Рішення № 30572119, 11.04.2013, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 2036 / 5639 / 2012

2 / 636 / 186 / 2013

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування за законом, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування його та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.

13.02.2013 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_4. Також до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_5. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді вищевказаного житлового будинку. Спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця став її син - ОСОБА_4, який вступив в управління спадковим майном померлої. ОСОБА_4 вважав, що фактично вступивши в управління спадковим майном, він зможе отримати свідоцтво про право на спадщину в будь-який момент. В січні 2013 року ОСОБА_4 стало відомо, що його племінниця, ОСОБА_2, звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, не повідомивши при цьому державного нотаріуса про наявність спадкоємця першої черги. Таким чином, ОСОБА_4 вважає, що свідоцтво про право на спадщину має бути визнано недійсним в судовому порядку через порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с. ).

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Разом з тим Відповідач не заперечувала той факт, що приховала від ОСОБА_4 факт оформлення на своє ім'я житлового будинку його матері, не заперечувала той факт, що після смерті спадкодавці у вказаному будинку

проводився ремонт, оплачувались комунальні послуги, проводилось утримання будинку за кошти інших їй осіб. Сама вона участі в ремонті, оплаті комунальних послуг, утриманні будинку не приймала, не виключає той факт, що її дядько ОСОБА_4 міг користуватись речами, меблями, посудом спадкодавиці. Також не заперечувала, що саме ОСОБА_4 поховав спадкодавицю. Крім того Відповідач зазначила, що прийняла спадщину як донька померлого сина спадкодавиці та не заперечувала того факту, що не повідомила Чугуївську державну нотаріальну контору Харківської області про те, що в спадкодавці, окрім її батька є ще один син ОСОБА_4, хоча і розуміла, що останній також фактично успадкував майно спадкодавиці.

Представник третьої особи ОСОБА_4, який заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи - Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій проти задоволення позовних вимог позивача по справі не заперечував та просив розглядати справу за відсутності представника третьої особи (а.с. 107).

Вислухавши представників сторін, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, позов ОСОБА_4 вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, та відповідно бабуся позивача та відповідача, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, актовий запис №214, місце реєстрації Відділ реєстрації актів громадянського стану Чугуївського міськвиконкому (а.с. 8).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2.

Житловий будинок належав спадкодавці на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого виконкомом Чугуївської міської ради 22.03.1977 року та зареєстрованого у Чугуївському міжміському державному бюро технічної інвентаризації за № 3351.

ОСОБА_5 померла в 1999 році, отже, правовідносини, пов'язані зі спадкуванням її майна регулюються Цивільним кодексом Української РСР 1963 року.

ОСОБА_5, заповіт складений не був, отже, відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У відповідності із ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги, адже є сином померлої. Це підтверджується наданою до суду копією посвідки про народження НОМЕР_2, згідно якого батьками

ОСОБА_4 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 101). Інші спадкоємці першої черги відсутні.

Відповідач по справі прийняла спадкове майно відповідно до матеріалів спадкової справи як онука спадкодавиці, а не як донька померлого сина спадкодавці, як нею зазначено, а отже при наявності спадкоємця першої черги ОСОБА_4, який . фактично вступив в управління та володіння спадковим майном Відповідач не може бути спадкоємцем померлої в розумінні Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. Крім того відповідно до матеріалів справи не знайшов свого підтвердження той факт, що на момент прийняття спадщини Відповідач була неповнолітньою.

