Рішення № 30555119, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/16207-2012 01.04.13

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач"

про стягнення 1 022 686, 45 грн.

Суддя: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача: Мітічкін А.С.

від відповідача: Чолак С.Х.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" про стягнення 739 328, 91 грн. - пені та 283 357, 54 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції у встановлений строк за договором поставки № 1116111323 від 11.08.2011 р., укладеному між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає про відсутність вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" у несвоєчасній поставці товару за договором № 1116111323 від 11.08.2011 р.

Також у своєму відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" просило затвердити мирову угоду, укладену з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та припинити провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

Між тим, мирова угода не призводить до вирішення спору по суті, сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір.

Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Як зазначається у п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

В той же час, дослідивши зміст мирової угоди, суд дійшов висновку, що укладена сторонами мирова угода остання фактично спрямована на зміну умов господарського договору № 1116111323 від 11.08.2011 р., що регулюється нормами Цивільного кодексу України та, при цьому, не врегульовує належним чином розбіжностей сторін стосовно предмета спору.

За таких обставин, суд відмовляє Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" у затвердженні мирової угоди, у зв'язку з чим, відповідно, відсутні підстави для припинення провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/16207-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/16207-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Чебикіна С.О.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. справу № 5011-51/16207-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Картавцева Ю.В.

У судовому засіданні 18.03.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" подало клопотання про зменшення на 99 % неустойки до 10 226, 86 грн. заявленої до стягнення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу.

У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.04.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" укладено договір поставки "№ 1116111323, за умовами якого відповідач зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити, а позивач - оплатити частини до насосів виробництва Закритого акціонерного товариства «Завод Кіров-Енергомаш», Публічного акціонерного товариства «СМНВО ім. Фрунзе», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс» для ремонту енергоблоків Виробничого підприємства «Рівненська АЕС» та Виробничого підприємства «Хмельницька АЕС», визначені у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 3.1. договору його сума становить 4 628 596, 80 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору строк поставки продукції зазначається у специфікаціях 1, 2, а строк поставки товару за специфікацією № 3 обумовлюється доповненням до договору та не може бути менше 90 календарних днів з моменту підписання доповнень.

Згідно з п. 7.2. договору за порушення строків поставки продукції за договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 1 % вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписанням сторонами і діє до 30.07.2012 р.

Відповідно до специфікацій № 1 та 2 термін поставки за договором № 1116111323 від 11.08.2011 р. становить 90 днів з дати укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2012 р. відповідачем поставлено позивачу товар на суму 48 288, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 10.04.2012 р. та актом приймання-передачі ТМЧЦ № 041-29/70 від 10.04.2012 р.

31.10.2012 р. позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" претензію про стягнення неустойки у розмірі 1 022 686, 45 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1116111323 від 11.08.2011 р. в частині терміну поставки товару.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору № 1116111323 від 11.08.2011 р. щодо терміну поставки товару, у зв'язку з чим Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" нараховано пеню за час прострочення поставки товару та штраф від суми непоставленого товару.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору № 1116111323 від 11.08.2011 р. з урахуванням специфікацій, які є його невід'ємними частинами, термін поставки товару становить 90 днів з дати укладення договору, тобто, до 09.11.2011 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що прострочення поставки товару за специфікацією № 1 відбулось внаслідок ініціювання позивачем процедури передвіки продукції визначеного у договорі товаровиробника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гумотехсервіс», у зв'язку з чим відповідачем було укладено договір з іншим постачальником, що спричинило прострочення викання договору в частині поставки товару.

Також відповідач зазначає про розірвання договору з Публічним акціонерним товариством «СМНВО ім. Фрунзе», продукція виробництва якого мала поставлятись позивачу та необхідність внесення змін до договору № 1116111323 від 11.08.2011 р. в частині переліку товару, що підлягав поставці з урахуванням потреб відповідної електростанції, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач", свідчить про відсутність вини останнього у порушенні зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом норм Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для сторін та підлягають виконанню у визначений договором строк.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань, обумовлених договором № 1116111323 від 11.08.2011 р.

