Постанова № 30558005, 03.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 5004/1468/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пилипчук І. Ю.

від відповідача1 - не з'явився

від відповідача 2 - Семенюк Л. В.

від відповідача 3: Каліщук В. П.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Приватні інвестиції " на рішення господарського суду Волинської області від 27.02.13 р. у справі № 5004/1468/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Луцьк,

відповідача 2 Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", смт.Мар'янівка, Горохівського району, Волинської області

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м.Київ

за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства "Імпалс", с. Тарасове, Луцького району, Волинської області

про визнання недійсним договору застави №239/10/07 від 03.10.2007 року

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.02.2013р. у справі №5004/1468/12 (суддя Якушева І.О.) позов Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Імпалс" про визнання недійсним договору застави №239/10/07 від 03.10.2007 року - задоволено частково.

Визнано недійсним договір застави №239-10/07 від 03.10.2007р., укладений між ВАТ "Кредобанк" в особі філії ВАТ "Кредобанк" та ЗАТ "Горохівзернопрод", в частині передачі в заставу наступного майна: автомобільна вага (30-ти тонна) (1973 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1976 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1979 р.в., 1 од.); ємкість для зберігання комбікормів (1982 р.в., 9 од.); котел марки КВАО, 250К (2003 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-14 (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2003 р.в., 1 од.); млин марки "Мрія" (2003 р.в., 1 од.); млин марки "Мрія" (2002 р.в., 1 од.); станок круглопильний марки Ц6-2К (1978 р.в., 1 од.).

У задоволенні позову про визнання недійсним договору застави №239-10/07 від 03.10.2007р., укладеного між ВАТ "Кредобанк" в особі філії ВАТ "Кредобанк" та ЗАТ "Горохівзернопрод", в частині передачі в заставу зернонавантажувача марки КШП-6 (1991 р.в., 1 од.) відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 27.02.2013р. у справі №5004/1468/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 27.02.2013р. по справі №5004/1468/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсним договору застави №239/10/07 від 03.10.2007 року відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Приватні інвестиції" посилається на ту обставину, що законні підстави для визнання договору застави №239-10/07 від 03.10.2007 року, укладеного між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ЗАТ «Горохівзернопрод» на момент прийняття рішення господарським судом Волинської області по суті були відсутні. Представником ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» зазначалось, що оспорюваний правочин повністю відповідає загальним вимогам, які до нього ставляться у відповідності до ст.203 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач. Зокрема, правочин було укладено у відповідній формі, а сам договір спрямований на реальне настання правових наслідків, адже, однією із основних ознак кредитування є забезпеченість. Тобто, без укладення договору застави боржнику - ПП «Імпалс» не було б надано кредиту зі сторони ПАТ «КРЕДОБАНК». З переданих ПАТ «КРЕДОБАНК» до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» матеріалів вбачається, що на моменту укладення договору застави між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ЗАТ «Горохівзернопрод» обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані не були. ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», являючись правонаступником кредитора та заставодержателя ПАТ «КРЕДОБАНК» на підставі укладеного між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 29.11.2011 року Договору факторингу, внаслідок вказаних вище обставин є добросовісною стороною за договором. При цьому, ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» не зобов'язана відповідати за службову недбалість відповідних осіб Позивача, які не внесли запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна до 14.02.2012 року або не проконтролювали внесення такого запису Відповідачем 2 - ЗАТ «Горохівзернопрод».

Судом не враховано також той факт, що договір застави є забезпечувальним правочином, але предмет застави може бути відчужений в примусовому порядку в зв'язку із невиконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором. Примусове відчуження - це гарантоване Законом та умовами договору застави право Заставодержателя, в даному випадку Відповідача 3 - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Приватні інвестиції " прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

У судовому засіданні представник відповідача 3 (апелянта) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" Каліщук В.П. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі з підстав, зазначених в ній, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.02.13 р. у справі №5004/1468/12 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" Пилипчук І.Ю. заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.02.13 р. у справі №5004/1468/12 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 2 - Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" Семенюк Л.В. позовні вимоги визнала частково, підтвердила факт укладення договору застави №239-10/07 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №130/07 від 03.10.2007 р. та погодилася із доводами позивача про те, що в заставу як ПАТ "Кредобанк", так і ПАТ "Креді агріколь банк" частково було передано одне й те ж майно: за винятком зернонавантажувача марки КШП-6 1991 р.в. інв. №65.

У судове засідання представники відповідача 1 та третьої особи не прибув, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Крім того, від представника відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" Татомира Ю.І. на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання вих. № 27-2793/13 від 03.04.13 р., в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки у зв'язку з поганими погодними умовами не має можливості прибути в судове засідання. Клопотання було відхилено апеляційним судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк" в особі філії «Волинська дирекція АТ «Індекс-Банк» (скорочене найменування-AT «Індекс-банк») як заставодержателем і ЗАТ «Горохівзернопрод» як заставодавцем було укладено договір застави основних засобів №92/07-03, посвідчений приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Павлюк І.І. та зареєстрований в реєстрі за №708.

Згідно з п.1.2. витягу із Статуту ПАТ «Креді Агріколь Банк», затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011р.), погодженого НБУ 14.02.2011р., банк змінив своє найменування з акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк" на публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк", а згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 20.01.2011р. - з публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк" на публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк».

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» є правонаступником публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк".

Договором застави №92/07-03 від 23.05.2007 року забезпечено вимогу ПАТ «Креді Агріколь Банк» до приватного підприємства "Імпалс", яка випливає в останнього з кредитного договору № 92/07 від 10.05.2007p., укладеного між AT «Індекс-банк» та ПП «Імпалс» щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту, сплати відсотків та інших платежів (в тому числі пені, штрафів), передбачених кредитним договором № 92/07 від 10.05.2007р.

Предмет застави згідно з договором застави № 92/07-03 від 23.05.2007p. знаходиться за адресою: Волинська область, Горохівський район, смт. Мар'янівка, вул. Привокзальна, 17.

Згідно з переліком основних засобів, що передаються в заставу, що є додатком №1 до договору застави №92/07-ОЗ від 23.05.2007р.(а.с.15,т.1), в заставу ПАТ «Креді Агріколь Банк» передано майно заставною вартістю 1 100 000 грн., балансовою вартістю 2471 307 грн.: автомобілерозвантажувач ГУАР-15 (1980 р.в., 1 од.); автомобілерозвантажувач ГУАР-15 (1988 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1976 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1980 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1981 р.в., 1 од.) ; вентилятор марки ВЦП7-40(11/1000) (1985 р.в., З од) ; вентилятор марки ВЦП7-40(5,5/750) (1985 р.в., 3 од.); вентилятор марки Ц4-70(22/1000) (1985 р.в., 2 од.); вентилятор марки Ц4-70(22/1000) (1987 р.в., 2 од); верхня галерея (відкрита) (1964 р.в., 1 од.); верхня галерея (закрита) (1964 р.в., 1 од.); галерея подачі зерна до ж/д колії (1990 р.в., 1 од.); галерея подачі зерна до сушки (1988 р.в., 1 од.); дільниця фасовки сипучих продуктів (2006 р.в., 1 од.); ємність для зберігання комбікормів (1982р.в., 18 од.); зернонавантажувач марки КШП-6 (1986 р.в., 1 од.); зерносушка марки ДСП-32 з газовою установкою (1985 р.в., 2 од.); конвейєр марки ТЛ 10-100-500 (1982р.в., 2 од); конвейєр стрічковий марки ТМ-62 (1981 р.в., 2 од.); котел марки КВАО, 25К (2003р.в., 1 од.); котел марки КВАО, 25К (2003р.в., 1 од.); кран марки «Піонер» (1980 р.в., 1 од.); крупорушка марки КОПЗК-14 «БРИГ-02» (2002р.в., 1 од.); крупорушка марки КОПЗК-2ДЛ (2002р.в., 1 од.); крупорушка марки КОПЗК-2ДЛ (2003р.в., 1 од.); лебідка вагонна марки ТЛ-8Б (1990р.в., 1 од.); лінія газифікації сушок (1998 р.в., 1 од.); міні млин марки «Мрія» (2002 р.в., 1 од.); міні млин марки «Мрія» (2003 р.в., 1 од.); мотопомпа марки МП-1600 (1980 р.в., 1 од.); огорожа металева (1980р.в., 1 од.); площадка асфальтно-бетонна (1995р.в., 1 од.); прес гідравлічний марки 1671-М (1997р.в., 1 од.); станок круглопильний марки Ц6-2К (1978р.в., 1 од.); станок рейсосмуговий марки СР 3-6 (1978р.в., 1 од.); станок фугувальний марки СФ4-1 (1978р.в., 1 од.); токарний станок 1 М63 (1987р.в., 1 од.); токарний станок 16 К 20 (1987р.в., 1 од).

Пунктом 5.1. договору застави від 23.05.2007р. № 92/07-03 передбачено, що з моменту передачі предмету застави у заставу заставодержателю у відповідності з цим договором, заставодавець не має права будь-яким чином відчужувати та розпоряджатися предметом застави, а саме: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу третім особам, а також виконувати по відношенню до предмету застави інші юридично значимі дії без письмової згоди заставодержателя.

14.02.2012р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про приватне обтяження на підставі договору застави основних засобів № 92/07-03 від 23.05.2007p., обтяжувач - ПАТ «Креді Агріколь Банк», боржник - ЗАТ «Горохівзернопрод».

03.10.2007 року між ВАТ «Кредобанк» в особі Волинської філії ВАТ «Кредобанк» та закритим акціонерним товариством «Горохівзернопрод» було укладено договір застави № 239-10/07.

Відповідно до п. 1.1. витягу із Статуту ПАТ «Кредобанк» (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №2012/01 від 12.04.2012р., погодженого НБУ 04.10.2012р., за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 26.11.2009р. у зв'язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» банк змінив назву на публічне акціонерне товариство «Кредобанк».

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Кредобанк».

Згідно з п. 1.2. договору застави предметом застави є рухоме майно: виробниче обладнання (20 одиниць) згідно з актом опису та оцінки майна, що передається в заставу від 03.10.2007 року.

Договором застави забезпечуються виконання зобов'язань за кредитним договором, що укладений між ПАТ «Кредобанк » та ПП «Імпалс» 03.10.2007р. за № 130/07.

Згідно з актом опису та оцінки майна від 03.10.2007р. в заставу відповідачу-1 було передано майно балансовою вартістю 954 830 грн., заставною вартістю 477 415 грн., а саме: 1)автомобільна вага (30-ти тонна) (1973 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1976 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1979 р.в., 1 од.); ємкість для зберігання комбікормів (1982 р.в., 9 од.); зернонавантажувач марки КШП-6 (1991 р.в., 1 од.); котел марки КВАО, 250К (2003 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-14 (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2003 р.в., 1 од.); млин марки «Мрія» (2003 р.в., 1 од.); млин марки «Мрія» (2002 р.в., 1 од.); станок круглопильний марки Ц6-2К (1978 р.в., 1 од.).

Згідно з п. 1.5. договору застави на строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні (користуванні) заставодавця за адресою: Волинська область, Горохівський район, смт. Мар'янівка, вул. Привокзальна, 17.

03.10.2007р. Волинською філією ВАТ «Кредобанк» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано приватне обтяження - 20 одиниць майна - виробничого обладнання, що належить відповідачу-2, балансовою вартістю 954 830 грн., заставною вартістю 477 415 грн., підстава - договір застави № 239-10/07 від 03.10.2007p.

Той факт, що майно в кількості 20 одиниць заставною вартістю 477415 грн. було передано в заставу відповідачу-1 було встановлено судом і при розгляді справи №5004/2267/11 (рішення господарського суду Волинської області від 21.11.2011р. у справі №.5004/2267/11.

Шляхом порівняння майна за його найменуванням, роками випуску, переданого відповідачем -2 в заставу ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ПАТ «Кредобанк», суд першої інстанції встановив, що наступне майно: автомобільна вага (30-ти тонна) (1973 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1976 р.в., 1 од.); автомобільна вага (30-ти тонна) (1979 р.в., 1 од.); ємкість для зберігання комбікормів (1982 р.в., 9 од.); котел марки КВАО, 250К (2003 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-14 (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2002 р.в., 1 од.); крупорушка КОПЗК-2ДЛ (2003 р.в., 1 од.); млин марки «Мрія» (2003 р.в., 1 од.); млин марки «Мрія» (2002 р.в., 1 од.); станок круглопильний марки Ц6-2К (1978 р.в., 1 од.) було передано відповідачем -2 в заставу і ПАТ «Креді Агріколь Банк», і ПАТ «Кредобанк».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про ідентичність 3-х 30-тонних автомобільних ваг, не дивлячись на розбіжності щодо року їх випуску.

Про наявність цього майна на балансі відповідача-2 свідчить розшифровка статті балансу «Основні засоби» станом на 01.07.2007 року.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно із відомістю основних засобів ЗАТ «Горохівзернопрод» станом на 30.12.2007р. у товариства було два зернонавантажувачі - марки КШП-6, 1991 р.в. і марки КШП-6, 1986р.в. (відповідно рядки 60 і 61).

ПАТ «Кредобанк» було передано в заставу зернонавантажувач марки КШП-6, 1991 р.в., 1 од., а ПАТ «Креді Агріколь Банк» інший - марки КШП-6, 1986р.в.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводами позивача про те, що зернонавантажувач марки КШП-6 (1991 р.в., 1 од.) перебував в подвійній заставі.

Про передачу в заставу відповідачу - 1 майна, раніше переданого в заставу позивачу, останньому стало відомо з рішення господарського суду Волинської області у справі №5004/2267/11 від 21.11.2011 р., яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Імпалс", Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про звернення стягнення на заставне майно.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України (стаття 215 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Предметом спірних відносин є договір застави рухомого майна. Правовідносини, щодо яких виник спір, регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу" від 02.10.1992р. №2654-ХІІ, "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. №1255-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Аналогічні приписи містяться і в статті 572 ЦК України.

За визначенням, наданим у названих нормах, забезпечувальний механізм застави полягає в першочерговому праві заставодержателя забезпечити свої вимоги до боржника за рахунок заставленого майна.

Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що пунктом 5.1. договору застави від 23.05.2007р. № 92/07-03 було передбачено, що з моменту передачі предмету застави у заставу заставодержателю у відповідності з цим договором, заставодавець не має права будь-яким чином відчужувати та розпоряджатися предметом застави, а саме: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу третім особам, а також виконувати по відношенню до предмету застави інші юридично значимі дії без письмової згоди заставодержателя.

Однак, всупереч вищенаведеним приписам чинного законодавства й договору застави, відповідач-2 ЗАТ «Горохівзернопрод» передав в заставу відповідачу-1 ПАТ «Кредобанк» майно згідно з актом від 03.10.2007 року (за винятком передачі зернонавантажувача марки КШП-6, 1991 р.в., 1 од., балансовою вартістю 17640 грн., заставною вартістю 8820 грн.), яке вже перебувало в заставі позивача, не повідомивши про це заставодержателя -позивача та не отримавши його згоди.

Враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-64ц12, згідно з якою приписами ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу" прямо покладено на заставодавця обов'язок запитати згоду заставодержателя на передачу в наступну заставу обтяженого майна, цей обов'язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним, у разі відчуження майна без його згоди, або розпорядження майном у інший спосіб без згоди заставодержателя.

Посилання апелянта на положення ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» критично оцінюється судом апеляційної інстанції, враховуючи, що відсутність реєстрації обтяження не впливає на відносини між боржником і обтяжувачем згідно ст. 12 цього Закону, а впливає лише на відносини боржника, обтяжувача (заставодержателя) та третіх осіб. Таким чином, відсутність у реєстрі обтяжень запису щодо договору застави позивача, який внесено лише 14.02.2012 року, не впливає на висновок суду про недійсність договору.

Оскільки позивачем доведено порушення положень закону, зокрема, ч.2 ст.586 ЦК України при укладенні договору застави майна №239-10/07 від 03.10.2007 року в частині розпорядження майном без згоди заставодержателя, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Відтак, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Приватні інвестиції " суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Приватні інвестиції " на рішення господарського суду Волинської області від 27.02.2013р. у справі №5004/1468/12 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5004/1468/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.