Рішення № 30561508, 14.09.2012, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0520/8767/2012

2/0520/2264/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"14" вересня 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Степаненко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Каучук» до ОСОБА_1, Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що на підставі договору купівлі-продажу (біржовий контракт) від 02.08.1999р. закритому акціонерному товариству «Каучук» належать нежитлові будівлі ділянка №2 (виробничо-експериментальна база), які є цілісним майновим комплексом, нежитловою площею 5033,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 6. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 03.07.2000р. земельна ділянка, площею 0,9105 га надана закритому акціонерному товариству для експлуатації та обслуговування будинків і будівель виробничо-експериментальної бази на вулиці Вузівській, 6 у м.Маріуполі. Відповідно до рішення Іллічівсської районної адміністрації від 22.12.1999р. № 375 було вирішено затвердити присвоєння адреси ділянці № 2 закритого акціонерного товариства «Каучук» по вулиці Вузівськкій, 1-а в м.Маріуполі. 17.02.2010р. між приватним акціонерним товариством «Каучук» і ОСОБА_1 був укладений інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 у порядку, передбаченому вказаним договором, зобов'язався профінансувати усі будівельні та ремонтні роботи у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 1-А. Однак свої зобов'язання згідно договору не виконав. Всі роботи з реконструкції були проведені за рахунок ПАТ «Каучук». Позивач просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення літ.Ж-1, Д-1, К-1, 3-1, прибудови літ.ж-1, ж1-1, ж2-1, жЗ-1, ж4-1, Е1-2, И-1, навіси літ.М-1, Н-1, майданчик літ.н1, загальною площею 2037,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 1-А.

Представник ОСОБА_2 «Каучук» в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника підприємства, вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Представник Маріупольської міської ради в судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, проти задоволення позову не заперечувала.

В цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу (біржовий контракт) від 02.08.1999р. закритому акціонерному товариству «Каучук» належать нежитлові будівлі ділянка №2 (виробничо-експериментальна база), які є цілісним майновим комплексом, площею 5033,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 6.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 03.07.2000р. земельна ділянка, площею 0,9105 га надана ЗАТ «Каучук» для експлуатації та обслуговування будинків і будівель виробничо-експериментальної бази на вулиці Вузівській, 6 у м.Маріуполі.

Відповідно до рішення Іллічівської районної адміністрації від 22.12.1999р. № 375 ділянці № 2 ЗАТ «Каучук» присвоєно адресу по вулиці Вузівській, 1-а в м.Маріуполі.

17.02.2010р. між приватним акціонерним товариством «Каучук» і ОСОБА_1 був укладений інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості.

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 у порядку, передбаченому вказаним договором, зобов'язався профінансувати усі будівельні та ремонтні роботи у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 1-А.

Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання згідно договору не виконав, у звязку з чим усі роботи з реконструкції були проведені за рахунок ОСОБА_2 «Каучук».

Встановлено, що самочинно збудовані ОСОБА_2 «Каучук» нежитлові приміщення літ.Ж-1, Д-1, К-1, 3-1, прибудови літ.ж-1, ж1-1, ж2-1, жЗ-1, ж4-1, Е1-2, И-1, навіси літ.М-1, Н-1, майданчик літ.н1, загальною площею 2037,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 1-А, відповідають вимогам державних будівельних норм України, що підтверджується висновком технічного експерта в галузі будівництва.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 202 ЦК України встановлено, що дво - або багатосторонній правочин є тотожнім з поняттям договору. Так, вказаний у позові договір є двостороннім правочином, спрямованим на набуття цивільних прав та обов'язків між сторонами. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Підписання вищезгаданого договору було, на думку позивача дією спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказаний правочин не був визнаний судом недійсним та його недійсність не встановлена законом, що дає підстави для визнання його правомірним.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. ОСОБА_2 власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 317 ЦК встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Проте, на сьогоднішній день позивач фактично не може користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка його здійснила, якщо це не порушує прав інших осіб.

Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_2 «Каучук» є користувачем земельної ділянки, на якій розташовані самочинно збудовані будівлі, а тому вважає, що він має право звернутись до суду з вимогою про визнання права власності за ним на нерухоме майно.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 174, 209, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 202, 204, 317, 319, 328, 331, 376, 392 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Каучук» до ОСОБА_1, Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Каучук» (ідентифікаційний код 13507918) право власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення літ.Ж-1, Д-1, К-1, 3-1, прибудови літ.ж-1, ж1-1, ж2-1, жЗ-1, ж4-1, Е1-2, И-1, навіси літ.М-1, Н-1, майданчик літ.н1, загальною площею 2037,3 кв.м, які розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Вузівська, 1-А.

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:Н. В. Литвиненко