Статтею 548 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_4 періодично проживав в будинку своєї матері, приїжджав до неї та залишався в будинку, коли вона себе погано почувала та хворіла, періодично приїжджав до цього будинку і після смерті матері, оберігав вказаний будинок як успадковане після матері майно. Після смерті спадкодавці ОСОБА_4 користувався її речами, меблями, посудом, які там знаходились та якими користувалася вона, разом з іншими речами користується золотою обручкою матері, швейною машинкою, доглядав будинок, зокрема передавав грошові кошти на утримання житлового будинку, його ремонт, оплачував за комунальні послуги, а отже фактично прийняв спадщину зразу ж після смерті спадкодавці. Також саме він поховав спадкодавцю.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив, що добре знайомий з родиною ОСОБА_4 та особисто з ОСОБА_4, неодноразово бачив як ОСОБА_4 передавав грошові кошти ОСОБА_3 для оплати послуг з утримання житлового будинку, оплати комунальних послуг, ремонту житлового будинку, поводив себе як господар будинку АДРЕСА_1.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_4 завжди поводив себе як господар будинку АДРЕСА_1, піклувався про те, щоб будинок знаходився у нормальному для проживання стані, періодично проживав в будинку своєї матері, приїжджав до неї та залишався в будинку, коли вона себе погано почувала та хворіла, періодично приїжджав до цього будинку і після смерті матері, оберігав вказаний будинок як успадковане після матері майно. Після смерті спадкодавці ОСОБА_4 користувався її речами, меблями, посудом, які там знаходились та якими користувалася вона, разом з іншими речами користується золотою обручкою матері, швейною машинкою, доглядав будинок, зокрема передавав грошові кошти на утримання житлового будинку, його ремонт, оплачував за комунальні послуги, а отже фактично прийняв спадщину зразу ж після смерті спадкодавці. Також він поховав спадкодавцю. Крім того підтвердила той факт, що ОСОБА_4 не було відомо про те, що Відповідач по справі оформила на себе успадковане ним майно та те, що про це ОСОБА_3 повідомила йому лише під час розгляду цієї справи.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив, що добре знайомий з родиною ОСОБА_3 та особисто з ОСОБА_4, бачив як ОСОБА_4 передавав грошові кошти ОСОБА_3 для оплати послуг з утримання житлового будинку, оплати комунальних послуг, ремонту житлового будинку, поводив себе як господар будинку АДРЕСА_1.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 повідомила, що є сусідкою родини ОСОБА_3, добре їх знає, товаришувала з спадкодавицею за її життя, підтвердила, що ОСОБА_4 завжди поводив себе як господар будинку АДРЕСА_1, піклувався про те, щоб будинок знаходився у нормальному для проживання стані, оберігав вказаний будинок як успадковане ним після матері майно. Після смерті спадкодавці ОСОБА_4 періодично проживав, як на момент смерті матері, так і після її смерті у вказаному житловому будинку, користується успадкованим майном своєї матері, а саме золотою обручкою матері, швейною машинкою, будинком, а також іншими речами, доглядає будинок, зокрема передає грошові кошти на утримання житлового будинку, його ремонт, оплачуває комунальні послуги. Також саме він поховав спадкодавцю.

Через те, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті матері, він вважав, що зазначений вище будинок успадковує саме він.

Разом з тим судом встановлено, що позивач по справі відмовився від спадщини шляхом подання заяви до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області, а отже не може претендувати на спадкове майно.

Відповідно до Глави 10 п. 4.9, 4.10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Таким чином, ОСОБА_4 вважав, що фактично вступивши в управління спадковим майном, він отримає свідоцтво про право на спадщину в будь-який момент. У зв'язку із проживанням в іншому населеному пункті, службовою завантаженістю, хворобами, сімейними проблемами він вимушений був відкладати візит до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області.

В січні 2013 року до ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_3, дружина його померлого брата, з питаннями щодо оформлення ним спадщини. Із розмови з нею ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_2, яка є онукою померлої ОСОБА_5, звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, не повідомивши при цьому державного нотаріуса про наявність спадкоємця першої черги. Про отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом до цього часу ОСОБА_4 не було відомо.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідач, ОСОБА_2, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, без урахування права спадкоємця першої черги, ОСОБА_4, на спадщину, і не повідомила його про це, що свідчить про порушення прав останнього.

Оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_11 підлягає задоволенню повністю, як такий, що знайшов своє повне підтвердження.

Керуючись ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.1301 Цивільного кодексу України, п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» ст.ст. 3, 60, 61, 179, 180, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування за законом - відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування його та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВЕ №894893, посвідчене Державним нотаріусом Чугуївської Державної нотаріальної контори ОСОБА_12, зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_2 - онуці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВЕ №894893, посвідчене Державним нотаріусом Чугуївської Державної нотаріальної контори ОСОБА_12, зареєстроване в реєстрі за № 240, видане ОСОБА_2 - онуці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Харківської області, як спадщину після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуєві Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя -