Рішення № 30557667, 02.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/521/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення 1 641,25 грн.

за участю представників:

від позивача Позняр С.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області:

- пені у розмірі 1 313,32 грн., нарахованої у період з 01.01.2012 по 30.11.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року,

- 3% річних у розмірі 276,49 грн., нарахованих у період з 01.01.2012 по 30.11.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року,

- інфляційних втрат у розмірі 51,44 грн., нарахованих у період з 01.01.2012 по 30.03.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з листопада 2011 року по січень 2012 року.

В обґрунтування позовних ви?мог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 186 від 30.10.2007 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії спожитої за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарськ?ий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

30.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 186 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору предметом договору є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 1,0 кВт, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору, він укладається на строк до 31.12.2009 та набирає чинності з 30.10.2007 і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

16.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (учасник), яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (замовник) було укладено договір № 1 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір про закупівлю).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що учасник зобов'язується у 2012 рoці поставити замовникові eлектричнy енергію для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник - прийняти та оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 30.10.2007 №186 (договір ПЕЕ), який є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору про закупівлю строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) за цим Договором з дати підписання по 31.12.2012, але не більше ціни Договору.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та №5 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 5 до Договору розрахунковим вважається період з 00-00 годин 24 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 23 числа поточного місяця.

Розрахунки за активну електроенергію за розрахунковий період мають здійснюватись за роздрібними тарифами відповідно до класу напруги, які у встановленому порядку затверджуються НКРЕ України. (п. 2 Додатку № 5 до Договору)

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем Додатку № 10 "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" та інших умов Договору (п. 3 Додатку №5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 2443 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у грудні 2011 року: активна електрична енергія - 2500 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 3000 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 4991 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 2517 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 1100 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 200 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 252 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 380 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 450 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у вересні 2012 року: активна електрична енергія - 350 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 298 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за періоді з листопада 2011 року по жовтень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період листопада 2011 року по жовтень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 9 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 186/05 від 29.11.2011 на суму 3 149,28 грн. за 3000 кВт/год отримано відповідачем 29.11.2011, строк оплати - до 13.12.2011;

- рахунок № 186/05 від 29.12.2011 на суму 2 628,60 грн. за 2500 кВт/год отримано відповідачем 29.12.2011, строк оплати - до 16.01.2012;

- рахунок № 186/05 від 26.01.2012 на суму 3 226,32 грн. за 3000 кВт/год отримано відповідачем 26.01.2012, строк оплати - до 09.02.2012;

- рахунок № 186/05 від 29.02.2012 на суму 5 367,52 грн. за 4991 кВт/год отримано відповідачем 29.02.2012, строк оплати - до 15.03.2012;

- рахунок № 186/05 від 27.03.2012 на суму 2 809,57 грн. за 2517 кВт/год отримано відповідачем 27.03.2012, строк оплати - до 10.04.2012;

- рахунок № 186/05 від 24.04.2012 на суму 1 233,67 грн. за 1100 кВт/год отримано відповідачем 24.04.2012, строк оплати - до 11.05.2012;

- рахунок № 186/05 від 24.05.2012 на суму 224,30 грн. за 200 кВт/год отримано відповідачем 24.05.2012, строк оплати - до 08.06.2012;

- рахунок № 186/05 від 25.06.2012 на суму 286,28 грн. за 252 кВт/год отримано відповідачем 25.06.2012, строк оплати - до 10.07.2012;

- рахунок № 186/05 від 24.07.2012 на суму 431,70 грн. за 380 кВт/год отримано відповідачем 24.07.2012, строк оплати - до 07.08.2012;

- рахунок № 186/05 від 27.08.2012 на суму 511,22 грн. за 450 кВт/год отримано відповідачем 27.08.2012, строк оплати - до 10.09.2012;

- рахунок № 186/05 від 26.09.2012 на суму 397,62 грн. за 350 кВт/год отримано відповідачем 26.09.2012, строк оплати - до 10.10.2012;

- рахунок № 186/05 від 25.10.2012 на суму 338,54 грн. за 298 кВт/год отримано відповідачем 25.10.2012, строк оплати - до 08.11.2012.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 313,32 грн., нараховану у період з 01.01.2012 по 30.11.2012; 3% річних у розмірі 276,49 грн., нараховані у період з 01.01.2012 по 30.11.2012; інфляційні втрати у розмірі 51,44 грн., нараховані у період з 01.01.2012 по 31.03.2012.

З наданих позивачем копій банківських виписок та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що відповідачем було здійснено оплату отриманої за Договором електричної енергії за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року наступними платежами:

- 30.05.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у листопаді 2011 року у розмірі 3 149,28 грн. та у грудні 2011 року у розмірі 2 628,60 грн.;

- 16.08.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у січні 2012 року у розмірі 3 226,32 грн., у лютому 2012 року у розмірі 5 367,52 грн. та у березні 2012 року у розмірі 5 367,52 грн.;

- 21.12.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у квітні 2012 року у розмірі 1 233,67 грн., у травні 2012 року - 224,30 грн., у серпні 2012 року - 511,22 грн., у вересні 2012 року - 397,62 грн. та у жовтні 2012 року - 338,54 грн.;

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату спожитої електроенергії відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 до Договору "Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі, подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати спожитої електроенергії виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ідентифікаційний код 23312222, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 44 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 08.04.2013.

Суддя Сажнева М.В.