Обставин ж, на які посилається відповідач у запереченнях на позов, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України в силу вимог ст. 218 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з нормами ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 2.4. статуту Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" останнє є самостійним суб'єктом господарювання, засноване і діє на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Положенням про Відокремлений підрозділ "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" встановлено, що останнє здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства України та користується правами, які надані йому статутом позивача, положенням та іншими організаційно-розпорядчими документами компанії.

Як встановлено судом, термін поставки товару за договором № 1116111323 від складав з 11.08.2011 р. - до 09.11.2011 р.

В той же час, з матеріалів справи вбачається здійснення відповідачем поставки товару на суму 48 288, 00 грн. 10.04.2012 р., тобто, з простроченням терміну поставки, встановленого договором.

З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені за прострочення поставки товару у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів та штрафу у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленої продукції відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.2. договору.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення поставки товару та враховано безпосередньо день поставки, а відтак - судом здійснено власний розрахунок пені на суму вартості несвоєчасно поставленого товару 48 288, 00 грн. за період з 10.11.2011 р. (дата виникнення заборгованості) до 09.04.2012 р. включно., що становить 7 399, 78 грн. та з 10.11.2011 р. до 10.05.2012 р. на суму непоставленого товару у розмірі 3 999 676, 80 грн., що становить 727 941, 17 грн.

Розрахунок штрафу позивачем здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" про зменшення неустойки до 10 226, 86 грн. суд відзначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до статуту Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" останнє включено до переліку підприємств, яке мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Проаналізувавши подані відповідачем докази у підтвердження можливого скрутного фінансового стану відповідача, суд відзначає наступне.

Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач надав суду копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" станом на 31.12.12р. (баланс та звіт про фінансові результати).

Разом з тим, проаналізувавши вищезазначені документи, суд дійшов висновку, що окрім короткострокового кредиту банку в сумі 4700000 грн. та кредиторської заборгованості перед іншими особами в сумі 9526000 грн. у відповідача наявні певні основні засоби, виробничі запаси та готова продукція, яка може бути реалізована, та, крім того, наявна значна дебіторська заборгованість. В цілому, у підприємства станом на 31.12.12р. наявні активи на загальну суму 5216600 грн.; чистий прибуток відповідача за 2012р. склав 1426000 грн.

В той же час суд звертає увагу відповідача на те, що вищезазначені дані відображають результати господарської діяльності відповідача за 2012 рік, що, в свою чергу, не може бути беззаперечним доказом можливого скрутного фінансового становища відповідача у майбутньому, а судове рішення за загальним принципом не може ґрунтуватися не припущеннях.

При цьому суд також бере до уваги, що загальна сума поставки відповідно до специфікації №1 складає 4047964,80 грн., в той час як відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки лише в сумі 48288,00 грн., тобто, ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань є незначною.

Інших доводів та доказів, які б давали суду дійти висновку про необхідність зменшити суму неустойки відповідачем не наведено, об'єктивних причин, які б перешкоджали надати ці відомості суду, не зазначено.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про винятковість даного випадку, а також беручи до уваги загальний принцип підприємницької діяльності - здійснення її на власний ризик, суд не вбачає підстав для зменшення суми неустойки, а тому відмовляє у задоволенні поданого клопотання відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 735 280, 95 грн. - пені та 283 357, 54 грн. - штрафу.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" (03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 19, кв. 129, код ЄДРПОУ 36853376), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ «А», код ЄДРПОУ 26251923) 735 280, 95 (сімсот тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят грн. 95 коп.) грн. - пені, 283 357, 54 (двісті вісімдесят три тисячі триста п'ятдесят сім грн. 54 коп. ) грн. - штрафу та 20 372, 77 (двадцять тисяч триста сімдесят дві грн. 77 коп.) грн. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Картавцева Ю.В.