Рішення № 30561049, 05.04.2013, Семенівський районний суд Чернігівської області

09.04.2013

копія

Справа № 744/136/13-ц

Провадження № 2/744/47/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Поповича В. В., при секретарі Токаревій Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка цивільну справу за позовом прокурора Семенівського району Чернігівської області в інтересах позивача держави в особі ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор в інтересах позивача держави в особі ОСОБА_1 міської ради звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків (упущеної вигоди) завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог прокурор у позовній заяві навів слідуючі підстави.

Згідно ст. 189 Земельного кодексу України, держава уповноважила міські ради здійснювати самоврядний контроль за використанням і охороною земель на відповідній території.

У ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України вказано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Користування землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, проведення оплати за її використання порушує інтереси держави в особі ОСОБА_1 міської ради та є підставою для представництва прокуратурою її інтересів у суді.

Прокуратурою Семенівського району проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства відповідачем, в результаті якої встановлено наступне.

Відповідач 06 грудня 2001 року на підставі договору купівлі-продажу придбав у підприємства-банкрута відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 деревообробний завод» нежилу будівлю площею 1916,7 м2, розташовану за адресою по вулиці Пролетарська, 64 у м. Семенівка.

18 січня 2013 року державним інспектором головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області проведена перевірка додержання відповідачем вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено, що він без наявності правовстановлюючих документів використовує земельну ділянку площею 1917 м2 у м. Семенівка по вул. Пролетарська, 64.

Земельну ділянку відповідач використовує для виробничих цілей.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відсутність правовстановлюючих документів на землю унеможливлює нарахування плати за землю (орендної плати чи земельного податку) та спричиняє місцевому бюджету збитки (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ст. 22 Цивільного кодексу України).

В момент набуття відповідачем права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості, земельна ділянка під ним знаходилась у постійному користуванні відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 деревообробний завод» (державний акт на право постійного користування землею серії ЧН №23).

Згідно статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Перехід права користування на земельну ділянку не відбувається автоматично внаслідок переходу права власності на будівлю, розташовану на цій земельній ділянці, оскільки вимагає відповідного переоформлення шляхом укладення відповідного договору оренди.

Згідно інформації, наданої ОСОБА_1 міською радою, відповідач жодних дій щодо оформлення свого права користування земельною ділянкою за адресою по вулиці Пролетарська, 64 в м. Семенівка, протягом 2001-2012 років не вчиняв.

Згідно розрахунку збитків, завданих внаслідок використання ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, проведеного ОСОБА_1 міською радою, їх розмір за період лютий грудень 2010 року - 2012 рік становить 9975 гривень 75 копійок.

У судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та показав, що відповідач користується земельною ділянкою у виробничих цілях при цьому за період з 2001 року по 2012 рік включно не оформив правовстановлюючі документи, не сплачував орендну плату, що є порушенням земельного законодавства. Відповідно до розрахунку завдані збитки складають 9975 гривень 75 копійок.

Відповідачу було відомо про необхідність платити орендну плату ще у 2005 році, коли ставилось питання у судовому порядку. Прокурор у 2005 році відмовився від позову у звязку з тим, що самовільного захвату земельної ділянки не було, але іншим шляхом спірні питання не вирішувались до даного часу.

Відповідач весь цей період ухилявся від обовязку платити орендну плату при цьому використовує земельну ділянку.

Рішення сесій ОСОБА_1 міської ОСОБА_3 за 2010 2012 роки про встановлення орендної плати на земельні ділянки розміщувалось на сайті міської ОСОБА_3, чи друкувались у друкованих засобах масової інформації йому не відомо. З приводу нарахування збитків у вигляді орендної плати може пояснити слідуюче. Відповідно до закону збитки встановлюються створеною постійною комісією, але в даному випадку збитки встановлені це орендна плата за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Представник позивача ОСОБА_1 міської ОСОБА_3 провідний спеціаліст з земельних питань та архітектури ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги повністю та показала, що відповідач не оформив правовстановлюючі документи, користувався земельною ділянкою у виробничих цілях, орендну плату не платив. Відповідно до розрахунку завдані збитки складають 9975 гривень 75 копійок. Вона відповідає, відповідно до своїх обовязків за нарахування орендної плати, діюча комісія створена у 2013 році.

У 2005 році міська ОСОБА_3 ставила питання про необхідність реєстрації земельної ділянки до ОСОБА_2, але питання не вирішувалось, окрім того, було звернення до суду, що також не дало результатів.

Представник позивача ОСОБА_1 міської ОСОБА_3 провідний спеціаліст з правових питань та роботи зі зверненнями громадян ОСОБА_5 позов підтримав у повному обсязі та показав, що завдані збитки ОСОБА_2 є те, що останній не платить до місцевого бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Це спірне питання піднімалось у 2005 році, тому ОСОБА_2 були відомі спірні відносини. Окрім того, ОСОБА_2 будучи депутатом ОСОБА_1 міської ОСОБА_3 був добре обізнаний про спірні питання та ніяких дій не вчиняв.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав та показав, що відповідач ОСОБА_2 є власником будівлі та земельної ділянки, а не міська ОСОБА_3, тому не повинен платити орендну плату за використання земельної ділянки. Договір між сторонами відсутній. Збитки нараховані міським головою, а повинні нараховуватись створеною комісією при райдержадміністрації.

