Ухвала суду № 30574193, 08.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22-ц/790/2574/13 р. Головуючий 1 інстанції Ященко С.О.

Справа № 2020/12656/2012 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: кредитні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.

при секретарі - Рудь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що відповідно до укладеного кредитного договору від 28.12.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 46 512, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % річних з кінцевим терміном повернення 29.12.2011 року включно. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

Відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору застави рухомого майна від 28.12.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав у заставу автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, фургон ізотермічний - С, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

У порушення норм закону та умов кредитного договору від 28.12.2006 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у строк до 29.12.2011 року кредит у повному розмірі не погасив, в результаті чого станом на 15.11.2012 року у відповідача перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 27 295, 45 грн., а саме: 14 041, 67 грн. - заборгованість за кредитом; 9 851, 99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 130, 24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3 271, 55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В зв'язку з цим просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 295, 45 грн. вилучити у відповідача ОСОБА_1 та передати в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, фургон ізотермічний - С, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3302, 2006 року випуску, фургон ізотермічний - С, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1; що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 надав заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовував тим, що у відповідності до положень п. 1.1. кредитного договору у визначені строки здійснювався щомісячний платіж у розмірі 1203,76грн., а тому ним належним чином виконані умови договору. Загальна сума оплат за період з січня 2007 року по січень 2011 року склала 74038,59грн., що перевищує загальні зобов'язання по кредитному договору на 1812,99грн.

Додатково в обґрунтування заперечень зазначав, що позивач необґрунтовано здійснював розрахунки за значно більшою відсотковою ставкою, ніж передбачено кредитним договором від 28.12.2006 року, що призвело до штучного збільшення неіснуючої заборгованості; ніякого повідомлення про підвищення відсоткової ставки відповідач не отримував. Одночасно із штрафною відсотковою ставкою згідно п. 4.1 договору застосовується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу, що є застосуванням позивачем подвійної цивільно-правової відповідальності. До стягнення пред'явлена пеня більше ніж за 2 роки, хоча згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 березня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28.12.2006 року у розмірі 27258,26 грн. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, фургон ізотермічний - С, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Переданий в заклад Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_1, належного йому на праві приватної власності заставного майна: автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, фургон ізотермічний - С, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", витрати по сплаті судового збору у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) гривні 58 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і залишити позовну заяву без розгляду ,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 46 512, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % річних з кінцевим терміном повернення 29.12.2011 року включно. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

У відповідності до наказу від 05.01.2009 року за № КТ-БТ-СП-2009-1/1 банком підвищено відсоткову ставку до 27,48%.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 15.11.2012 року склалась заборгованість, а саме: 14 041, 67 грн. - заборгованість за кредитом; 9 851, 99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 130, 24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Доводи відповідача про необґрунтоване підвищення відсоткової ставки за договором обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки у відповідності до наказу від 05.01.2009 року за № КТ-БТ-СП-2009-1/1 банком підвищено відсоткову ставку до 27,48%.

При цьому, правомірність підвищення банком відсоткової ставки вже була предметом судового розгляду.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.12.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01.02.2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приват Банк" про визнання нікчемним п. 2.3.1 кредитного договору № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року щодо права ПАТ КБ «ПриватБанк» змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку; визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки та нарахування у зв'язку з цим пені та штрафник санкцій за кредитним договором № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року; зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок неправомірно нарахованої суми по сплаті відсотків за користування кредитом з 01.02.2009 року за кредитним договором № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року; зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок неправомірно нарахованої суми штрафних санкцій та пені з 01.02.2009 р. за кредитним договором № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року, - відмовлено.

У відповідності до приписів ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

В зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору позивачем нараховано штрафні санкції, а саме: 3 271, 55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ст. 258 ЦК України до вимоги про стягнення неустойки (штраф, пеня) встановлюється скорочена позовна давність тривалістю у один рік, а згідно приписам п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що в межах строку позовної давності за період з 29.11.2011 року по 15.11.2012 року пеня складає 3234,36грн.

З урахуванням викладеного, заборгованість за кредитним договором від 28.12.2006 року складає 27258,26 грн., а саме: 14 041, 67 грн. - заборгованість за кредитом; 9 851, 99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 130, 24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3234,36 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_1 договору застави нерухомого майна № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав у заставу автомобіль ГАЗ 3302, 2006 року випуску, № кузова: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, регулюється нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями цього закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 25.06.2012 року ПАТ КБ "Приват Банк" зареєстровано звернення стягнення по договору застави № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року.

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження: опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до йогореалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог щодо звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАЕ5АК01110011 від 28.12.2006 року у розмірі 27258,26 грн.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 березня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

судді