Постанова № 30574448, 10.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.04.2013 р. справа №5009/4982/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін:

від боржника:не з'явивсявід кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької областівід14.02.2013р.у справі№ 5009/4982/12 (суддя Юлдашев О.О.)за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Профі" м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Едіта Плюс" м.Запоріжжяпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 02.01.2013р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ "Альянс-Профі" м. Дніпропетровськ справу про банкрутство ТОВ "Едіта Плюс" м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 14.02.2013р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Постанова суду мотивована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 337228,25грн. складається з 335 528,25грн. - за опротестованим векселем та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 1 700грн., та підтверджується простим векселем серія АА 2456967 від 29.10.2012р. на суму 335 528,25грн., протестом про неоплату векселя № 82 від 06.11.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 83 від 06.11.2012р. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання. 10.12.2012р. Хортицьким ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 12.12.2012р. складено акт державним виконавцем, згідно якого боржник за вказаною адресою не знаходиться.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. у справі № 5009/4982/12 та просить апеляційний суд скасувати постанову суду та припинити провадження у справі про банкрутство. В обґрунтування доводів апелянт посилається на те, що наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та зборів, тому незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Ухвалою від 22.03.2013р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Альянс-Профі» та доданих до неї документів, підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: копія простого векселя Серія АА № 2456967 від 29.10.2012р. на суму 335 528,25грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя №82 від 06.11.2012р. та видано виконавчий напис від 06.11.2012р. №83. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою ВДВС від 10.12.2012р. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №83 від 06.11.2012р. Актом від 12.12.2012р. державним виконавцем встановлено, що за виходом за адресою м.Запоріжжя, бул. Будівельників, 21А, підприємство за вказаною адресою фактично не знаходиться, підприємницьку діяльність за вказаною адресою не здійснює.

Однак колегією суддів апеляційного суду встановлено, що копія простого векселю Серія АА №2456967 від 29.10.2012р., копія протесту про неоплату векселя №82 від 06.11.2012р. та копія виконавчого напису нотаріуса від 06.11.2012р. №83 прийняті господарським судом Запорізької області як належні та допустимі докази безспірності кредиторських вимог до боржника. Але з цим не може погодиться апеляційний суд, оскільки вказані документи не є належним чином засвідченими письмовими доказами. Так, на них міститься напис «з оригіналом згідно, представник ТОВ «Альянс-Профі», підпис та прізвище особи, що засвідчила», однак на документах відсутня печатка товариства та до заяви про порушення справи про банкрутство, яка підписана директором товариства, не додано довіреності, котрою кредитор уповноважував таку особу на засвідчення копій документів.

У відповідності до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом № 55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, Донецький апеляційний господарський суд вказує на те, що в протоколі судового засідання від 14.02.2013р. та в тексті постанови господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. не вказано про огляд судом оригіналів вказаних документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в матеріалах справи №5009/4982/12 відсутній Витяг або Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника. Отже, ініціюючим кредитором не надано доказів про відсутність ТОВ «Едіта Плюс» за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 02.01.2013р. про порушення справи про банкрутство.

Інші докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Едіта Плюс» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Оскільки апеляційний господарський суд з урахуванням вимог ст. 101 ГПК України не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення в цілому, але колегія суддів зауважує на тому, що апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС не містить посилань на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та інших підстав, визначених ст. 103 цього ж Кодексу, які є підставою для скасування постанови суду.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. у справі № 5009/3207/12 про визнання відсутнього боржника банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/4982/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пп. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. у справі №5009/4982/12 задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. у справі №5009/4982/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі № 5009/4982/12 про банкрутство ТОВ "Едіта Плюс" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Едіта Плюс" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору