Ухвала суду № 30553788, 08.04.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________У Х В А Л А

"08" квітня 2013 р. Справа № 5024/1088/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши скаргу на рішення відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон

до: Військової частини А-1836, м.Херсон

про стягнення 3 764 грн. 25 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Щербина Р.О., юрисконсульт за довіреністю № 2 від 02.01.2013 р.;

від ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні: не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17 вересня 2012 року по справі № 5024/1088/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення 2069 грн. 36 коп. основного боргу та зобов'язано стягнути з військової частини А-1836 на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованості в сумі 1 622 грн. 17 коп., пені в сумі 60 грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 12 грн. 04 коп., а також 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнення зазначених сум повинно здійснюватися з видатків відповідача, які статтею 55 Бюджетного кодексу України не визначені як захищені.

02 жовтня 2012 року на виконання зазначеного рішення було видано відповідний наказ.

18 березня 2013 року до господарського суду Херсонської області надійшла скарга № 271 військової частини А-1836 на рішення відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні, у якій скаржник просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні Процюк Н.В. про арешт коштів боржника від 11.02.2013 року ВП № 35874021.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для подання скарги на дії органів Державної виконавчої служби, передбаченого ст. 121-2 ГПК України, в зв'язку з тим, що оскаржувану постанову отримано ним 22.02.2013 р. та подано позовну заяву до Херсонського окружного адміністративного суду з аналогічними вимогами. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2013 р. закрив провадження у справі № 821/781/13-а за вказаним позовом і роз'яснив відповідачу, що розгляд скарги на дії органів Державної виконавчої служби належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ.

Встановлений ст. 121-2 ГПК України 10-денний строк є процесуальним і відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин.

Згідно до ст. 53 ГПК України, за заявою сторони господарський суд може визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, якщо дійде до висновку, що ці причини дійсно перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає вказані відповідачем обставини поважними, та відновлює пропущений строк для подання скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Позивач та відділ Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили. Ухвалу суду від 21.03.2013 р. позивач та ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні отримали 22.03.2013 р., що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-1 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

01.04.2013 р. відділ Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, через канцелярію господарського суду Херсонської області, надав заперечення на скаргу військової частини А 1836 на рішення органу Державної виконавчої служби.

В даному запереченні ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні просить відмовити в задоволенні скарги військової частини А 1836 на рішення органу Державної виконавчої служби, звертаючи увагу суду, що арешт на кошти боржника не накладався, а тому права військової частини А 1836 не порушувалися, кошти з рахунків не стягувалися.

З матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона знаходиться наказ господарського суду Херсонської області від 02.10.2012 року № 5024/1088/2012 про стягнення з військової частини А-1836 на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованості в сумі 1 622 грн. 17 коп., пені в сумі 60 грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 12 грн. 04 коп., а також 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Виконавче провадження відкрито постановою від 04.01.2013 року. Вказаною постановою відповідачу встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 10.01.2013 року.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаних сум в добровільному порядку державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона 11.02.2013 р. винесено постанову ВП № 35874021 про арешт коштів боржника відкритих у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області.

Скаржник посилається на те, що військова частина А1836 повідомляла відділ Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсоні, що видатки по оплаті оренди частини спеціалізованого технологічного приміщення мають здійснюватись лише за КЕКВ-2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". Видатки з оплати судового збору мають здійснюватись лише за КЕКВ-2800 "Інші видатки".

Згідно статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При відкритті виконавчого провадження за яким, боржником являється бюджетна установа, державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність самостійного виконання боржником рішення або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі казначейства, які встановлюються в процесі проведення виконавчих дій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наявність у боржника наступних рахунків:

- 37114012006108; 31251273210012; 35220005006108; 35217011000015 3125927521012; 35227008006108; 35219016006108 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області, код ЄДРПОУ 07738045.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 із змінами та доповненнями, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що на період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками боржника, визначеними Бюджетним кодексом України.

За приписами ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.

В спірному випадку в рішенні господарського суду Херсонської області від 17 вересня 2012 року та в наказі, виданому на виконання рішення суду від 02.10.2012 р., відсутня вказівка про можливість чи необхідність здійснення видатків, які є захищеними в розумінні ст. 55 Бюджетного кодексу України, з бюджетної установи на виконання рішення суду. За таких обставин, в порушення приписів чинного законодавства державним виконавцем безпідставно накладено арешт на рахунки боржника, видатки з якого є захищеними, зокрема, оплата праці, заробітна плата, грошове забезпечення військовослужбовців (КЕКВ -2110; 2111; 2112 відповідно).

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ч.3 ст. 121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як наголошується у п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене вище суд приходить до висновку про правомірність доводів скаржника, у зв'язку з чим задовольняє його скаргу в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 115, ст. 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Відновити військовій частині А1836 строк на подання скарги на дії відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні.

2. Скаргу № 271 від 18.03.2013 р. військової частини А1836 на дії відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні задовольнити.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні Процюк Н.В. про арешт коштів боржника від 11.02.2013 р. ВП № 35874021.

4. Копію ухвали направити сторонам по справі та відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні.

Суддя В.В.Людоговська