Постанова № 30558937, 04.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р. Справа №805/3652/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 19 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Леонова В.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки; скасування розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов, -

в с т а н о в и в :

21 березня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФО-П ОСОБА_3) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ГУЮ у Донецькій області) про визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки; визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України із внесення до акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов № 198 від 15 березня 2013 року недостовірних відомостей про порушення пункту 4.1, абзацу 4, пункту 4.7 розділу IV Ліцензійних умов та статті 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що господарським судом Донецької області за заявою ФО-П ОСОБА_5 було порушено справу № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К». Розпорядником майна по вказаній справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. Під час виконання своїх повноважень позивач зіткнувся із протидією кредитора ФО-П ОСОБА_5 та з явно протиправними та упередженими діями відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Донецькій області. Так, у справі про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» ФО-П ОСОБА_5 почав подавати скарги на дії ліквідатора ОСОБА_3 та безпідставно вказувати на те, що розпорядник майна не складає реєстр вимог кредиторів, чим порушує Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відділом з питань банкрутства Головного управління юстиції у Донецькій області була проведена позапланова перевірка додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов та оформлено акт № 198 від 15 березня 2013 року. За результатами цієї позапланової перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення пункту 4.1, абзацу 4 пункту 4.7 розділу ІV Ліцензійних умов, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 3176/5 від 14 жовтня 2011 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» та статті 4-5, 115 Господарського кодексу України. Позивач вважає дії відповідача зі складення вищеописаного акту перевірки протиправними, а висновки викладені в акті такими, що не відповідають дійсності. Відповідач безпідставно в акті вказав на те, що позивач не виконує ухвали господарського суду Донецької області, якими останнього зобов'язано надати реєстр вимог кредиторів.

Так, з метою належного виконання своїх обов'язків та ухвал господарського суду Донецької області, якими зобов'язано надати реєстр вимог кредиторів, позивач неодноразово надсилав на адресу боржника листи (15 листопада 2012 року, 25 грудня 2012 року, 08 січня 2013 року, 05 березня 2013 року) з проханням передати всю первинну документацію. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням, яке було задоволено, про винесення ухвали про витребування у боржника відповідної документації. Однак, до теперішнього часу боржник не передав розпоряднику майна жодної документації та з невідомих причин ігнорує ухвали господарського суду Донецької області, які є обов'язкові до виконання на всій території України. Тобто, враховуючи відсутність відповідної документації у розпорядника майна не було можливості скласти реєстр вимог кредиторів. Крім того, розпорядником майна було зроблено інші необхідні дії для того, щоб скласти реєстр вимог кредиторів та виявити майно боржника, а саме направлено запити до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, до Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування Кіровського, Куйбишевського та Петровського районів у м. Донецьку № 2 при Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ в Донецькій області, до Державної служби статистики України Головного управління статистики у Донецькій області, до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, до Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування Будьонівського, Ворошиловського та Ленінського районів м. Донецька, районів у м. Донецьку № 3 при Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ в Донецькій області, до управління Держкомзему у Донецькій області. Вказані факти спростовують висновки, викладені в акті про невиконання ухвал суду та про бездіяльність ОСОБА_3 про справі № 5006/38/37б/2012, та свідчать про відсутність будь-яких порушень з боку розпорядника майна, в тому числі порушення у вигляді не складання реєстру вимог кредиторів, а також про упереджене ставлення з боку відповідача до розпорядника майна ОСОБА_3

Окрім наведеного, позивач зазначив, що на момент проведення позапланової перевірки він надав відповідачу письмові пояснення з додатками, які підтверджували факт виконання позивачем обов'язків, покладених на нього чинним законодавством України та факт відсутності правопорушень в його діях. Але, Управління відмовилося ставити відмітку про отримання пояснень та додатків від позивача, проте в акті позапланової перевірки вказано, що позивач надав до пояснень лише копії ухвал. Вказаний факт суперечить дійсності та свідчить про те, що відповідач умисно проігнорував подані документи та пояснення позивача та вніс до акту позапланової перевірки від 15 березня 2013 року № 198 недостовірні відомості щодо порушення позивачем норм Закону.

На думку позивача наведене свідчить, що відповідач зацікавлений у банкрутстві ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» та навмисно склав акт, щоб розпорядник майна якомога швидше, без врахування всієї заборгованості, надав до суду реєстр вимог кредиторів та належним чином не дослідив первинну документацію боржника.

Крім того позивач зауважив на тому, що на момент проведення позапланової перевірки наказ, на який посилався відповідач, затверджений Міністерством юстиції України № 3176/5 від 14 жовтня 2011 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», втратив чинність 19 січня 2013 року.

