Рішення № 30555966, 03.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3382/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі Ковалевській А.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шоха С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс», за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та пені, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Укрнафтатранс» про стягнення страхового відшкодування та пені, мотивуючи тим, що 9 листопада 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача, в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб останнього. Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована відповідачем ПрАТ «СК «Укрнафтатранс», то позивач звернувся до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування. Оскільки до теперішнього часу страхове відшкодування позивачу не виплачено, то позивач просив суд стягнути на його користь 50000 грн. страхового відшкодування та пеню в розмірі 4 623 грн. 28 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повінстю з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, заперечивши щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені. Крім того, зазначила суду, що позивач керував транспортним засобом на час настання дорожньо-транспортної пригоди без відповідних правових підстав, оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортним засобом на його ім'я видано після дорожньо-транспортної пригоди.

До судового засідання притягнутий до участі в справі ОСОБА_4 в якості третьої особи не з'явився.

Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 9 листопада 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_3, в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб останнього.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 грудня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 6).

Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Окрім того, відповідно до звіту серії SL № 16343 про оцінку колісного транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 складає 120 883 грн. 45 коп.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шевроле, номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди, застрахована у ПрАТ «СК «Укрнафтатранс» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну на одного потерпілого становить 50 000 грн. та передбачена нульова франшиза.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 даного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Позивач, звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи (а.с. 9).

Проте, до даного часу позивачу страхове відшкодування не виплачено.

По справі для визначення вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля позивачу, призначалась судова автотоварознавча експертиза, відповідно до висновку якої вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_3 складає 128 882 грн., втрата товарного вигляду 13 698 грн. (а.с. 86-108).

При вирішенні питання щодо визначення розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу суд бере за доказ, саме, висновок судової автотоварознавчої експертизи, оскільки на відміну від оцінювача, який проводив дослідження та складав звіт серії SL № 16343 про оцінку колісного транспортного засобу, експерт попереджався судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З врахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 50 000 грн. відповідно до ліміту страховика на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ОСОБА_4

При цьому, слід зазначити, що доводи представника відповідача з приводу того, що підставою для відмови в задоволенні позову є те, що позивач керував транспортним засобом без відповідної правової підстави, оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортним засобом на його ім'я видано після дорожньо-транспортної пригоди є безпідставним, виходячи з наступного.

Дійсно дорожньо-транспортна пригода мала місце 9 листопада 2011 року, а свідоцтво про реєстрацію транспортним засобом на ім'я ОСОБА_3 видано 12 січня 2012 року (а.с. 18). Однак, у вказаному свідоцтві зазначено, що автомобіль Фольксваген, номерний знак НОМЕР_2 належить позивачу на підставі свідоцтва про спадщину від 30 серпня 2011 року за законом. Тобто позивач керував транспортним засобом на відповідних правових підставах

А тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.

Разом з тим, суд дійшов і висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виплати страхового відшкодування з наступних підстав.

Відповідно до п. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З врахуванням положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування не пізніше 16 лютого 2012 року.

Однак, до даного часу страхове відшкодування не виплачено.

Тому, прострочення страховика у виплаті страхового відшкодування складає 225 днів (з 16 лютого 2012 року по 27 вересня 2012 року), а пеня - 4 623 грн. 28 коп. відповідно до розрахунку, зазначеного в позові.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір, сплачений позивачем підлягає йому відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 988, 204 ЦК України, ст. 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс», за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та пені - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (код ЄДРПОУ 30373178) на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн., пеню в розмірі 4 623 грн. 28 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 546 грн. 23 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Батрин О.В.