Рішення № 30566476, 03.04.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1142/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Петушков С.А.

Спори, що виникають із договорів Доповідач Сукач Т. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Сукач Т.О.

суддів Фомічова С.Є.

Мурашка С.І.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року і

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року приватне акціонерне товариство «Лізінг інформаційних технологій» звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 02.09.2008 року між закритим акціонерним товариством «Лізінг інформаційних технологій», яке було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Лізінг інформаційних технологій», в особі закритого акціонерного товариства «Діавест+», яке діє на підставі довіреності № 08050701 від 07.05.2008 року, і ОСОБА_3 укладено договір №08090202 про отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу обладнання, що підтверджується накладною-вимогою від 02.09.2008 року № 20104061, вартістю 8 090,00 грн.

В порушення вимог п.6.2 Правил отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseІТ та п.п.3.1,5.4.2 укладеного договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 19 087,81 грн.

Добровільно сплатити заборгованість за порушення договірних зобов'язань відповідач не погоджується.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Лізінг інформаційних технологій» ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушення норм матеріального і процесуального права, просить постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлені у порядку, визначеному статтею 76 ЦПК України. Представник ПрАТ «Лізінг інформаційних технологій» і ОСОБА_3 подали до апеляційного суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності (а.с.67-68, 69,72).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що договір про надання а оренду обладнання на умовах фінансового лізингу відповідачем укладено із ЗАТ «Діавест+», а не з позивачем, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить матеріалам справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона(представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин вчинений представником, створює, змінює,припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст.239 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 02.09.2008 року між закритим акціонерним товариством «Лізінг інформаційних технологій» як оператором LeaseІТ, яке було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Лізінг інформаційних технологій», в особі закритого акціонерного товариства «Діавест+», яке діє від імені ЗАТ «Лізінг інформаційних технологій» на підставі довіреності № 08050701 від 07.05.2008 року, і ОСОБА_3 укладено договір №08090202 про отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ. Договір ЗАТ «Діавест+» підписано не від свого імені, а від імені позивача (а.с.5).

Відповідно до п.2.2.Правил отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseІТ, які є невід'ємною частиною договору, для укладення договору клієнт надає заявку постачальнику, який є комерційним представником оператора LeaseІТ. Підпис відповідача в договорі свідчить, що він ознайомлений з цими Правилами.

Всі документи, які пов'язані з укладенням договору фінансового лізингу та отримання відповідачем товару оформлені відповідачем із ЗАТ «Діавест+» як постачальником, учасником системи LeaseІТ та з посиланням на ЗАТ «Лізінг інформаційних технологій» (а.с.18-22).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд в порушення вимог ст.212 ЦПК України не дав належної оцінки наведеним обставинам та документи, а тому дійшов помилкового, що ПрАТ «Лізінг інформаційних технологій» не є стороною у договорі, а тому не має право на пред'явлення позову. Порушення судом вимог матеріального і процесуального права відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується факт укладення договору фінансового лізингу між ПрАТ «Лізінг інформаційних технологій» і ОСОБА_3, тому позивач має право ставити питання про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

Згідно ч.ч.2,3 ст.806 ЦК України до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом .

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України від 16.12.1997 року № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Встановлено, що на виконання умов договору від 02.09.2008 року комерційний представник позивача, ЗАТ «Діавест+», передав відповідачу обумовлений договором товар,а саме: ноутбук НР Pavilion dv1050er вартістю 8090 грн., а відповідач повинен був протягом двох років сплатити вартість товару та проценти за надання фінансування в розмірі 2% від первинної вартості обладнання(товару) за кожний місяць до повної виплати його вартості (а.с.18-22)

В порушення умов договору відповідач частково сплатив вартість отриманого товару та проценти за надання лізингового фінансування.

Згідно п.14.2 Правил отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseІТ у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу: - в розмірі 5% відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення прострочено платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; - в розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом LeaseІТ.

У випадку несплати клієнтом платежу протягом 30 календарних днів, клієнт зобов'язаний за першою вимогою оператора LeaseІТ протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги одноразово сплатити платіж, який розраховується як сума всіх платежів, що підлягають оплаті на користь оператора LeaseІТ з місяця сплати останнього платежу до закінчення строку сплати всіх платежів, встановлених пакетом LeaseІТ (п.14.5 Правил)..

Укладений між сторонами договір діє протягом строку, на який його укладено, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Після закінчення строку договору, права і обов'язки сторін щодо обладнання, за яким не закінчився строк сплати платежів згідно пакету LeaseІ, діють до їх повного виконання сторонами (п.п.16.1, 16.2 Правил) .

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 06.12.2012 року, поведеного відповідно до положень п.п.3,6 Правил, відповідач має заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 19 087,81 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На порушення цих вимог закону відповідачем не надано належних та допустимих доказів (ст.ст.58,59 ЦПК України), які б спростовували доводи позивача та надані ним розрахунки щодо заборгованості за договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України)

За таких обставин колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором фінансового лізингу від 02.09.2008 року в розмірі 19 087,81 грн. обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 329 грн.31 коп. судового збору

Керуючись ст.ст.209,307,309,313-314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» заборгованість за договором № 08090202 від 02 вересня 2008 року про отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ у розмірі 19 087 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 81 коп. та 329 грн.31 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді