Постанова № 30573159, 14.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа № 805/2421/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по коштах Фонду у сумі 13 402,68 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по коштах Фонду у сумі 13 402,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» має відокремлений підрозділ «Шахта Постніківська-2», який є страхувальником у Шахтарській міської виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 19.03.2009 року. Під час проведення перевірок страхувальника у 2012 року були виявлені порушення чинного законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що мали місце як у 2011-2012 роках та і попередніх періодах. У зв’язку з виявленими порушеннями до страхувальника рішенням фонду № 87 від 21.09.2012 року були застосовані фінансові санкції на загальну суму 11976,98 грн. Вказане рішення було отримано відповідачем 24.09.2012 року. Вказана сума фінансових санкцій відповідачем сплачена не була, у зв’язку з чим рішенням Фонду № 6 від 22.10.2012 року до відповідача були застосований штраф у розмірі 1197,7 грн. та пеня у сумі 228 грн. У встановлені строки рішення у добровільному порядку виконані не були. На даний час заборгованість з фінансових санкцій, штрафу та пені не погашена. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 14.03.2013 року через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача також в судове засідання не з’явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 14.03.2013 року через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої зазначив, що проти позову не заперечує, суму заборгованості визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Частиною 3 статті 136 цього Кодексу передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Статтею 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Тобто, позивач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі Закону № 2240), платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, які зобов’язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобов'язаний:

2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;

Відповідно до ч. 1 ст. 50 вищевказаного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються застрахованим особам за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач, державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду», є юридичною особою, має відокремлений підрозділ «Шахта «Постніківська – 2», який зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36381006, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с. 14), зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області як платник страхових внесків (а.с. 8,9, 24,25).

З 14 вересня 2012 року по 20 вересня 2012 року посадовими особами позивача була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання відокремленим підрозділом «Шахта «Постніківська – 2» державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. Результати перевірки викладені в акті № 260 від 20 вересня 2012 року, який підписаний директором підприємства (а. с. 15-19).

Перевіркою виявлені факти використання коштів Фонду в сумі 7984,65 грн.

Порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок передбачений Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

22.12.2010 N 29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за N 393/19131.

Відповідно до п. 4.1. вказаної Інструкції за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

Рішенням Фонду № 87 від 21.09.2012 року до страхувальника були застосовані фінансові санкції у розмірі 11976, 98 грн. (а.с. 20). Вказане рішення було отримано директором підприємства 24 вересня 2012 року, про що наявна відповідна відмітка.

Станом на 22.10.2012 року вказана сума фінансових санкцій відповідачем сплачена не була (а.с. 21), у зв’язку з чим рішенням Фонду № 6 від 22.10.2012 року до відповідача були застосований штраф у розмірі 1197,7 грн. та пеня у сумі 228 грн.(а.с.23). Вказане рішення було отримано директором підприємства 22 жовтня 2012 року, про що наявна відповідна відмітка.

Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій до страхувальників

Відповідно до Абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачено, що за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України № 2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що сума фінансових санкцій, штрафу та пені відповідачем сплачена не була, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши на користь позивача заборгованість у сумі 13 402,68 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по коштах Фонду у сумі 13 402,68 грн.– задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по коштах Фонду у сумі 13 402,68 грн.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 14 березня 2013 року. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.