Таким чином, дії відповідача з організації та проведення позапланової перевірки 14-15 березня 2013 року є протиправними. Акт № 198 від 15 березня 2013 року порушує права та охоронюваний законом інтерес ОСОБА_3, оскільки наявність такого акту може стати підставою для анулювання ліцензії арбітражного керуючого.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнати протиправними дії відповідача зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки; визнати протиправними дії відповідача із внесення до акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов № 198 від 15 березня 2013 року недостовірних відомостей про порушення пункту 4.1, абзацу 4, пункту 4.7 розділу IV Ліцензійних умов та статті 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України (арк. справи 3-8).

До початку судового розгляду справи позивач 25 березня 2013 року через канцелярію суду надав заяву про зміну позовних вимог (арк. справи 42-47), що прийнята судом до розгляду, в якій, крім зазначених в адміністративному позові позовних вимог, просив скасувати розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов. На обґрунтування змінених позовних вимог позивач зазначив, що 22 березня 2013 року за результатами перевірки він отримав від відповідача розпорядження № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов. Тобто, вбачається, що розпорядження було отримано Позивачем після подачі позовної заяви. Позивач вважає прийняте розпорядження незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Оскаржуване розпорядження повинно бути видане контролюючим органом не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акту. Акт складений 15 березня 2013 року, отже розпорядження повинно бути видане не пізніше 20 березня 2013 року, в той час як воно було видане лише 22 березня 2013 року. Таким чином, відповідач порушив встановлені законом строки для винесення розпорядження за наслідками перевірки.

Представник позивача через канцелярію суду 03 квітня 2013 року надала заяву про уточнення позовних вимог (арк. вправи 110-111), що прийнята судом до розгляду, в якій просила визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України 14 жовтня 2011 року № 3176/5, здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнати протиправними дії відповідача зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов арбітражним керуючим ОСОБА_3; скасувати розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов.

Крім цього, представником позивача надано додаткові письмові пояснення (арк. справи 112-113), в яких зауважив на неправомірності керування відповідачем під час перевірки наказом Міністерства юстиції України № 3176/5 від 14 жовтня 2011 року, який втратив чинність, на підставі того, що ОСОБА_3 не змінив ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих. Так, пунктом 2 наказу № 113/5 Міністерства юстиції України від 15 січня 2013 року встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), до її заміни на свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), але не пізніше ніж протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснюється відповідно до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1197/19935. Тобто, у вказаному наказі № 113/5 Міністерства юстиції України немає жодного посилання на те, що Управління має право під час проведення перевірок керуватися наказом № 3176/5 від 14 жовтня 2011 року, який втратив чинність.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав письмові заперечення (арк. справи 65-71), в яких зазначено, що висновок арбітражного керуючого про те, що акт позапланової перевірки від 15 березня 2013 року № 198 є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні наслідки для позивача та може бути предметом оскарження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений з порушенням приписів Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні суди розглядають справи щодо оскарження нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії прийнятих суб'єктом владних повноважень. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового акту, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Акт позапланової перевірки арбітражного керуючого не містить обов'язкових для арбітражного керуючого приписів, він лише є тим документом, який фіксує певні факти, встановлені під час перевірки. Визнаючи протиправними дії Головного управління юстиції в Донецькій області щодо акту позапланової перевірки від 15 березня 2013 року № 198 постанова суду жодним чином не захистить та не відновить право позивача на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого.

Крім того, представник відповідача зазначив, що твердження позивача про протиправні дії відповідача з проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства під час виконання повноважень по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» не відповідають дійсності. Так, до Міністерства юстиції України надійшла скарга ФО-П ОСОБА_5 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_3 під час виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К». Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, було доручено провести позапланову перевірку додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 вимог законодавства під час виконання повноважень розпорядника майна по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К». Наказом начальника ГУЮ у Донецькій області від 12 березня 2013 року № 340/4, у зв'язку з отриманням скарги ФО-П ОСОБА_5 та доручення Міністерства юстиції України від 25 лютого 2013 року № 1053-0-33-13/13.2, призначено проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3 на предмет додержання вимог законодавства під час виконання повноважень розпорядника майна по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К». Перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, який здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), до її заміни на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) повинна здійснюватися у відповідності до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1197/19935.

Актом позапланової перевірки додержання вимог законодавства арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 15 березня 2013 року № 198 встановлено порушення пункту 4.1 Розділу ІV Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, статті 4-5 та 115 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 4 пункту 4.7 Розділу ІV Ліцензійних умов, не виконано приписів ухвал Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року, від 16 січня 2013 року, від 14 лютого 2013 року по справі № 5006/38/37б/2012, а саме, не надано суду реєстру вимог кредиторів ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» за підписом керівників боржника та розпорядника майна.

