Рішення № 30558931, 09.04.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2114/4949/12

Рішення

іменем України

09 квітня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого Стамбули Н.В.

при секретарі Тавожнянській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк в особі Херсонської філії ПАТ Кредитпромбанк, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особи без самостійних вимог на стороні позивача - приватний нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просив:

- звернути стягнення на предмет іпотеки, що виникла на підставі договору іпотеки від 14 липня 2006 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 2158, а саме: нежиле приміщення магазину, загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренко, будинок 44, та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Херсонською міською радою 07 квітня 2003року, для задоволення вимог Позивача, що випливають із кредитного договору № 08.3/76/06-С від 09 серпня 2006 року у розмірі 48483,26 доларів США, що станом на 29 травня 2012 року еквівалентно 387502,46 гривень - заборгованість по наданому Відповідачу кредиту; 2341 1,78 доларів США, що станом на 29 травня 2012 року еквівалентно 187118,65 гривень - нарахованої пені за порушення Відповідачем строків повернення кредиту та нарахованих процентів, а всього в сумі 71895,04 доларів США. що станом на 29 травня 2012 року еквівалентно 574621,11 гривень;

- установитиспосіб реалізації предмета іпотеки - продаж предмету іпотеки шляхом проведення публічних торгів.

24.10.2012 року ОСОБА_1 , з посиланням на положення ст. 34 ЦПК України, звернувся до суду як третя особа з самостійними вимогами, предявивши до ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 позов про визнання недійсним іпотечного договору № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за № 2158; та про виключення із державного реєстру іпотек та державного реєстру заборон записів про іпотеку приміщення магазину загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Херсон, вул.. Петренко, 44 та про заборону відчуження зазначеного приміщення.

Ухвалою від 30.11.2012 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу приватного нотаріуса ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та просив суд:

- прийняти Рішення, яким Звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (код ЄДРПОУ 21666051) і належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме: нежиле приміщення магазину, загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренко, будинок 44, та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Херсонською міською радою 07 квітня 2003року і ОСОБА_1 згідно рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.09.11 по справі № 2-2680/11, зареєстрованого в ЕРПВ на нерухоме майно 04.07.12 для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк», що випливають з кредитного договору № 08.3/60/06- С від 14 липня 2006 року з метою сплати за рахунок вартості вищевказаного нерухомого майна публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 08.3/60/06-С від 14 липня 2006 року в розмірі 48483,26 дол. США - заборгованості по тілу кредиту та 13826,99 дол. США пені, а всього 62310,25 дол.США, що в еквіваленті до національної валюти України, згідно до розпорядження НБУ № 205/55 від 12.02.13, 1 дол. США - 7,993грн., станом на 13.02.13 складає 498 045,83 гривень;

- визначити спосіб реалізації вищевказаного нерухомого майна, що перебуває в іпотеці ПАТ «Кредитпромбанк» згідно іпотечного договору № 13/60/Іо1/Об-С від 14 липня 2006 року шляхом проведення публічних торгів;

- встановити, що початкова вартість вищевказаного нерухомого майна для його реалізації на прилюдних торгах встановлюється на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

- стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати.

У звязку із зміною позовних вимог, позивач просив залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

На підставі викладеного клопотання представника позивача, 25.03.2013 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та пропуск строку позовної давності для стягнення пені.

Представник ОСОБА_1 проти задоволення первісного позову заперечувала та просила суд задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року та про виключення із державних реєстрів записів про іпотеку приміщення магазину загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Херсон, вул. Петренко, 44 та про заборону його відчуження.

Представник позивача проти задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 - у судове засіданні не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити; позов третьої особи з самостійними вимогами суд вважає необхідним задовольнити.

Судом по справі встановлено, що 14 липня 2006 року між ВАТ „Кредитпромбанк, правонаступником якого є Позивач по справі, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 08.3/60/06-С, відповідно до якого (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02 березня 2007 року) відповідачка у 2006-2007 роках отримала кредит в сумі 50000,00 доларів США, який зобовязана булла повернути не пізніше 13 липня 2009 року.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 14 липня 2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 13/60/І 01/06-С, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» нежиле приміщення магазину загальною площею 87,6 кв.м., за адресою м. Херсон, вул.. Петренко, 44.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість по кредиту в сумі 48 483, 26 дол. США та заборгованість по пені в сумі 13 826, 99 дол. США, яка, згідно наданого позивачем розрахунку обрахована за період з 14.07.2009 року по 14.07.2010 року.