Відсутній обовязок на переоформлення. ОСОБА_3 вимагає безпідставно стягнути з відповідача орендну плату. Державний акт у міській ОСОБА_3 відсутній, договір оренди відсутній, рішення повинно бути оприлюднене у друкованих засобах масової інформації. У даному випадку повинна бути зацікавленість міської ОСОБА_3 у оформленні документів на земельну ділянку та укладення договору оренди, а не з боку ОСОБА_2. Якби ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку, то він не сплачував би орендну плату, так як звільнений, у звязку з тим, що працює на єдиному податку. Право на землю перейшло до ОСОБА_2 після купівлі нежилої будівлі.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та підтримує повністю підстави для відмови у задоволенні позову, які навів представник відповідача ОСОБА_6. Суду наданий договір дарування нежилої будівлі, згідно якого він подарував ОСОБА_7 своєму батьку 33/100 (тридцять три сотих) частки нежитлової будівлі за адресою вулиця Пролетарська, № 64 у місті Семенівка, яка зареєстрована у органах МБТІ. Батько помер шість років тому, спадщину прийняла мати.

Суд, заслухавши прокурора, сторони та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовільнити повністю з огляду на таке.

По-перше, відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 придбав у власність нежилу будівлю, яка розташована у місті Семенівка по вулиці Пролетарська, будинок № 64 головний корпус 1916,7 квадратних метрів та будівлю насосну 17,20 квадратних метрів площі. З часу купівлі у ОСОБА_2, як фізичної особи, виникло право користування на земельну ділянку під будівлями. Будь-які дії ОСОБА_2 з приводу узаконення свого права користування земельною ділянкою не виконано. Договір оренди не складено з ОСОБА_1 міською ОСОБА_3, тому у даному випадку діють цивільні правовідносини між ОСОБА_2 як фізичною особою, а не як фізичною особою підприємцем з одного боку та ОСОБА_1 міською ОСОБА_3 з другого боку, тому такі спірні правовідносини повинні розглядатись у загальному цивільному провадженні, а не господарськими судами. У спірних правовідносинах ОСОБА_2 виступає як фізична особа, не як субєкт господарювання.

По-друге, судом встановлено, що відповідач з часу отримання у власність будівлі не прийняв будь-яких заходів, щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою у ОСОБА_1 міській ОСОБА_3, тобто з письмовою заявою не звертався.

Відповідно до уніфікованої форми ОСОБА_2 використовував землі промисловості без правовстановлюючих документів у порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (а. с. 4 7).

Статтею 90 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України документами, які посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт на право власності, постійного користування або договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законом порядку, у випадку строкового платного користування ділянкою.

Згідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

ОСОБА_1 міській ОСОБА_3, як органу місцевого самоврядування, відповідно до п.12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України надано повноваження розпоряджатися землями в межах населених пунктів до розмежування земель державної і комунальної власності, яке до даного часу не проведено.

Відповідно до ч.1-2 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати,що їй визначається залежно від грошової оцінки земель. Не отримання ОСОБА_1 міською ОСОБА_3 плати за користування землею у вигляді орендної плати у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України є збитками.

Відповідач, знехтувавши правилом здійснення права власності на обєкт нерухомості, встановленим ст. 319 Цивільного кодексу України, згідно якого власність забов'язує (цей же принцип встановлений ст. 13 Конституції України) належним чином платно користуватися земельною ділянкою, на якій розташований обєкт нерухомості та земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування, заподіяв ОСОБА_1 міській ОСОБА_3 збитки.

Суд не бере до уваги хибну правову позицію відповідача у тому, що він є власником придбаної нежилої будівлі, тому не повинен платити орендну плату за користування земельною ділянкою, так як Договір оренди не складений з ОСОБА_1 міською ОСОБА_3.

У даному випадку має місце ухилення відповідача від узаконення користування земельною ділянкою шляхом звернення у письмовій формі до міської ОСОБА_3 після придбання у власність нежилої будівлі на період 2001 року, тобто на період оформлення Договору купівлі продажу 06 грудня 2001 року.

Будь-які перепони для оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.

Відповідач повинен бути ініціатором узаконення користування земельною ділянкою, враховуючи те, що він використовував земельну ділянку у виробничих цілях, плату не проводив, документи не оформляв.

Відповідач помилково вважає, що Договор купівлі-продажу нерухомого майна дає йому право користуватись земельною ділянкою та не сплачувати плату за користування.

Відповідно до п. 3.8 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю, споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст. 22 глави 82 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів спрямовано на захист інтересів держави у вказаних правовідносинах, оскільки внаслідок несплати орендної плати порушується порядок виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земельних ресурсів, розвитку інфраструктури міста. Орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даному спірному становищі є територіальна громада м. Семенівка в особі ОСОБА_1 міської ОСОБА_3, оскільки згідно ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є сільські, селищні, міські ради.

Дарування відповідачем своєму батьку 33/100 частки нежилої будівлі, згідно даних Договору від 16 серпня 2004 року не заслуговує на увагу, і не впливає на вирішення спірних правовідносин по суті вимог, у звязку з тим, що дарована частка не реєстрована у органах МБТІ, не перейшла у власність батька, а використовувалась відповідачем у виробничих цілях з часу придбання, тобто з 2001 року по даний час безперервно і не переходила до іншого набувача.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 міської ОСОБА_3, збитків спричинених користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 90, 120, 125, 126, 156, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 22, 224, 225 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Семенівського району Чернігівської області в інтересах позивача держави в особі ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області (р/р 33214815700455 МФО 853592 код 37972758) збитки в розмірі 9975 (девять тисяч девятсот сімдесят пять) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 997 (девятсот девяносто сім) гривень 58 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис) ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Рішення не набрало законної сили.

Оригінал рішення знаходиться у матеріалах цивільної справа № 744/136/13-ц провадження № 2/744/47/2013 Семенівського районного суду Чернігівської області.

Голова ОСОБА_1 районного

суду Чернігівської області ОСОБА_8