Відповідно до абзацу 4 Розділу ІV Ліцензійних умов під час виконання повноважень розпорядника майна арбітражний керуючий зобов'язаний формувати і вести у встановленому законодавством порядку реєстр вимог кредиторів. Згідно абзацу 3 частини 11 статті 11 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», реєстр вимог кредиторів має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду. Підготовче засідання господарського суду Донецької області відбулось 15 листопада 2012 року, тому реєстр вимог кредиторів повинен був бути складений та поданий до господарського суду Донецької області не пізніше 25 січня 2013 року. За поясненнями арбітражного керуючого, наданими під час перевірки, заяв про включення вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів у справі № 5006/38/37б/2012 станом на 15 березня 2013 року до нього не надходило.

Поміж того, у запереченнях зауважено на тому, що у своїй позовній заяві позивач стверджує, що відповідач відмовився ставити відмітку про отримання пояснень та додатків від позивача, стверджуючи, що відповідач в акті зазначив лише про наявні копії ухвал до перевірки. Таке ствердження позивача не відповідає дійсності, адже в акті позапланової перевірки відображено, що під час проведення перевірки, арбітражним керуючим ОСОБА_3 надано письмові пояснення на 3 аркушах із доповненнями на 20 аркушах та засвідчені копії ухвал Господарського суду Донецької області по справі № 5006/38/37б/2012, які прийняті головою комісії та залучені до матеріалів перевірки.

Таким чином, посилання арбітражного керуючого наведені в позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути прийняті судом до уваги.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Донецької міської ради 09 грудня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (арк. справи 9). ФО-П ОСОБА_3 з 29 квітня 2010 року на підставі ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_3 здійснює діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (арк. справи 10).

Відповідач - Головне управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

У зв'язку з отриманням скарги ФО-П ОСОБА_5, на підставі доручення Міністерства юстиції України від 25 лютого 2013 року № 1053-0-33-13/13.2 (арк. справи 87-88) наказом начальника Головного управління юстиції у Донецькій області від 12 березня 2013 року № 340/4 (арк. справи 89) створено комісію з проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3 та доручено комісії з 14 по 15 березня 2013 року здійснити позапланову перевірку вказаної особи на предмет додержання вимог законодавства під час виконання повноважень розпорядника майна по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К».

З 14 березня 2013 року по 15 березня 2013 року на підставі посвідчення на проведення перевірки від 14 березня 2013 року № 251 головними спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Донецькій області Ніколаєвим І.Г., Сидорським О.І. та Морозовою А.В. проведена перевірка додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3176/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за № 1196/19934, Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції від 30 червня 1999 року № 784, зі змінами та доповненнями, діючими до 19 січня 2013 року та інших вимог законодавства під час виконання повноважень по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «Украгросоюз К».

За наслідками проведеної позапланової перевірки складено акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15 березня 2013 року № 198 (арк. справи 11-12).

У висновку акта перевірки зазначено, що за результатами перевірки додержання вимог законодавства арбітражним керуючим ОСОБА_3 встановлено порушення ним пункту 4.1 Розділу ІV Ліцензійних умов, статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 4 пункту 4.7 Розділу ІV Ліцензійних умов, не виконано приписів ухвали Господарського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року по справі № 5006/38/37б/2012, ухвали Господарського суду Донецької області від 16 січня 2013 року, по справі № 5006/38/37б/2012, ухвали Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року по справі № 5006/38/37б/2012, а саме, не надано суду реєстру вимог кредиторів ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» за підписом керівника боржника та розпорядника майна.

22 березня 2013 року Головним управлінням юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України на підставі наведеного акту перевірки прийнято розпорядження № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов, згідно якого вирішено у термін до 04 квітня 2013 року усунути вищезазначені порушення Ліцензійних умов та приписано подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень (арк. справи 48).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність дій відповідача з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, та складання власне акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов № 198 від 15 березня 2013 року, і, як наслідок, обґрунтованість винесення розпорядження Головним управлінням юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Статтею 1 Закону визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до статті 4 Закону, реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Згідно статті 8 Закону, ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає, зокрема, діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (пункт 31 частини 1 статті 9 Закону).

Згідно пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011, Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.

Підпунктами 40-42 пункту 4 зазначеного Положення визначено, що Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: затверджує ліцензійні умови провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок контролю за їх додержанням; здійснює у межах повноважень контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов; видає накази про усунення порушень ліцензійних умов арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами).

Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (пункт 7 Положення).

Наказом Мін'юсту України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5 затверджувався Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Порядок).

