запит від 27.04.2012 №2241/10/22-5 щодо надання пояснень та документів для встановлення реальності взаємовідносин та фактичного здійснення операцій між ІП «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед» та її контрагентами. Позивач листом від 07.05.2012 відмовився надавати пояснення та належним чином завірені копії документів та навів мотиви відмови.

На підставі наказу Броварської ОДПІ Київській області ДПС від 14.05.2012 №350 та направлення на перевірку від 15.05.2012 №347 відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_1 за березень 2011 р.; ТОВ «Нью поінт», ТОВ «Хоса-плекс Україна» за квітень 2011 р.; ФОП ОСОБА_1 за травень 2011 р.

При ознайомленні з наказом про проведення перевірки №350 та направленням на перевірку №347 позивачем 16.05.2012 направлено до Броварської ОДПІ лист, в якому зазначено, що підстави для проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача відсутні, повідомлено про оскарження незаконних дій ОДПІ з призначення та проведення цієї перевірки.

За результатами перевірки Броварською ОДПІ складено акт від 05.06.2012 №337/22-5/21651322, яким встановлено низку порушень позивачем вимог законодавства, зокрема, порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за квітень 2011 р. в розмірі 912399 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 2476266 грн., в тому числі: за березень 2011 р. на суму 480176 грн., за травень 2011 р. - на суму 1996090 грн.; порушення п.1, п.5 ст.203, ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.656, ст.658, ст.662, п.2 ст.689, п.2 ст.712 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ІП "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" із зазначеним у акті перевірки постачальником ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Нью поінт» та ТОВ «Хоса-плекс Україна».

В ході проведення перевірки податковим органом використано акт перевірки ДПІ у м. Херсоні №21/17-208/НОМЕР_2 від 22.12.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП-ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 14.11.2011. Цим актом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне (в достатній кількості) та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ФОП ОСОБА_1, а фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами є фіктивними правочинами.

Що стосується правочинів, укладених у квітні 2011 р. між позивачем та ТОВ «Нью поінт», то перевіркою встановлено, що у ТОВ «Нью поінт» відсутні трудові ресурси (чисельність працюючих 7 чоловік), складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. До перевірки не надано документи, які підтверджували фактичне надання рекламних послуг. Оскільки укладені правочини між ІП "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" та ТОВ «Нью поінт» не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними, то ІП "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ від ТОВ „Нью поінт" за квітень 2011 р. на загальну суму ПДВ 230684,54 грн.

По укладених правочинах між ІП "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" та ТОВ «Хоса-Плекс Україна» податковим органом використано інформацію з акту перевірки від 06.07.2011 №428/23-7/346791001 про проведення аналізу ТОВ «Хоса-Плекс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, не підтверджено надання рекламних послуг, внаслідок чого операції з надання рекламних послуг на адресу покупців визнано без реального настання правових наслідків та недійсними. Згідно з податковою звітністю ТОВ «Хоса-Плекс Україна» та за результатами перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності. Таким чином, договори укладені між ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" та ТОВ "Хоса-Плекс Україна " за квітень 2011 р. є нікчемним.

На підставі висновків Акту перевірки №337/22-5/21651322 від 05.06.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 за №0000012205.

Позивачем до ДПС в Київській області подано скаргу на це податкове повідомлення-рішення, за наслідками її розгляду рішенням від 03.09.2012 ДПС у Київській області вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині донарахувань ПДВ, здійснених за операціями з ТОВ «Хоса-плюс Україна», а скаргу задоволено частково.

З урахуванням наведеного Броварська ОДПІ Київської області ДПС винесла нове податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0000082200, згідно яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1794551 грн. за основним платежем та на суму 1 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем с ТОВ «Петрас», ДП «Росток-Грифон», ТОВ «Сладкая жизнь», ТОВ «Олга-Торг», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Анд-Груп», ТОВ «Арскенал ПК», ТОГВ «Борол ЛТД», ПП «Буковина-Трек», «Торговий дім Гермес», ПП Гойник, ТОВ «Дакорт», ТОВ «Європа Грін», Первомайський філіал ТОВ «Диаман», ПП ОСОБА_6, ТОВ «АТБ-Маркет», «Таврия+», ПП «Тезей», ТОВ «Экспансия», ТОВ «Олга-Логистик», ТОВ «Торговий дім «Коопійка», ЧП «Девизоров» укладено ряд дистриб'юторських договорів (т.8 ст.226-250, т.9, т.10 ст.1-139).

Для виконання цих договорів позивачем залучено фізичну особу підприємця ОСОБА_1, який здійснював транспортування продукції на адресу дистриб'юторів в березні, травні 2011 р. Так, позивачем (замовник) 01.02.2009 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) укладено договір №У-366-09 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до умов цього договору експедитор зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України.

На виконання умов договору сторонами належним чином оформлено податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури (том 1 а.с. 192-249, том 2-6, том 7 а.с. 1-9, том 10 а.а. 164-250, том 11-39).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 р. та травень 2011 р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за березень та травень 2011 р.

Оплата здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки експедитора - ФОП ОСОБА_1, що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями (том 40, а.с. 9-44).

На підтвердження міжскладського переміщення товару позивачем оформлені внутрішні накладні та товарні накладні, а також накладні на перевезення між філіями (том 7 а.с. 244-250, том 8 а.с.1-168).

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Нью поінт» (виконавець) 15.04.2010 укладено договір №15.04/2010, предметом якого є надання замовнику рекламних послуг, спрямованих на поширення, популяризацію та збільшення обсягів продажу продукції торгових марок від «Coca Cola Company» на території України, та супутніх послуг.

На виконання умов договору сторонами належним чином оформлено податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, тендерні рішення щодо акцій, накази «Про проведення рекламної акції» та «Про розробку відео-ролика для внутрішнього використання співробітниками компанії», акти, додатки до договору, звіти, тижневі фото звіти, платіжні доручення, відео-ролик (том 7 а.с. 122-238, том 40 а.с. 46-78).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за квітень 2011 р.

Оплата здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - ТОВ «Нью Поінт», що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 1.2, п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог даного Положення.

Підпунктом 2.1, п. 2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 2.16, п. 2 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд бере до уваги, що відповідачем не заперечується той факт, що первині документи позивача містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару та надання ремонтно-будівельних послуг за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт надання послуг контрагентами - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Нью поінт». Дослідженими судом документами підтверджується рух активів у процесі здійснення господарської операції. Позивач має фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на момент вчинення та виконання господарських договорів ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» є належним чином зареєстрованою юридичною особою та фізичною особою підприємцем, які мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «Нью поінт» та ФОП ОСОБА_1 на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності а також судового рішення щодо визнання договору, укладеного між позивачем та вказаними підприємствами недійсними. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт».

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт», які засвідчують надання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у відповідному періоді: березень, квітень та травень 2011 р.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно з приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт», крім того, висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів було спростовано наявними в матеріалах справи доказами, а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України та п.1, п.5 ст.203, ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 656, 658, 662, п.2 ст.689, п.2 ст.712 ЦК України є безпідставними.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні було спростовано.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції не відбулися реально, є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт» за вказаний період та не доведено суду належними та достатніми доказами фактів нікчемності договорів, укладених з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нью поінт», фактів нереальності та безтоварності здійснених між ними господарських операцій, не спростовано твердження позивача щодо реальності вчинення та виконання господарських операцій, а відтак не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082200 від 10.09.2012, видане Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 листопада 2012 р.