За змістом п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за результатами вирішення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в резолютивній частині рішення суду зазначається лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до п.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.

Відповідно до п.п.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні представниками відповідачів заявлені клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення за рахунок предмету іпотеки пені та пояснення щодо безпідставності нарахування пені за період з 13 січня 2010 року по 14 липня 2010 року

Згідно ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, відповідно до п. 6 ст.323 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно умов кредитного договору, право ПАТ «Кредитпромбанк» на нарахування пені за просрочку виконання зобовязань виникло з 14 липня 2009 року (кінцевий термін погашення кредиту).

З позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся 31.05.2012 року.

З огляду на положення п.2 ст. 258 ЦК, п.п.3, 4 ст. 267 ЦК та п. 6 ст.. 323 Господарського кодексу, суд приходить до висновку, що в частині задоволенні позову про стягнення за рахунок предмету іпотеки заборгованості по пені в сумі 13 826, 99 дол. США слід відмовити, оскільки нарахування позивачем пені за період з 13 січня 2010 року по 14 липня 2010 року суперечить положенням п. 6 ст. 323 Господарського кодексу, оскільки здійснено за межами встановленого законодавством шестимісячного терміну, а щодо пені, обрахованої за період з 14 липня 2009 року по 13 січня 2010 року, то строк позовної давності на звернення з позовом щодо даних вимог сплив 13 січня 2011 року, і в судовому засіданні позивачем не заявлялося клопотання про поновлення строку позовної давності з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 48 483, 26 дол. США за рахунок предмету іпотеки суд зазначає наступне.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 19 вересня 2011 року по справі № 2-2680/11, в межах розгляду спору про поділ спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_4, колишнім чоловіком ОСОБА_2, визнано право власності на ? частину приміщення магазину.

Право власності ОСОБА_1 на ? частину приміщення магазину зареєстровано в Херсонському ДБТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 34707372.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є обєктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦК України згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч.1 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, іпотечний договір № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року, було укладено між ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк» за відсутності згоди співвласника майна на його передачу в іпотеку.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що договір іпотеки № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року, було укладено між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» з порушенням вимог ст. 578 та ч.2 ст. 369 ЦК України, зазначений договір має бути визнано недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає дійсність іпотеки у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, оскільки за змістом зазначеної норми, її положення застосовуються у разі переходу права власності на предмет іпотеки після виникнення останньої. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на нежиле приміщення магазину, загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренко, будинок 44 виникло та існувало на час укладення 14 липня 2006 року договір іпотеки між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 17 Закону Украйни «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року за №410 запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення тощо.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням положень ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 203, 216, 578, ч.2 ст. 369 ЦК України, ст. 17 Закону Украйни «Про іпотеку» суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсним договору іпотеки та про виключення відповідних записів з державних реєстрів іпотек та заборон. В свою чергу визнання недійсним договору іпотеки унеможливлює задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст. ст. 10,15, 16,60,213,214,215 ЦК України, ст.ст. 203, 216, 578, ч.2 ст. 369 ЦК України, ст. 17 Закону Украйни «Про іпотеку», суд -

вирішив:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Позов третьої особи з самостійними вимогами задовольнити.

Визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпробанк» договір іпотеки № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за № 2158;

Виключити з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис про тип обтяження - іпотека, зареєстрований 17 липня 2006 року о 09:10 за № 3468388, стосовно майна - приміщення магазину загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Херсон, вул.. Петренко, 44, яке було предметом договору іпотеки № 13/60/І 01/06-С від 14 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за № 2158;

Виключити з державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про накладення заборони на відчуження приміщення магазину загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Херсон, вул.. Петренко, 44, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за № 2159 (реєстраційний № запису № 3466456, вчинений 14.07.2006р. о 16:40; контрольна сума ВЗ02АБ014Б).

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

Суддя:Н.В.Стамбула