Вказаний Порядок втратив чинність, однак виходячи зі змісту пункту 2 наказу «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» за № 113/5 від 15 січня 2013 року міг застосовуватися при здійсненні контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), до її заміни на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), але не пізніше ніж протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За даних обставин, у спірних правовідносинах, зокрема при здійсненні контролю за діяльністю позивача, як арбітражного керуючого, відповідач повинен був керуватися саме нормами Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мін'юсту України від 14 жовтня 2011 року № 3177/5, оскільки позивачем на момент проведення перевірки свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не отримувалося.

Згідно пункту 1.3 наведеного Порядку контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України як орган ліцензування та за дорученням Міністерства юстиції України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Контроль за додержанням арбітражними керуючими Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок (пункт 2.1 Порядку).

Позапланові перевірки здійснюються органами державного контролю на підставах, визначених Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб (письмові повідомлення, заяви, скарги, звернення, листи тощо) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов (пункт 2.3 Порядку).

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону).

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (частина 2 статті 7 Закону).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (частина 3 статті 7 Закону).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частина 4 статті 7 Закону).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (частина 5 статті 7 Закону).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, посадові особи відповідача посвідчення на проведення позапланової перевірки вручили позивачу 15 березня 2013 року (арк. справи 90), в той час, як вбачається із акту перевірки плановий захід розпочався 14 березня 2013 року, отже посадові особи відповідача всупереч частини 5 Закону розпочали здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання до вручення останньому посвідчення.

Водночас, як вбачається з акту позапланової перевірки від 15 березня 2013 року № 198 предметом перевірки було дотримання позивачем Ліцензійних умов.

Статтею 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб-підприємців.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Зі змісту наведеного акту позапланової перевірки від 15 березня 2013 року № 198 вбачається, що посадовими особами відповідача здійснено перевірку дотримання позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України 14 жовтня 2011 року № 3176/5, під час виконання ним повноважень по справі № 5006/38/37б/2012 про банкрутство ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К».

Як зазначалось судом вище, посадовими особами відповідача під час проведення перевірки встановлені порушення позивачем пункту 4.1 Розділу ІV наведених вище Ліцензійних умов, означені порушення вказаними особами виявлені внаслідок не виконання позивачем, серед інших, ухвал Господарського суду Донецької області по справі № 5006/38/37б/2012 від 16 січня 2013 року, від 14 лютого 2013 року, від 04 березня 2013 року, в частині ненадання суду реєстру вимог кредиторів ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К» за підписом керівника боржника та розпорядника майна.

Однак, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що були затверджені наказом Міністерства юстиції України 14 жовтня 2011 року № 3176/5, втратили чинність 19 січня 2013 року згідно наказу Міністерства юстиції України 07 вересня 2012 року № 1328/5 «Про втрату чинності наказів Міністерства юстиції України з питань ліцензування діяльності арбітражних керуючих».

Отже, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлені позивачем порушення приписів нормативно-правового акта, який втратив чинність.

Необхідно зазначити, що при формуванні висновків при проведенні означеної перевірки посадовими особами відповідача не враховані об'єктивні причини, згідно яких позивачем не наданий суду реєстр вимог кредиторів ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ К», зокрема відсутності у нього відповідної документації внаслідок ненадання такої документації боржником, а також вжиття позивачем інших необхідних дій для того, щоб скласти реєстр вимог кредиторів та виявити майно боржника, що прослідковується зі змісту ухвал господарського суду Донецької області та інших документів, що надавалися позивачем відповідачу для проведення перевірки (арк. справи 13-31, 91-102).

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що дії відповідача з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, є протиправними, а також є протиправними дії зі складання акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року.

Зважаючи на те, що під час судового розгляду адміністративної справи встановлені протиправність дій відповідача з проведення перевірки та зі складання акту позапланової перевірки № 198 від 15 березня 2013 року, необґрунтованість висновків такої перевірки, що ґрунтувались на поверховому дослідженні документів, суд вважає, що розпорядження № 65 від 22 березня 2013 року про усунення порушень Ліцензійних умов, яке винесено на підставі означеного акту перевірки, і яким до того ж вказано позивачеві усунути порушення нормативно-правового акту, що втратив чинність, підлягає скасуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки; скасування розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 34,41 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року; визнання протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки; скасування розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України з проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійсненої 14-15 березня 2013 року, оформленої актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 № 198 від 15 березня 2013 року.

Визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зі складання акту № 198 від 15 березня 2013 року позапланової перевірки.

Скасувати розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України від 22 березня 2013 року № 65 про усунення порушень Ліцензійних умов.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 квітня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 09 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.